Рефлексія Ути Кілтер на виставку в центрі UNION.
Почну з приватних спогадів… Останній раз я бачила та спілкувалася з ним разом із Владою Ралко та Володимиром Будніковим у ресторані «Горсада», куди ми дісталися на таксі, я ще подумала: «О, Ройтбурд, директор Музею, «жирує»». Щось їли. Спілкувалися, про щось сперечалися, а спілкування з ним завжди було ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО насиченим та, зрозуміло, дещо іронічним стосовно усього. А потім він підвівся і спираючись на свою естетського вигляду паличку, пішов. Йшов він ПОГАНО – ледве пересуваючи ноги.