"...І пішов я тоді до Петлюри,
Як громами в степах загуло.
Скільки нас, отаких, попід мури
Від червоної кулі лягло!.."
(В. Сосюра)
А ті, котрі вижили й не пішли на еміґрацію (в т.ч. мої дідове), - заходились будувати нам Українську Державу, попри причеплене до неї малозначущим (як їм здавалось тоді) компромісом "УСРР" ("хай червона, аби Она!" - була така жартівлива "інсайдерська" примовка). В 1930-ті їх усіх розстріляли, але історичний ривок уперед вони за той коротенький період облудної "напівнезалежності" зробити таки встигли - такої колосальної потуги, що досі на тому заряді їдемо...