«Контурні карти пам'яті» - презентація книжки в Миколаєві!

Це збірка з восьми есеїв, що народилися з болю і пам’яті— про місця в різних регіонах України, які росія знищила або намагалася знищити. Від музеїв і шкіл до цвинтарів і бібліотек — кожна локація в цій книжці є не лише точкою на мапі,а частиною спільної історії і культури.

Ідея книжки належить Вікторії Амеліній — українській письменниці і правозахисниці. Вікторія загинула внаслідок ракетного удару по кафе в Краматорську в червні 2023 року. Цей проєкт — продовження її справи.

Зміни впливу пропаганди

Руїни бібліотеки після вторгнення російської армії. Чернігів, квітень 2022 року. Світлина: mefimus,

За повні 10 років війни відношення до російської пропаганди серед українських медійників докорінно змінилося. Саме про це свідчив “легкий скандаль” навколо висловів Портникова. Якщо до 2014-го року кожний вкид технологів з під кремля “заходив” у порядок денний, як розігрітий ніж в масло, то тепер, хоча б частина публічних персон медіагалузі згадали про сенси та призначення. Банального прислуговування не відбулось.

Десь на маргінесі Арес...ч з рудою бестією “зав’язли” у критиці демократії та вироджені революції.

Роспропаганді, а значить - дезінформації довіряє все менше громадян. Чому?

Публічність журналіста: обладунки чи страховка?

 

У Медіабазі Миколаїв відбулась цікава зустріч з читачами та колегами редактора видання Миквесті Олегом Деренюгою. У фокус він виніс публічність у сьогоднішньому світі журналіста.

Давно спостерігаю за творчими й адміністративними здобутками колеги, тому зацікавився та ставив питання.

З Днем Народження, Отамане!

"...І пішов я тоді до Петлюри,

Як громами в степах загуло.

Скільки нас, отаких, попід мури

Від червоної кулі лягло!.."

(В. Сосюра)

А ті, котрі вижили й не пішли на еміґрацію (в т.ч. мої дідове), - заходились будувати нам Українську Державу, попри причеплене до неї малозначущим (як їм здавалось тоді) компромісом "УСРР" ("хай червона, аби Она!" - була така жартівлива "інсайдерська" примовка). В 1930-ті їх усіх розстріляли, але історичний ривок уперед вони за той коротенький період облудної "напівнезалежності" зробити таки встигли - такої колосальної потуги, що досі на тому заряді їдемо...

Авторка "Предателей" намагається правду встановити

 Закінчився 1-й сезон серіалу "Предатели", що зняли Марія Пєвчих та Фонд боротьби з корупцією. Факти згадані, маски - зняті. Зграя піарників олігархів та відставних чекістів вкрай незадоволені.

Молода дівчина з Лондона мала сміливість назвати речі своїми іменами стосовно оборудок з суспільним майном відразу після СРСР. Не сподобалось!

Миколаївський дивак Ге

Григір Лядава - це був його літературний псевдо. А в Миколаєві до антимонархічної революції цього пана знали як Григорій Миколайович Ге. У 1868 р. його обирають на посаду секретаря міської думи міста Миколаєва. Починаючи з вересня 1879 р. і до останніх днів його діяльність пов'язана з цим містом. Двічі обирався гласним Миколаївської міської Думи та у 1889 р. — секретарем Міської Думи, вів активну громадську роботу.
А до цього була дуже бурхлива юність в чоботях - закінчив Петербурзьку школу гвардійських підпрапорщиків та кавалерійських офіцерів. Вийшовши у відставку (1855), працював мировим посередником у селах Поділля. Управляючи після смерті батька маєтком, ще задовго до селянської реформи 1861 р., звільняє від кріпацтва своїх селян. Ну чистий дивак!А ще був дуже талановитим публіцистом, краєзнавцем, драматургом.

Еппелбаум з Одеси розповідає про іншу українську армію

 Лауреатка Пулітцеру Енн Епплбаум побувала в Одесі і написала велике есе для американського видання The Atlantic.

Матеріал присвячено волонтерському руху - як іще одній українській армії.

Війна в нас за культуру

“Історія культурних зв'язків між Україною і Росією - це історія великої і ще не закінченої війни. Як усяка війна, вона знає наступи і відступи, знає перекінчиків і полонених. Історію цієї війни треба вивчати.” Ця довга цитата належить відомому мовознавцю Юрію Шевельову з Харкова, який після 2-ї світової мешкав на заході. Вичитав я її в свіжій збірці Оксани Забужко “Планета Полин. Вибрані есеї”. Книга вельми корисна. Завдяки державній підтримці українського книговидання тепер хоча б один примірник цієї книги є в кожній вітчизняній бібліотеці. Цікаво буде перевірити. Я познайомився зі збіркою есе за 20 років від найулюбленішої письменниці в Центральній бібліотеці імені Марка Кропивницького міста Миколаїв. Знайдіть книгу у вашій (найближчий) бібліотеці, та обов'язково прочитайте.

Переможці та переможниці Docudays UA-2021

18 Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив переможців та переможниць. Це був насичений фестивальний тиждень. Уже вдруге не лише силами киян, а й усією Україною ми подивилися аж 105 фільмів. Однак Docudays UA на цьому не завершується: більшість стрічок фестивальної програми можна переглянути на DOCUSPACE до 4-го квітня включно. Тож вітаємо власників та власниць нагород!


DOCU/СВІТ

Конкурсна програма Docudays UA презентує фільми креативної документалістики, які розкривають правові, етичні та суспільні проблеми, демонструючи унікальний режисерський погляд та художнє рішення. DOCU/СВІТ — міжнародний конкурс з повнометражних та середньометражних документальних стрічок, тривалість яких перевищує 30 хвилин.

Як театр «відбирає» хліб у журналістів

Був свідком «чернетки» документальної вистави Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру «Моя хата з краю».

Театр разом з її головним режисером активно розробляє документальний жанр гострих, соціально-актуальних тем і вдруге партнером в цьому проекті виступає Міжнародна антинаркотична асоціація.

В спектаклі розповідається про три долі наркозалежних вустами їх батьків. Історії справжні, тому пронизливі своєю правдою та безвихіддю. Батьків грають актори театру.

Кіноклуби онлайн допомагають у карантин

Звичний вже екран zooma

Сьогодні завершилась Всеукраїнська конференція для кіноклубів Docudays UA «Документальне кіно як інструмент медіапросвіти з прав людини». Проходила вона як ведеться тепер через відеоконференцзв'язок.  Представники більше ніж ста кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudays UA, що діють при бібліотеках, громадських організаціях, освітніх закладах і закладах пенітенціарної системи обмінювали ідеями, вчились. І що дуже важливо, навіть підписали Декларацію етичних засад Мережі кіноклубів медіапросвіти з прав людини. На Миколаївщині з'явився новий  кіноклуб, який буде працювати в Миколаївському пресклубі. Журналістам обіцяють найсвіжіші стрічки в тому числі з XVІII Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.  Сподіваємось що це допоможе в генеруванні нового публіцистичного контенту. Наше видання планує висвітлювати роботу кіноклубу.