Мы продолжаем публикацию авторского учебника Марины Докторович об особенностях поведения подростков из неполных семей. Есть о чем подумать, прежде чем устраивать своим детям испытания!
Будут вопросы -
пишите автору.
Реакції підлітків на розлучення можна умовно розділити за рівнем зрілості їх захисних реакцій на стрес: зрілі, незрілі, невротичні.
1) підлітки зі зрілими захисними реакціями – альтруїзм, сублімація, пригнічення та прогнозування події, яка ще не відбулась;
2) підлітки з незрілими захисними реакціями – агресія (як пасивна, так і активна), фантазування, іпохондрія, проекція;
3) підлітки з невротичними реакціями – інтелектуалізація, відкидання, інверсія, зміщення.
Зазначені реакції мають наступні прояви:
- відкидання, відмова вірити у розпад сім’ї – більшість дітей живуть надією, що батьки будуть разом;
- страх, тривожність та невпевненість у майбутньому – в силу підліткового егоцентризму хвилюють можливі несприятливі зміни в житті;
- гнів та ворожість стосовно того з батьків, який суб’єктивно вважається винним за розлучення або стосовно обох – звинувачення батьків у розпаді сім’ї;
- самозвинувачення – підліток відчуває провину за розлучення батьків, мати /батько пішли з сім’ї, бо він /вона не виправдали їх очікувань;
- ревнощі – у випадку спроб налагодження особистого життя батьками, підліток може відчувати себе занедбаним та непотрібним.
Також зазначені незрілі та невротичні реакції проявляються у хворобливому переживанні підлітками почуттів зради та втрати, власної неповноцінності, а також гніву та конфлікту лояльності. Підлітки по-різному реагують на розлучення: одні в цей період здатні віддалитися від сім’ї, поринувши в соціальну активність з метою якомога меншого перебування вдома. Інші, навпаки, втрачають інтерес до навчання та суспільної діяльності разом з тим, майже усі підлітки можуть надати підтримку батькам та проявляти стосовно них співчуття.
