Бізнес на опалому листі

Український екостартап Releaf Paper відкрив у Парижі своє перше виробництво целюлози із опалого листя. На створення цього виробництва компанії знадобилося три роки роботи та інвестиції в розмірі €3,5 млн.

Кейс недоброякісного партнерства на Одещині

А в результаті - мільйон доларів гниє на полі — фермер позивається до «Вітмарк Україна». В Одеській області між двома суб'єктами підприємницької діяльності стався дикий випадок, що був притаманний 90-тим рокам минулого сторіччя. Виявилось динозаври ранішнього етапу накопичення капіталу живучі.


СФГ «Вікторія» з 1992 р. займається вирощуванням овочів та садівництвом. Продукцію продають, як на ритейл, гуртом так і експортують. Одним з партнерів компанії 15 років була компанія група компаній "Вітмарк", яка випускає продукцію під ТМ Jaffa, «Джусік», «Наш сік» і т.д.

Бізнес на Миколаївщині - лідер у відновленні

У спеку холодний чай особливо до вподоби. Українці почали вживати такий чай упереміж з компотом. Якщо ви на пляжі, чи у війську, або на польовому стані обідаєте, пляшечка прохолоджувального Liptona - не завадить. У довоєнний час 2 з трьох українських заводів глобальної компанії PepsiCo що його продукує знаходилось біля околиць Миколаєва. Ці підприємства давали роботу місцевому населенню сплачували податки, робили програми соціального партнерства. Два роки тому саме біля села Миколаївського, де розташовано промисловий майданчик з вироблення напоїв, соків проходила лінія боїв з ворогом. Під час багатомісячних обстрілів південної фортеці - Миколаєва обладнання заводу напоїв зазнало значних втрат.

Програма "Створюй" для жінок-підприємиць

Getty Images/Forbes


Українська економіка на тлі труднощів великої війни потребує багатовекторної підтримки. Через бойові дії та ризики воєнного часу чи не найбільше страждають виробнича і переробна галузі. Сьогодні внесок переробної промисловості у ВВП України становить 10,3%, але це нижче за показник стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку – 20% і за світовий середній показник на рівні 16,2%.

Вкрай потрібен бізнес з переробки базової сільгоспродукції

Якщо спитати магістра бізнес адміністрування: Який бізнес тепер у Миколаєві потрібен найбільше? 

То він (вона) відповість: той що з традиційних аграрних продуктів виробляє додану вартість. Війна, розруха, дефіцит кадрів та електроенергії - то супутні фактори. Головне тепер швидко та підприємливе, а значить з вигадкою та раціональністю почати виробляти споживацькі товари з зерна, якого багато залишилось ще з позаминулого врожаю  кукурудзи,

Збереження навколишнього середовища в Україні: важливість принципу zero waste

Принцип zero waste, або "нульові відходи", стає все більш популярним в Україні та світі. Цей підхід передбачає мінімізацію відходів та максимальне повторне використання ресурсів. Українське суспільство повинне бути свідомим про важливість цього принципу та сприяти його розвитку.

Однією з головних причин, чому принцип zero waste стає все популярнішим, є наша екологічна криза. Забруднення повітря, води та ґрунту, втрата біорізноманіття та зміна клімату - ці проблеми стали дуже актуальними для всього світу. І наша країна не є винятком. Недбале ставлення до природних ресурсів, відсутність відповідальності за власні відходи та низький рівень екологічної обізнаності серед громадян - це тільки деякі з причин, які зробили свій внесок у нашу екологічну кризу.

Шведський досвід поводження з відходами

Швеція – королівство чистоти. На звалища тут потрапляє менше 0,8% побутового сміття. Це найменший показник серед всіх країн. І такі досягнення – не через особливий менталітет нації, а результат добре продуманої державної політики.
Швеція відома тим, що має чимало сміттєспалювальних заводів, які, до речі, безпечні для довкілля, оскільки мають потужні системи очищення. Половину сміття тут перетворюють на енергію. Загалом за рік спалюють понад 7 млн т відходів, що дозволяє забезпечити теплом 1,25 млн квартир. З 2002 року в Швеції просто заборонено вивозити на звалища те, з чого можна отримати

Практика поводження з відходами у Любляні

Публічна компанія Snaga Ljubljana є найбільшою словенською компанією з управління комунальними відходами. Завдяки своїй складній системі компанія відпрацьовує відходи майже 400 тисяч жителів муніципалітету Любляна, а також 11 муніципалітетів, що межують з Любляною. Snaga досягла відмінних результатів, де вона має найбільшу частку окремо зібраних відходів серед столиць Європейського Союзу, зберігаючи витрати на управління відходами найнижчими у Європі.

Snaga також управляє муніципальними громадськими та зеленими насадженнями, громадськими туалетами та ін. Компанія підтримує регіональні парки Любляни. Вона створила експертну групу з догляду та утримання міських дерев.

Snaga бачить себе лідером у розробці та впровадженні раціональних рішень з управління відходами, які можна забезпечити екологічно свідомим та економічно ефективним способом.