В Одесі відкрили пам’ятну дошку Кірі Муратовій

В Одесі відкрили пам'ятну дошку режисерці Кірі Муратовій. Фото: ПрАТ «Одеська кіностудія»

На фасаді Одеської кіностудії на Французькому бульварі відкрили пам’ятну дошку режисерці Кірі Муратовій до 90-річчя від дня її народження.

Коzак сістемз у Миколаєві згадали піснею Гліба Бабича

 

Вчора в рідному Миколаєві на вулиці, що тепер носить ім'я Гліба Бабіча колектив заспівав пісню на вірші Гліба “Подай зброю” (гімн 10-ї бригади “едельвейсів”). Про це повідомив місцевий ресурс inshe.tv 

Гліб з юністі писав музику та вірші. А коли розпочалась війна за незалежність пішов воювати. Загинув улітку 2022 року. Його приклад має бути відомим молоді нашого міста. Може вже час міський творчій конкурс патріотичної молоді "пов'язати" з іменем Гліба Бабича. Він був справжнім, а не симулякром пропаганди. Його щимливі пісні співають мільони українців. Вони в ротаціях всіх радіостанцій країни.  Тільки "Коzаки" більше 10 композицій записали.

Діячі культури чи агенти впливу Кремля на Львів?

Діячі культури чи агенти впливу Кремля на Львів? До чого тут культурна експансія Росії і «патріарший совєт» Кіріла Гундяєва? Пропоную розібратися.
Отож, група осіб підписала відозву до ЮНЕСКО на захист пам’ятника Пушкіну в Одесі. Якби ж то тільки про нього йшлося. «Група небайдужих» обурюється перейменуванням вулиць, названих на честь російських діячів і навіть на честь сталінського маршала Маліновського.

Зрештою, ніхто б не звернув на це уваги, якби в товариство ностальгуючих за імперією не затесалося кілька людей, який дехто вже встиг охрестити «львівськими діячами культури».

Книга про першого українського мільонера-візіонера

«Любити Україну до глибини кишені». Принципи меценатства Євгена Чикаленка – одного із головних підприємців України у 19 столітті, – Який він -  аграрій, благодійник і один із ініціаторів скликання Центральної Ради?

Книга «Пан» про життя Чикаленка вийшла друком у видавництві «Брустури». 

«Відергебурт» запускає проєкт із документування та збереження зруйнованих війною об'єктів культурної спадщини Миколаївщини

Громадська організація «Житомирське обласне німецьке національно-культурне товариство Відергебурт» оголосила про старт важливого проєкту, метою якого є фіксація руйнувань культурної спадщини в Миколаївській області, що зазнала значних втрат через війну. Цей проєкт є ключовою ініціативою в процесі збереження культурних цінностей України та їхнього відновлення після завершення бойових дій. Він відкриває нові можливості для документування та захисту європейської культурної спадщини, яка сьогодні перебуває під загрозою через масштабні військові дії, що тривають на українській території.

Про козацьке суднобудування в музеї Миколаєва

22 жовтня об 11:00 в Миколаївському музеї суднобудування і флоту відбудеться зустріч зі судномоделістами Миколаєва в межах проєкту «Переосмислення культурно-історичної спадщини Миколаївщини в Козацьку добу: традиції козацького суднобудування та його вплив на розвиток регіону в ХV-ХVІІІ

Незвичний маратон на Миколаївщині

У Первомайську Миколаївської області 12 жовтня відбувся головний фестивальний день просвітницького проєкту "Вінграновський Art Marathon". Марафон об’єднав 20 заходів, що присвячені творчості митця Миколи Вінграновського. 

Нові підходи до пам'яті та культури пам'ятання в Україні

В Києві провели міжнародну конференцію «Реалізація права на пам’ять: шляхи формування сучасної культури памʼяті в Україні».

Метою конференції було дослідити роль роботи з пам'яттю, подолання соціальних та колективних травм, а також еволюцію практик меморіалізації в умовах війни, що триває.

Роботу над помилками романтиків “червоного ренесансу” робили вночі в музеї

“Розстріляне відродження” - персонажі української історії 20-30-х років минулого сторіччя, які будували нову культуру в радянській державі, стали об'єктом дослідження творчого об’єднання «Ніч в Університеті», яке з 2016 проводить вечірні театралізовані екскурсії в різноманітних історичних локаціях Києва. На цей раз запросили на український Парнас в Музей видатних діячів української культури. Щоби засобами імерсивного театру розповісти про долю діячів культури та науки української радянської республіки яких було репресовано

Збереження історичної спадщини Одеси – цифровий каталог хрестів Куяльника

Після початку повномасштабного вторгнення команда ГО "Пікселізовані Реальності" засканувала п’ять хрестів з власної ініціативи. Зокрема, зацифрували найстаріший датований хрест, який потім представили громадськості на виставці у Львові за підтримки Європейського культурного фонду.

Проте основний масив хрестів був засканований завдяки фінансовій підтримці Європейського Союзу в рамках програми EU4Culture, що має на меті сприяти розвитку культури та збереженню історичної спадщини в країнах Східного партнерства.
Кожен хрест несе в собі частинку історії українського народу,

Досвід деколонізації наративів в Одесі

 

На цьому тижні відбулась заключна публічна дискусія проєкту Одеса.Деколонізація.

Від березня, коли почався процес осмислення одеських мітів змінилось майже все. Від модераторів й спікерів, до завдань й айдентики. Нові люди, яких показували назагал щось нове додали. Документи декількох досліджень "лягли" на сайт проєкту. Ми їх обов'язково вивчимо, а потім підсумуємо.

На Одещині деколонізували 432 назви вулиць

На Одещині перейменували 432 назви вулиць, скверів та провулків, які містили символіку російської імперської політики.

Джерело: заступниця голови департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова. 

Меморіали та мистецтво: українські художники розробили проєкти для місць пам’яті війни

20 липня в Києві митці, архітектори та дослідники представили 25 ідей меморіальних проєктів, які вшановують пам’ять про війну в Мощуні, Чернігові, Харкові та Одесі. Презентація відбулася в рамках Лабораторії практик меморіалізації — освітньо-дослідницького проєкту з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни.

Протягом півроку, з березня по липень 2024 року, платформа культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво та Громадська організація «Музей сучасного мистецтва» реалізовували Лабораторію практик меморіалізації, яка проходила у два етапи.

Манкірування перейменуванням топонімів продовжується

 В Миколаєві, а до того в Одесі частина вулиць, які підлягали згідно законам о декомунізації та деколонізації не змінили назви. Місцевих опитувань результати депутати міськради не імплементували.

Меморіальні проєкти для Мощуна, Чернігова, Харкова та Одеси — Лабораторія практик меморіалізації презентує результати роботи

20 липня о 16:00 в Києві у книгарні «Сенс на Хрещатику» відбудеться презентація напрацювань Лабораторії практик меморіалізації — освітньо-дослідницького проєкту з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни. Художники, архітектори та дослідники, які цього року стали учасниками ініціативи, представлять ідеї меморіальних проєктів для місць пам’яті війни в Мощуні, Одесі, Харкові та Чернігові.

Миколаївська громада висловилась за перейменування вулиць на честь героїв

Ми з вами це зробили.

Вулиці Декабристів у місті не буде.

Будуть вулиці миколаївців ГЛІБА БАБІЧА та ІГОРЯ БЕДЗАЯ.

У центрі, а не на висілках.

На громадських обговореннях щодо перейменування 189 топонімів у місті Миколаєві абсолютна більшість голосів — у Гліб Бабіч, за ним — у Ігоря Бедзая.

1 млн документів що свідчать про Голокост у миколаївській області вже в онлайн-архіві Меморіального центру

З березня 2023 по лютий 2024 року в рамках проєкту за підтримки Victor Pinchuk Foundation ми працювали над оцифруванням фондів Державний архів Миколаївської області. Там містяться документи, які свідчать про Голокост на території сучасної Миколаївщини і є джерелознавчою базою для наукових праць, краєзнавчих публікацій, документальних виставок тощо.
За цей час Меморіальному центру вдалося підготувати та створити копії понад 1 мільйона матеріалів, серед яких - метричні книги, колекції листів, документи міщанських управ, адресних бюро та претур. Завдяки цим документам усі охочі можуть дізнатися більше про життя і побут жителів Миколаївської області, історію громади чи навіть встановити своїх предків.

Думки щодо збереження пам'яті репресованого вченого-природоохоронця Олександра Янати

Про долю нашого видатного земляка-миколаївця Олександра Янати під час буремних подій «помаранчевого» Майдану мені розповів інший відомий природоохоронець, голова Національного екологічного центру України та громадської ради при Мінекології к.б.н. Сергій Таращук – один з ініціаторів утворення на території Миколаївщини спочатку наших регіональних ландшафтних парків «Гранітно-степове Побужжя» і «Кінбурнська коса», та в подальшому на їх базі національних природних парків «Бузький Гард» і «Білобережжя Святослава»,

Пам'яті не накажеш

Галерея  на Дерибасівській

Кожна війна рано чи пізно закінчуються. Як зберігати пам’ять про загиблих та події - вирішує на жаль не воїн-переможець, а скоріш за все чиновник, чи може - худрада. А яким бути монументом чи артефактом, який “навантажений” зберігати інформацію про війну?

Відповідь поки ніхто не знає.

Бо, по-перше, війна ще не закінчилась, по-друге - в нашій культурі не випрацювано поки формат чи канон, за яким зберігається пам'ять про загиблих у по за цвинтарних просторах. Тому вкрай своєчасно з'явився проєкт “Лабораторія практик меморіалізації”. Це мультипредметний освітньо-дослідницький проєкт з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни, який має на меті розширити підходи до створення меморіальних проєктів. Ініціативу започаткували Громадська організація "Музей сучасного мистецтва" / MOCA NGO та платформа культури пам'яті Past / Future / Art.

В Одесі відкрився меморіальний простір геноцидів

 

Дуже приємне партнерство сьогодні почало працювати на центральному Поштовому відділені в Одесі на Садовій.