|
На зборах в одному з українських університетів |
У першому ж реченні хочеться заволати: НІ!!!
Рахуйте самі.
Звідки в 3-х сотнях вітчизняних вишів беруться керівники. Здебільшого з власних викладачів. Кого відібрали у ректори, проректори?
По-перше, тих хто сам волів. Так хлопців виявилось на посадах значно більше. Не рахував ретельно, але якщо за 30 років тільки одна жінка була міністеркою, то чоловіків - більше 10. Будемо екстраполювати ту пропорцію й на ректорів, то 90% чоловіків - може бути.
По-друге, ці "поні" майже завжди були агентами старих викладацьких еліт, які й відібрали перспективного хлопчину на адміністративну посаду у виші. Був гарним студентом, став слухняним аспірантом (здебільшого). Робив те, що казали старші.
Що отримало суспільство?