12 українських компаній органічного та молочного секторів України будують нові експортні зв'язки на міжнародній виставці Anuga 2023 у Німеччині

Фото з www.anuga.com

7–11 жовтня 2023 року у німецькому місті Кельн пройшла одна з найбільших у світі міжнародних виставок харчових продуктів та напоїв Anuga 2023, яка зібрала 140 000 відвідувачів із 200 країн світу та понад 7900 експонентів зі 118 країн світу.
Україна була представлена на заході 6 стендами, два з яких — національні експозиції, організовані державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» в межах національного проєкту Дія.Бізнес під патронатом Міністерства аграрної політики та продовольства України. 

Пацієнтів Баштанської лікарні годують сільчани

Адміністрація та колетив КНП «Баштанська багатопрофільна лікарня»
Баштанської міської ради щиро вдячний жителям сіл – Плющівка, Новогеоргіївка та Шляхове.
Лікарня потребувала молока для харчування наших пацієнтів. Адміністрація медичного закладу звернулася до Світлани Ванжули з проханням надати молоко.

Яку органічну продукцію споживають українці?

Знову про державні дотації, Або чого хочуть виробники і переробники молока?

В Україні часто змінюються правила державної підтримки сільгоспвиробників, зокрема, виробників молока. Яка ж модель підтримки буде найефективнішою? Яка найбільше відповідає інтересам господарств? Чи зачіпає це інтереси переробних підприємств? Про це ми говоримо з Михайлом ПАВЛИЧЕНКОМ, координатором молочних програм Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку), Проект «Розвиток агрофінансування в Україні».


- У своїх попередніх публікаціях ви обґрунтували необхідність переходу на таку модель державної підтримки виробників молока, коли гроші спрямовуватимуться на розширення доступу господарств до фінансів (наприклад, на компенсацію відсотків за кредитами), тобто, на розвиток господарств. Але не всі з цим згодні. Дехто вважає, що дотування ціни на молоко якраз і дає господарству можливість акумулювати необхідні кошти на розвиток. Адже це означає отримати більше грошей за те саме молоко - от їх і можна спрямувати на техніку, концкорми, племінну худобу тощо. Хіба не так?

Какие дотации нужны производителям молока?

Длительное время поддержка производителей молока осуществлялась по устоявшимся правилам. При прошлом правительстве эти правила менялись несколько раз. Сейчас они обсуждаются снова, в частности, на рассмотрении в Верховной Раде Украины находится проект закона № 4317.

Почему мы дотируем молочные хозяйства и чего хотим достичь в результате? Какие вообще бывают дотации? Какой должна быть эффективная система дотаций производителям молока в Украине? На эти и другие вопросы призвана ответить эта статья.

Дотации не могут быть самоцелью. Ведь для того, чтобы кому-то что-то дать, у кого-то другого это «что-то» нужно взять. Помочь всем государство не может и не должно. Поэтому каждый раз, принимая решение, мы должны ясно понимать, зачем мы платим дотацию и чего, в конце концов, мы хотим достичь, какие проблемы в национальном масштабе будут решены. Иными словами, будут ли государственные деньги потрачены эффективно?

Целью государственной поддержки не может быть компенсация убытков в течение

Рецепт успеха сельского кооператива

Как совместной работой можно не только спасти село, но и выйти на международный уровень.
В Украине действует около тысячи сельскохозяйственных обслуживающих кооперативов. Один из них успешно работает в Кременецком районе Тернопольской области. Его название – «Лосятинский молочный источник».

Опытом работы кооператива делится его руководитель Николай НОВОСАД.

- Название кооператива походит от названия нашего села – Лосятин. Отсюда и наша ответственность: мы не можем работать плохо, ведь это отрицательно скажется и на репутации села и наших односельчан.

Это не просто слова. В селе развита социальная ответственность, а значит, и взаимная помощь. Люди всегда приходят на выручку друг другу. А это и является одним из оснований создания кооператива.

- Это не единственная причина, объединившая вас?

- Да, на самом деле причин было намного больше. Одна из них носила экономический характер. Некоторое время из нашей местности люди активно выезжали на заработки. Кто ехал за границу, кто в другие области. Люди искали работу на стороне вместо того, чтобы создавать рабочие места дома.