Не путайте Пиноккио с Буратино, а MEDIA со СМИ

Историю путаницы терминов мы уже практически не узнаем. Просто потому, что у каждого своя версия, а последствия такие катастрофические, что это сравнимо только с Чернобыльской катастрофой или гибелью «Титаника». 

Какие сплетни по медиа разлетаются? И кто их разносит?

Миколаїв вночі зняв С.Дронов 

В последний день зимы в одном местном,  в прошлом году "взросшем" интернет-издании появляется броский заголовок: Николаевцам светят штрафы и до 10 лет тюрьмы за двуязычие (время выхода 20:36). Городская медиасреда практически вся русскоязычна, как и улица. Можете себе представить "как работает" такая новость?! Тем более, что текст откровенно "пугает" обывателя какими-то экзаменами и повсеместным использованием государственного языка в документообороте. Помните, как "стращали" медиапродуктом на украинском языке потребителей эфира?
Стоп. А где она "родилась"? Не в стенах ли парламента, где у NP нет собственного корреспондента и как-бы "родилась" новость про языковой закон.
Оказывается, в 17.17 известный киевский "сливной"сайтик этот самый материал разместил со

Как меняются люди Интернета?

Мы не будем сегодня "нырять" на 25 лет назад, когда появилась технология www. Оценим что поменялось в пристрастиях украинских пользователей за минувшие 5 лет.
Средний пользователь глобальной компьютерной сети в 2012 году:
постил фото котов
искал старых друзей
играл и делился впечатлениями
слушал музыку
читал книги/журналы
искал товар/услугу или комментарии
учился
читал статьи журналистов
смотрел ток-шоу в записи.
Ничего не забыл? ну может еще чуть-чуть порно...
А сегодня?

Медиа померяли, работы - уйма

Институт массовой информации(ГО) представил результат своих исследований контента в южных областях Украины. В целом, схожая ситуация с предпочтениями публики по типам носителей информации, существенно расходится по тематическому наполнению. Николаевские зрители, читатели и слушатели получают чрезвычайно большую порцию криминальных новостей. Непонятно, кто заставляет местную он-лайн платформу "плодить" в новостной ленте полицейскую сводку. В Одессе при сравнимом же уровне преступности, в новостях больше о здоровье сообщают. Может и николаевцам инфы о преступности хватит из одного профильного ресурса ? Ну а "любовь" николаевских медиа к "паркетному" освещению деятельности местных политиков, видимо объясняется фактом повального учреждения интернет-ресурсов разнообразными депутатами (бывшими в т.ч.). В то же время, очень мало (1.3%) пространства местные медиа уделяют образованию, науке и технологиям(1%),
экономике (2.7%). При 17.3% - местной политике. А что это, не подскажете многочисленные магистры политологии?  Кто сказал, что данная повестка в дня масс-медиа приведет к чему-нибудь позитивному? Это сродни пересудам на скамейке у подъезда: кто к кем и против кого.

«Проблемы культурной идентичности в ситуации современного диалогакультур»

12-13 мая 2017 г. кафедра культурологии и философии Национального университета «Острожская академия» (г. Острог, Ровенская обл., Украина) проводит международную конференцию под  названием :
«Проблемы культурной идентичности в ситуации современного диалога культур»

Во время конференции планируется обсуждение следующих проблем:


1. Современные стратегии идентичности;


2. Модерные и постмодерные поиски идентичности;


3. Проблемы идентичности в современной Украине;


4. Проблема соотношения глобальных и локальных идентичностей


5. Идентичность Чужого и «чужие» идентичности в Европе;

Медиа-тренды по-польски

Спустя ровно 9 лет после проведения с братом исследования "Польские медиа: от свободной прессы к свободной стране" я снова окунулся в мир польских медиа. Спасибо фундации "Образование для демократии" и Союзу журналистов Польских (SDP)за тёплый и продуктивный приём.

Много что "случилось" с украинскими медиа с 2007-го. А что поменялось у польских коллег?

Тренд 1 - снижение тиражей печатных изданий. Некоторые, даже очень некогда популярные, типа WProst - канули в Лету. Газеты "потоньшали", а телеканалы приобрели технологический лоск студий.

И тут в глаза бросается Тренд 2 - медиаканалы для молодых людей доступны на бесплатной основе. И это самое серьёзное препятствие для развития экономики печатной платформы. Привычка получать бесплатно новости в Интернете на сайтах и из телевизора, "терминировала" дедовскую подписку и покупку прессы в киосках. Журналисты почувствовали на себе отрицательное влияние этого тренда. Сокращены очень сильно редакции. Сжался рекламный рынок, а значит, медиакомпании стали менее доходным делом. Заграничные издатели не получая прибыли банально закрыли проекты(журналы, таблоиды) и журналисты пошли к бывшим конкурентам. А кто-то по миру с протянутой рукой. Профсоюз в некоторых редакциях де-факто не позволяют организовывать, а значит, интересы репортёров должны перед издателем отстаивать сами репортёры.

Значительно большие деньги продолжают "вливаться" в телевидение, в том числе вещающее в интернете и на спутнике на белорусском языке, разбавляя плюрализмом эфир соседнего государства. Ну а в польском эфире - многообразие развлекательных талант-шоу. Точнее -

Суд відмовив, президент - ввів санкції проти пропагандистів

Нашому колезі Глібу Головченко Печерській суд Київа відмовив у позові до Першого каналу РФ після 25 місяців розгляду справи. Без пояснень. Вчора ж Президент Украіни своїм указом ввів у дію новий санкційний список на обмеження у в'їзді в Україну керівникам російсько-пропагандиськіх каналівТБ, газет, агенцій. Загалом, це позитивний крок. Але ні Ернст, ні Сунгоркін, чи Симонян з RT не відвідували Україну вже декілька років. Вони, як їх колеги по цеху "промивка мізків" ведуть інформаційну війну. А де ж ви бачили, щоб генералів воюючої армії називали нон-ґрата? Вони ж не туристи...
Тобто ця цілком бізобідна для москвічив акція "внутрішнього вжитку" ніяк не підкріплює державну позицію по захисту прав українських громадян на "чисту інформацію", без токсичної пропаганди.
Суд Украіни, поки не виказав бажання захистити честь і гідність журналіста, медіаменеджера, педагога, якого в прайм-таймі першого каналу РФ, ще два роки тому називали екстремістом. Гадаємо, що журналіська спільнота Євро та обох Амерік попередить своїх споживачів про небезпеку агітаційно-інформаційної псевдожурналістики Росіі. Українці багато чого навчились  з

ZIK покажет «Наших найперших» из Канады

«Історична правда з Вахтангом Кіпіані» на ZIKе представляет документально-игровой фильм «Наші найперші. Українці в Канаді». Лента выйдет в эфире телеканала в воскресенье, 1 мая, в 23:00 и расскажет, как и почему оказались более века назад украинцы из Прикарпатья на другом конце мира от родного дома.
Канада сегодня является третьей на планете по количеству украинцев. А еще 130 лет назад там вообще не было наших земляков. Команда «Історичної правди» и ее бессменный ведущий Вахтанг Кипиани пройдут индейскими тропами в поисках видимых и невидимых следов украинского присутствия в этой части Северной Америки.
За что арестовали первопроходца из Украины? Какие приключения ждали украинских пионеров в Канаде Ивана Пылыпива и Василия Илыняка? Удастся ли Вахтангу Кипиани найти их потомков спустя век с четвертью? Как жили, что любили и оставили после себя на

Стартовал 2-й сезон Школы гиперлокалмедиа

В Херсоне на минувшем уикенде прошёл 1-й модуль программы Школы гиперлокалмедиа. В отличие от 2015-го года, когда слушатели были только из южных областей, нынче приехали учиться создавать локальные медиа представители 16 регионов Украины.

Доработанная учебная программа, которую подготовили опытные тренеры Ю.Антощюк, В.Головченко и Т.Кузнецова раскрыла для слушателей из районных и областных центров мир новых медиа. Кроме того, обучаемые провели 3 дня за выработкой технического задания с выработкой стратегии своих новых медиа-ресурсов. По итогам первой школы были запущены

Відкрито набір на II Школу створення гіперлокальних ком'юніті медіа в Україні

Сучасний Інтернет надав нові можливості для розвитку нових форм журналістики в усьому світі, в тому числі і в Україні. І однією з таких форм є Hyperlocal community news. Дана форма журналістики вже позитивно зарекомендувала себе в Європі, Америці і розвивається в Україні.

Чутливі теми українських медіа

Яку роль у російсько-українському конфлікті відіграють вітчизняні ЗМІ?  Як соціальну напругу, яку спричинили бойові дії в Донбасі зневілювати?

Відповіді на ці запитання, а також багато цікавої інформаціі отримали під час виконання дослідження "Конфлікт в медіа і медіа в конфлікті: донесення дражливий питань через ЗМІ", яке проводило ГО "Львівській медіафорум". Днями були представлени результати комплексного дослідження, де соціологічним партнером була агенція "Фама".

На що звертаєшь увагу при знайомстві з результами?

Українці де б не мешкали, упереджені до влади (49%) до декомунізації (35%) та медіа (29%)! У той час, як стереотипи й упередження сформували ті самі ЗМІ. А які? Вплив роспропаганди та чутливість населення до неї теж було в фокусі дослідників. Сьогодні все ще багато тем українських ЗМІ "вкинуто" за меж Украіни а їх дискурс обходить багатьох журналістів. Знов і знов ми стикаємося з проблемою підготовки журналістів, та олігархічною власністю ЗМІ. 

У будівництві упереджень у сучасній Україні беруть участь також влада (бездіяльність,

Как победить в гибридной войне? Уже книги пишут

Гибридная война – это стремление одного государства любыми путями подчинить суверенитет другого государства. В ходе гибридной войны боевые действия являются лишь второстепенным аспектом. В первую очередь, агрессор применяет информацию и средства массовой коммуникации как собственное оружие. Именно этим, гибридная война отличается от обычной. Такое мнение озвучил на пресс-брифинге в Украинском кризисном медиа-центре политолог, автор книги «Гибридная война. Выжить и победить» Евгений Магда. По его словам именно по этой модели действует Российская Федерация против Украины.
В качестве примера применения гибридной войны Россией против Украины можно оценивать события, которые имели место в августе 2014 года в Иловайске, а также во время обстрелов в Дебальцево и Марьинке. «Первый шаг – создать в средствах массовой коммуникации видимость поражения украинских войск. Следующее – наполнить страницы газет реальными свидетельствами – фотографиями пленных, количеством убитых и тому подобное. Третий этап – создать панику и разочарование в силах своей страны среди населения Украины. В последнюю очередь – настроить народ к созданию митингов и восстания, создание генштабов

Эксперимент не удался

Такого вывода я ожидал от 3-й научно-практической конференции "Практична медіаграмотність: міжнародний досвід та українські перспективи", которая прошла в Киеве. Но не дождался.

Эксперимент по внедрению медиобразования в школах "запустил" один из научно-исследовательских  институтов Национальной академии педнаук 6 лет назад. За это время в сотне общеобразовательных школ из 17000, учителями добровольцам, якобы преподавались дисциплины, от психологии до медикультуры. Уроки эти больше были больше похожи на профориентационные мероприятия. Сам состав педагогов, которые взялись за участие в эксперименте  весьма разношерстен. Это и учителя информатики, и филологи, и преподаватели "природничих дисциплін", психологи.

Эксперимент шел не шибко, не валко и вот пару лет назад к нему подключилась Академия украинской прессы, благо президент этой общественной организации - профессор Института журналистики В.Иванов, известный медиаэксперт. Работа оживилась, появились грантовые средства, подтянулись медиатренеры. На последнем этапе, по старым связям исполнительного директора АУП - О.Волошенюк, к эксперименту "примкнула" библиотечная программа "Бібліоміст".

Появились книжки. Семинары и конференции для школьных учителей и руководителей "юнкоровских" студий при домах творчества.

Л.Найденова - академический руководитель эксперимента утверждает, что в эксперименте "изучается психологический комфорт детей, формулируется идентичность, а также патриотично-пацифисткое наполнение"(!)

Стоп! А кто помнит, зачем эксперимент начинали?

Щоб швидше рухатись, обмінюватись досвідом потрібно не рідше двох разнарік

«Немає нічого постійного у світі медіа, і постійний пошук нових рішень у контенті – єдиний шлях,

який дає редакціям можливості розвитку у сучасних умовах. При цьому кожне видання має знайти свій власний шлях, пройшовши через багато спроб та поразок». Саме так у двох реченнях можна передати загальний висновок з дискусій, що відбулись протягом дня на практичній конференціїдля журналістів та редакторів «День інновацій у медіа», організованій Українською Асоціацією Видавців Періодичної Преси (УАВПП) та Спільною програмою Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Сотрудничество на равных

Опыт Колледжа прессы и телевидения города Николаева интересен одному из лучших университетов Европы

Делегация Колледжа прессы и телевидения находилась с рабочим визитом в Польше. Своими впечатлениях от этой поездки поделился в интервью журналистке Людмиле Савковой директор Колледжа прессы и телевидения, генеральный продюсер телеканала «ТАК ТV», секретарь Национального союза журналистов Украины Глеб Головченко. Тем более, что это далеко не первый визит Заслуженного журналиста Украины в Польшу. В этом году Глеб Головченко принял участие в V Украино-Польском форуме «Интердисциплинарность педагогики и ее субдисциплины», который тоже проходил в Кракове.

- Глеб Александрович, и вновь поездка в Краков. Какова цель визита в этот раз?

- Одно из основных направлений рабочей поездки – укрепление сотрудничества с Ягеллонским университетом в Кракове. Ягеллонский университет - неотъемлемая частью жизни Кракова в течение уже почти 650 лет. Несмотря на свою историю, этот университет

Реклама - спасательный круг

Сегодня мы начинаем публикацию материалов по проблемам практики использования рекламы отечественными предпринимателями. Материалы собраны в отечественной бизнес-среде, как среди рекламоносителей, так и рекламодателей. Эксперты фиксируют общее снижение рекламной активности, как следствие торможение бизнесов!

Итак: грех первый.

Нерегулярное размещение рекламы.

Оборачивается прогнозируемыми убытками.

К сожалению эту аксиому маркетинга в нашем бизнес-сообществе воспринимают не все.

- Придет декабрь, размещу поздравления и напоминания, - делится практикой один давний, но не очень успешный бизнесмен. - Потом спустя девять месяцев, "крутану" еще рекламку...

Так не спешно, можно и бизнес потерять! Что уже практически повсеместно можно наблюдать в Николаве.

Можно ли себе представить, что Кола будет рекламироваться однажды?! Этот глобальный бренд мог бы себе позволить не "напрягаться", ан нет! Регулярно, из года в год по всегда сменяемым медиапланам кудесники газировки "продавливают" т.е. Рекламирует и свою марку, и "бульбашки", которые запоминаются.

Посол ЄС відкриє Європейський тиждень культури у Києві

14 травня Голова Представництва ЄС в Україні Ян Томбінський, Посол Франції Ален Ремі та Посол Хорватії Томіслав Відошевіч відкриють фотовиставку під назвою «Homo Urbanus Europeanus» – «Людина в міському просторі Європи». На виставці ви побачите унікальні світлини 12-х європейських столиць від Жан-Марка Карассі, відомого французького художника. Карассі розкриває тему міського життя європейців, прагнучи показати єдність європейських країн. Відвідати виставку можна від 14до 27 травня в Музеї мистецтв ім. Варвари та Богдана Ханенків. Вона офіційно відкриє Європейський тиждень культури у Києві.

В Миколаєві відбулося засідання організаційного комітету конкурсу шкільних медіа

До церемонії нагородження переможців XVI Міжнародного конкурсу шкільних медіа

залишається все менше часу. Члени журі активно працюють над визначенням найкращих, а організаційний комітет Конкурсу працює над підготовкою XVI Міжнародного конкурсу шкільних медіа. Днями відбулося засідання організаційного комітету Конкурсу, учасниками засідання стали Маргарита Сапожнікова, заступник міського голови міста Миколаєва, Гліб Головченко, секретар Національної спілки журналістів України, президент Міжнародного конкурсу шкільних медіа, члени організаційної групи Міжнародного конкурсу шкільних медіа, начальники та представники управлінь, відомств, відділів та підрозділів Миколаєва та області.

«Цей захід вже став традиційним для міста Миколаєва, він буде проводитися 16 раз і вже як XVI Міжнародний конкурс шкільних медіа. Я вважаю, що нашим сучасним журналістам, і взагалі журналістиці, потрібно кардинально змінюватися та брати приклад з юнкорів. Найголовніше завдання юних журналістів - показати істину журналістики, у чому її придатність, цінність,

ЮНКОРИ З РІЗНИХ КРАЇН СВІТУ ЗБИРАЮТЬСЯ ДО МИКОЛАЄВА

26 квітня в Миколаєві будуть оголошені кращі юнкори України та інших держав – переможці XVI Міжнародного конкурсу шкільних медіа.

Міжнародний конкурс шкільних медіа (в минулому – Національний конкурс шкільних газет) – найбільша подія шкільних медіа в світі. Щороку в ній беруть участь газети, теле-, фото-, радіорепортажі шкіл, ліцеїв, гімназій та професійно-технічних навчальних закладів з усієї України та інших держав.

Перший конкурс шкільних газет відбувся в 1997 році. Участь в ньому взяли близько 50 газет зі шкіл м. Миколаєва.

​Організаторами Міжнародного конкурсу шкільних медіа є Національна спілка журналістів України, Національна Академія педагогічних наук України, Асоціація молодіжної преси України та Коледж преси та телебачення м. Миколаєва.

За 16 років проведення конкурсу в архівах накопичено 20748 робіт.

Новий підручник "Медіаосвіта"

В Будинку Кіно Академія Української преси спільно з партнерами - Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти МОНмолодьспорту України, Інститутом журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та Інститутом соціальної та політичної психології НАПН України презентувала підручник «Медіаосвіта та медіаграмотність», який є першим в Україні підручником, розробленим для забезпечення відповідного курсу у вищих навчальних закладах та в системі післядипломної підготовки вчителів. Автори підручника, провідні українські та зарубіжні науковці, об’єднали найактуальніші світові розробки в галузі підготовки студентів в сфері медіаосвіти, медіаграмотності та медіакультури.
Що таке медіаосвіта? В Рекомендаціях ЮНЕСКО (Освіта для медіа в цифрову еру. Відень: ЮНЕСКО, 1999) медіаосвіта визначена «як частина основних прав громадян на свободу висловлювання і права на інформацію, як один з вагомих інструментів підтримки демократії».
Медіаосвіта – це навчання теорії та практичним умінням для опанування сучасних мас-медіа.