Учасники заходу:
• дізналися більше про концепцію блакитної економіки та її перспективи для розвитку Миколаєва;
Митці, поети й критики іноді з випередженням створюють майбутнє. А також - героїв, події, епос навіть. Люди читають, спостерігають, щось запозичують, но головне - тримають перед собою як прототип/модель. Суперечливу, не досяжну інколи, не до кінця зрозумілу, але дуже - вдячну...бо мариво, для багатьох як ціль для дії.
Це питання все частіше повстає в головах багатьох українців.
Війна принесла на нашу землю багато страждань та втрат. Фізично постраждали інфраструктура економіки та купа соціальних будівель типу шкіл, лікарень, садочків для дітей.
Як все відбудовувати?
Чи будувати нове?
Ця дилема стоїть перед Україною та конкретними містами Півдня. Відповідальні персони "тягнуть" з рішеннями. Хоча, найбільш жадібні ні хвилини не "тормозят": "звісно - все відбудуємо"!
Дискусія про освіту проєкту Odesa Decolonization вийшла (поки) як сама фахова. Філософ В.Кебуладзе (Київ), освітня менеджерка О.Буйневич (Одеса) та економіст П.Шеремета (Львів) швиденько накидали діагноз вітчизняній середній та вищій освіті. Навіть згадали, що в США "університети - потужний бізнес". Але ректорів місцевих вишів цієї п'ятниці на черговому публічному заході ніхто не побачив, як й депутатів. А між тим, в різні часи від 1991 року майже всі одеські вищі мали яскравих бізнесменів, та підпільних мільйонерів на капітанському мостику.
Тому більшовицьке гасло від київського філософа: знищити стару німецьку модель університетів ("відмовитись від бісмарківщини, як зазначив львівський економіст) мабуть, обачливо, не захотіли почути!
"У цивільному житті я розробник засобів автоматизації виробничих процесів – програмного забезпечення для суднобудування, машинобудування, меблевої промисловості тощо. І я планую сприяти ветеранському бізнесу цими засобами.