Показ дописів із міткою культура пам'ять. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою культура пам'ять. Показати всі дописи

субота, 7 вересня 2024 р.

ПРЕЗЕНТАЦІЯ "ЄДИСАНУ ВІД А до Я" в ОДЕСІ

 


6 вересня у культурній столиці Піденної України - Одесі у Community House відбулась публічна презентація альманаху "ЄДИСАН від Я до А", який створила команда ЕКО Березань разом із партнерами.



понеділок, 15 липня 2024 р.

Меморіальні проєкти для Мощуна, Чернігова, Харкова та Одеси — Лабораторія практик меморіалізації презентує результати роботи



20 липня о 16:00 в Києві у книгарні «Сенс на Хрещатику» відбудеться презентація напрацювань Лабораторії практик меморіалізації — освітньо-дослідницького проєкту з пошуку мови пам'ятання російсько-української війни. Художники, архітектори та дослідники, які цього року стали учасниками ініціативи, представлять ідеї меморіальних проєктів для місць пам’яті війни в Мощуні, Одесі, Харкові та Чернігові.


пʼятниця, 7 квітня 2023 р.

Манси навколо монументу карателю в Очакові



Доля Суворова вирішена, але крапка не поставлена - пише очаківська міська газета.
Майже два місяці тому, 7 лютого, на сайті Очаківської міської ради серед містян розпочалося опитування щодо подальшої долі пам’ятника Суворова. Станом на 23 березня були підбиті підсумки. З 1061 голосу, 55,7% проголосували за перенесення пам’ятнику до музею, 28,7% бажають залишити Суворова на місці, 15,6% залишили галочку у категорії «Інше».
Але перед черговою сесією, яка відбулась 31 березня, до міської ради надійшов лист від Управління культури, національностей і релігій Миколаївської області, в якому повідомили про те, що «дана пам’ятка монументального мистецтва віднесена до переліку культурної спадщини Миколаївської області, що


неділя, 5 лютого 2023 р.

Гід - пішов...




Петро Радковець – краєзнавець, гід-екскурсовод, популяризатор львівської міської історії та культури
27 квітня 1964 року – 4 лютого 2023
Випускник Львівського поліграфічного інституту (сучасна Українська академія друкарства), учасник легендарного «Товариства Лева» (історична секція). У різні роки працював у Львівській науковій бібліотеці імені В.Стефаника, видавництві «Центр Європи».
Автор сотень краєзнавчих публікацій, учасник та співавтор десятків телевізійних проектів, документальних фільмів та сюжетів, присвячених Львову на регіональних та національних телеканалах. Разом з братом Іваном, - автор збірки казок для дітей («Таємниці львівських левів», Львів, 2015). Брати Радковці


четвер, 8 грудня 2022 р.

Пограбування не називають війною




У ці дні, коли розпочалося оформлення документів учасників бойових дій, чомусь згадують синдром “афганців”. Для молодих людей поясню – це не мешканці країни Афганістан, це наші земляки, які у 80-ті роки «виконували міжнародний обов'язок у Демократичній республіці Афганістан”. По містах України досі стоять пам'ятники на згадку цим подіям. Радянський Союз грав у цій чудовій та відсталій провінції, колись британській колонії Індія, свою геополітичну гру. Хто каже, хотіли відсунути громадянську війну від радянських середньоазіатських республік, хто каже – хотіли взяти під контроль наркотрафік до Америки... Не знаю всієї правди, знаю тільки, що вже з середини 80-х для того, щоб поїхати до Афганістану, чи то офіцеру, чи то службовцю СА доводилося «підмазувати» начальство, чи військкомат. Саме ця, партизанська по суті війна, навчила величезних мас радянських людей, одягнених у форму з погонами – комерційним прийомам. У бідній країні навіть нехитрий солдатський скарб був товаром, не кажучи вже про зброю. Ну а жителі Афганістану, пуштуни та таджики – природжені торговці.


пʼятниця, 21 жовтня 2022 р.

Одесити проголосували за демонтаж пам'ятника Катерині ІІ








Завершилось електронне голосування  щодо долі пам'ятника «Засновникам міста», більш відомого як пам'ятника Катерині ІІ.
Голосування тривало з 20 вересня 20:00 і за цей час в ньому взяли участь 7 тисяч 796 осіб.

Одеситам пропонували обрати один із семи варіантів подальшої долі пам'ятника. Найбільшу кількість голосів, а саме 3 тисячі 914, отримав варіант про повний демонтаж.
Але тепер починається найцікавіше! Депутати на сесії мають  голосами в залі вирішити долю цього імперського артефакту. І


середа, 5 жовтня 2022 р.

Захисникам московської мови і культури




Захисники московської мови і культури:как же ви можетє запрєщать в Україні рускій язик, булгакавих, дастаєвскіх, вєдь ви капіруєтє так палітіку путєна, чєм ви тагда атлічаєтєсь ат расіі?🐓

А справа в тому, що в усьому відрізняємося.
Боротися з наслідками кількох століть поневолення і знищення української мови і культури чужинцями на твоїй землі зовсім не дорівнює поневоленню чужих нації і знищенню чужих мови, культури, історії, традицій, звичаїв, релігії на захопленій тобою землі.


пʼятниця, 23 вересня 2022 р.

Повертаючись до колоніального маркеру




Статуя Єкатерини ІІ.
По-перше, цей комплекс не є пам'яткою архітектури. Це довільна копія статуї, що було знесено на початку 20-ст. І тоді та статуя не була частиною архітектурного ансамблю. Першочергово там мала бути капличка. Її не вдалось збудувати. І замість неї був встановлений фонтан. Який прекрасно гармоніював з оточенням.


четвер, 23 червня 2022 р.

Паперова пам'ятка о Маріуполе



​Нещодавно отримав примірник одного цікавого видання.



Альбом “Усі відтінки маріупольських мозаїк”.


неділя, 9 січня 2022 р.

Піарник Сталіна, який «відбілював» голодомор і погано скінчив




90 років з тієї голодної та холодної осені-зими, коли в Україні вибухнув штучний голод, не розкрили ще всіх таємниць. Не названі персоналії, тих, хто пропагандистки «відбілював» у світовій пресі сам факт голоду 1932-33 років, причини зникнення зерна на величезних територіях, де й іншої їжі не залишалося внаслідок колективізації.

Що це був? 


понеділок, 2 серпня 2021 р.

Музей Жванецького буде в Одесі


Днями, крайня сесія Одеської міськради прийняла історичне рішення. В помешканні, яке належало ще батькам знаного одесита Михайла Жванецького буде відкрито комунальний музей. ось що написав "останній з могікан" в соцмережі:

"Ось цю фотографію шукав вранці, коли писав про будинок-музеї Жванецького на Старопортофранківськой, 133.



середа, 6 січня 2021 р.

Забутий "залізний король" Криворіжжя



Ми всі минулі 10 років роботи нашого видання онлайн згадували про забутих зусиллями комуністів підприємців та меценатів. Життя навколо ставало кращим, а заможними було  небезпечно. Так й вимарювали яскравих й активних, навіть з нематеріальної пам'яті.  Сьогоднішня історія про підприємця, одного з перших розробників криворізького рудного басейну, родом з наших країв, про якого зовсім забули в районі 95-го кварталу.


субота, 24 жовтня 2020 р.

Тим, хто шукає свій дім надали підказку у Херсоні


У Херсоні закінчують мурал із зображенням Кузьми Скрябіна на тлі Станіславських гір.
Малюнок можна побачити на фасаді Херсонського державного будинку художньої творчості (Суворова, 3).