Стало відомо, що геніальні державні мужі намагаються зменшити діаметр труби в майбутньому водогоні на Миколаїв. Русал вже не потребує стільки прісної води, як до 2014-го, а мешканцям вистачить 100 тис.кубів на добу. Так ніби вирішив новий керівник Державної агенції з відновлення пан Сухомлин, екс-мер Житомиру. Спостерігаємо уважно що Миколаївські чиновники: підкоряться самодурству з Печерська, чи будуть захищати інтереси водопостачання Миколаєва?
А ніяк. Безхатченки ночують на всіх 3.5 поверхах недобудови. Чи довго ще в місті будуть з такою ефективністю "вкладатись" гроші місцевого бюджету? Чи знову все зійде з рук авторам такої оборудки?
З чого починався миколаївський трамвай? Яким він був, коли замінив на міських вулицях коней? Це стало можливим завдяки європейським інвестиціям в інфраструктурні проекті Миколаєва на початку ХХ ст.
Зараз важко у це повірити, але на початку свого існування миколаївський міський транспорт був прибутковим бізнесом. Чималі гроші в перший громадський транспорт вклали бельгійці – Бельгійське анонімне акціонерне товариство, яка започаткувало «конку» у Миколаєві. Конка приносила своїм господарям чималий прибуток. Близько 41 тис. рублів на рік, з яких 3% віддавали у бюджет міста. Перший трамвай у місті рушив 21 грудня 1914 року. Лише за перший день роботи трамвай номер 1 перевіз 8 тисяч пасажирів, а виручка склала 400 карбованців.
Після масованих обстрілів у Миколаєві протягом перших 2-х років війни, коли був пошкоджений обласний краєзнавчий музей, тепер майже повністю відновлена експозиція. Навіть з'явились нові експонати.
Музей відкрито для відвідин. Варто завітати ... Є також екскурсії.
З проектом документу можливо ознайомитися за цим посиланням :
Сьогодні відбулась презентація нового альбому-каталогу «Цифрова колекція музею: графіка». Видання містить оцифровану збірку оригінальної графіки другої половини ХХ ст. із зібрання художнього музею та Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Це вже четверта велика підбірка робіт з колекції музею. І хоча тепер основна експозиція евакуйована, але в цифровом формате є можливість знайомитись з роботами зібрання.
Вчора в рідному Миколаєві на вулиці, що тепер носить ім'я Гліба Бабіча колектив заспівав пісню на вірші Гліба “Подай зброю” (гімн 10-ї бригади “едельвейсів”). Про це повідомив місцевий ресурс inshe.tv
Гліб з юністі писав музику та вірші. А коли розпочалась війна за незалежність пішов воювати. Загинув улітку 2022 року. Його приклад має бути відомим молоді нашого міста. Може вже час міський творчій конкурс патріотичної молоді "пов'язати" з іменем Гліба Бабича. Він був справжнім, а не симулякром пропаганди. Його щимливі пісні співають мільони українців. Вони в ротаціях всіх радіостанцій країни. Тільки "Коzаки" більше 10 композицій записали.
Пропозиція для всіх, хто цікавиться астрономією або просто хоче провести час у незвичайній атмосфері.
Приблизно о 19:30 група збирається біля будівлі обсерваторії. Далі — екскурсія головною будівлею обсерваторії, спостереження в телескоп за небесними об'єктами — Сатурном та Юпітером. Прогулянка під зірковим небом з фактами від астронома.
Сьогодні у Києві відбулась перша міжнародна конференція «Миколаїв — місто на хвилі», присвячена перспективам сталого відновлення та системної трансформації економіки міста.
Конференцію організувала Миколаївська міська рада спільно з Українською асоціацією центрів підтримки бізнесу за підтримки Миколаївської обласної державної адміністрації. Подію проведено в межах ініціативи «Мери за економічне зростання», яка фінансується Європейським Союзом, та підтримано проєктом «Фонд інновацій 2.0», який фінансується Королівством Данія. Обидва проєкти впроваджує Програма розвитку ООН (ПРООН).
 |
| Крайній стендап до війни, лютий 22 |
Довгий роки з далекого 1993 року ми з братом в форматі Коледжу преси (були також інші назви, наприклад у 1995-му - Школа преси та ТБ) хвилювали царину підготовки місцевих журналістських кадрів.
Декілька років не робимо це. І що ми бачимо? Університети,
.jpg)
Що та як відновлювати? Якими коштами, та чергами? А головне: хто це має робити? - ці запитання все частіше постають в суспільному дискурсі.
