Стійкість наших громад

Ще рік тому найбільш популярним словом в українському політикумі на різних міжнародних, національних та місцевих форумах було слово «відновлення». Попри продовження війни і відсутність будь-яких ознак її завершення, з вуст топових політиків, посадовців та й різноманітних «експертів» лунало дуже багато розмов про відбудову і відновлення, готувалися їх плани, усілякі «програми комплексного відновлення», на це ж, звичайно, витрачалось багато часу, енергії та й купу грантових і бюджетних коштів… Було також реалізовано низку «твердих» проєктів «відновлення» на сході та півночі держави … значна частина з яких уже є знову зруйнованими, або взагалі ці території потрапили під окупацію.

Відтак тепер з’являється певне прозріння, що війна на довго і «відновлення» потроху замінюється новим модним словом – «стійкість». Вочевидь цей логічний перехід потребує більш чіткого означення, що ми розуміємо під поняттям «стійкість», аби не припуститися помилки із різними планувальними документами, які можуть з’явитись уже щодо «стійкості» і витіснити усілякі «модні» документи з відновлення.

Що таке стійкість?

Загалом визначень поняття «стійкість» є багато. І це не дивно, адже стійкість важлива для різних систем, об’єктів, організмів, органів … і у різних сферах. От, наприклад, на основі пошуків цього терміну в різних сферах, можна дати такі визначення стійкості:

у екології:

Стійкість екосистеми – це її здатність поглинати зміни та зберігати свою структуру і функції в умовах несприятливих впливів.
Це охоплює здатність протистояти пожежам, повеням, технічним забрудненням… і відновлюватися після них.

У психології:

Психологічна стійкість (резильєнтність) – це здатність людини адаптуватися до стресових ситуацій, зберігати психологічне здоров’я і відновлюватися після травматичних подій.
Це комплексна властивість особистості, яка дозволяє їй ефективно ладнати з труднощами, які виникають через зовнішні обставини чи внутрішні проблеми.

У техніці:

Стійкість системи – це її здатність зберігати стабільний стан або поведінку під впливом зовнішніх збурень.
Наприклад, стійкість конструкції – це її здатність витримувати навантаження без руйнування.

У соціальній сфері:

Стійкість суспільства – це його здатність протистояти кризам, адаптуватися до змін і зберігати свою соціальну структуру.
Це містить економічну, політичну та соціальну стійкість.

Відтак можна спробувати сформулювати універсальне, загальне визначення стійкості:

а) Стійкість – це здатність системи (фізичної, біологічної, соціальної тощо) зберігати свої основні характеристики та функції під впливом зовнішніх або внутрішніх факторів.

b) Це здатність протистояти викликам і кризам, відновлюватися після пошкоджень, адаптовуватися до змін без втрати власних основних характеристик.

Стійкість громади

Якщо ми погоджуємось із таким розумінням стійкості, яке ми зазначили вище, то тепер достатньо не складно спробувати сформулювати складники стійкості для територіальної громади в умовах різного зовнішнього впливу чи внутрішніх потрясінь.

Якими ж є характерні ознаки територіальної громади, аби оцінити її стійкість на основі наведених параметрів цих ознак?Населення.

Стійкість громади залежить від динаміки зміни кількості населення у громаді. Якщо населення скорочується, зменшуються можливості громади виконувати свої функції. Відтак заходи, що сприяють стабілізації, а краще зростанню чисельності населення у громаді є дуже важливими для її стійкості.

Підтримка народжуваності, заохочення залучення нових жителів, безпека у громаді, якісні публічні послуги, можливості щодо працевлаштування – це все те, що сповільнює скорочення населення у громаді і на що слід звертати першочергову увагу.Територія

Територія громади, на перший погляд, не виглядає тією ознакою, яка впливає на її стійкість. Але це не так. Віддаленість громади від великих міст, магістралей, транзитних шляхів є потенційною загрозою для стійкості, особливо в кризових умовах. Наближеність громади до фронту, до україно-російського/білоруських кордонів, створює загрози для жителів громади, вимагає розробки додаткових заходів з безпеки: сховища, переселення окремих поселень, розробки евакуаційних планів тощо. Велика територія, великі відстані між поселеннями, наявність мережі річок, боліт можуть бути значними проблемами у доступності в кризових умовах.Управління

Стійкість громади суттєво залежить від якості управління, системи органів та підготовки посадових осіб до дій у особливих умовах. Наявність протоколів дій у різних особливих умовах та кризових ситуаціях, взаємозамінність працівників, лідерство і можливості для прийняття рішень, прямі та резервні засоби для комунікацій між працівниками ОМС – ключові елементи стійкості управління.Фінанси та ресурси

Підтримка диверсифікації місцевої економіки, наявність багатьох платників податків, наявність земель комунальної власності, які придатні для передачі в оренду, наявність недоторканих запасів пального, палива, води. Транспортні засоби комунальної власності, водії, які знають алгоритми поведінки в ситуаціях кризи, можливості для ремонту. Підтримка домогосподарств, що вирощують харчові продукти.Захищена інфраструктура

Можливість надання основних послуг у несприятливих умовах. Резервне електропостачання закладів охорони здоров’я, ДНЗ, шкіл, водогонів. Сховища у місцях скупчення людей, індивідуальні сховища в найбільш ризикових для можливих повітряних ударів та техногенних катастроф місцях. Мережі Інтернету, система оповіщень та резервного зв’язку.Довіра у громаді

Згуртованість різних соціальних груп та жителів різних поселень. Постійна комунікація між органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та жителями громади. Перелік жителів, які потребують підтримки та додаткової уваги при евакуації з контактами і резервними каналами повідомлення, групи добровільних помічників для роботи з евакуацією чи розборами завалів, їх періодичне навчання тренування є необхідними для стійкості. Плани евакуації, маршрути основні та запасні, перелік транспортних засобів та резерви пального.

Отже це перелік є досить широким, але не є вичерпним. Його загалом достатньо, аби підготувати окрему місцеву програму стійкості, або внесення відповідних змін в уже чинні цільові програми у громаді.

Замість висновку

Розуміймо стійкість громади, розуміймо стійкість домогосподарств, створюймо протоколи та алгоритми дій у кризові та особливі періоди, готуймо відповідні програми, передбачаймо для цього необхідні ресурси і пояснюймо все це жителям громади. Діалог, прогнозування, передбачення та створення запасів – необхідні складові для формування психологічної готовності до особливих та кризових ситуацій.

Цей матеріал створено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках реалізації проєкту «Стійкість та розвиток – методичні рекомендації для територіальної громади», що здійснюється ГО «Інститут громадянського суспільства». Зміст цього матеріалу представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».