субота, 22 березня 2025 р.

Є-свідчення про злочини ворога вчаться збирати українські журналісти



Масштаб злочинів та кількість постраждалих в Україні вимагає підсилення діяльності слідчих органів та прокуратури громадянами. Мова йде про збирання електронних доказів воєнних злочинів. Для цього на платформі Ради Європи розміщено українською мовою навчальний курс HELP для неюридичних фахівців. Як його "взяти" можна навчитись збирати та обробляти цифрові докази, яки будуть "прийняті" в процесі кримінального впровадження та суді.

Як відомо, під цифровими доказами мається на увазі як документи текстові, й фотографії та мультимедійні файли. Тобто, більшість матеріалів, яки збирають регіональні журналісти на деокупованих містах та громадах можуть слугувати свідченнями. Їх варто коректно оформити. Як це робити вітчизняних журналістів та громадських активістів вчили на семінарі «Вступ до електронних доказів воєнних злочинів та пов’язаних з ними правопорушень для ЗМІ та громадянського суспільства України». Фахівці української правоохоронної системи з-поміж експертів Ради Європи допомогли розібратись у нюансах збирання електронних доказів воєнних злочинів.

Розібрались поміж іншого з наповненням Будапештської конвенції про кіберзлочинність. Конвенція про кіберзлочинність (англ. Convention on Cybercrime), також відома як Будапештська конвенція — перший міжнародний договір, спрямований на боротьбу з інтернет-злочинністю та комп'ютерною злочинністю (кіберзлочинністю) шляхом гармонізації національних законів, удосконалення методів розслідування та розширення співпраці між державами. Він був розроблений Радою Європи в Страсбурзі, Франція, за активної участі держав-спостерігачів Ради Європи: Канади, Японії, Філіппін, Південної Африки та США. Конвенцію про кіберзлочинність Україна ратифікувала у 2005 році. Загалом її підтримує 66 країн. Існує офіс інформаційної підтримки, який 24/7 допомагає вітчизняній кіберполіції вгамовувати протиправні діяння з використанням комп'ютерів.

Зовсім не обов’язково бути очевидцем злочинів, щоб задокументувати їх та притягнути агресора до відповідальності. Допоможуть і цифрові дані, які є у відкритому доступі: контент у соціальних мережах, супутникові знімки, інші опубліковані в Інтернеті фотографії та відео, карти, схеми тощо.

Аби користуватися відкритими джерелами в офіційних розслідуваннях, необхідно застосовувати єдині підходи та методи, які гарантують правдивість висновків, дозволяють правдиво встановити факти. Універсальні принципи із використання відкритих джерел для доказування міжнародних воєнних злочинів, порушень прав людини та гуманітарного права встановлює Протокол Берклі.

Протокол Берклі – рекомендаційний документ, який у 2020 році представили Центр прав людини Університету Берклі в Каліфорнії та Офіс Верховного комісара ООН з прав людини. Він окреслює мінімальні стандарти для пошуку, збирання, зберігання, перевірки та аналізу відкритих джерел, і може слугувати практичним посібником для адвокатів, журналістів та дослідників. Закріплені стандарти є основою будь-якого OSINT-проєкту, тобто розвідки на основі відкритих джерел.

Протокол Берклі передбачає:


1) Методи та процедури для збирання, аналізу та зберігання відкритих даних з дотриманням:

– професійних принципів (підзвітність, об’єктивність та компетентність, відповідність нормам права та заходам безпеки);

– методологічних принципів (точність, збереження та захист даних);

– етичних міркувань (захист гідності усіх осіб, залучених до розслідування, забезпечення скромності, інклюзивності, незалежності, прозорості);

2) Потребу визначення правової рамки розслідування та рекомендації для цього;

3) Безпекові застереження:

– для розслідувачів, свідків, постраждалих, громадян, активістів та журналістів, які ризикують для документування злочинів та порушень;

– для інформаційної інфраструктури, апаратного та програмного забезпечення.

Чому він важливий?


1) Прокурори, слідчі, правозахисники чи журналісти можуть отримати доступ до великої кількості даних, зібраних з різних, незалежних одне від одного джерел;

2) Доступ до даних не обмежений певною територією, а тому журналісти з The Washington Post отримують такі ж дані, як і журналісти з Суспільного: Волинь;

3) Застосування Протоколу Берклі допоможе врахувати дані сотень і тисяч людей, які незалежно одне від одного фіксують вчинені Росією воєнні злочини за допомогою найпростіших засобів – камер, телефонів та Інтернету.

На практиці Протоколом Берклі уже зараз керуються Офіс Генерального прокурора разом з українськими та міжнародними партнерами під час збору доказів про злочини російської армії (https://warcrimes.gov.ua/), а також відома організація Bellingcat, котра веде спеціальний портал воєнних злочинів Росії в Україні https://bit.ly/3tvHMvb.
Зустрінемось у міжнародному Трибуналі по злочинах РФ в Україні!
В.Головченко.


Немає коментарів: