Після 3-х років великої війни, тисяч загиблих, та мільйонів біженців, Україну продовжує "накривати" хвилі псевдоексперної думки. Про що?
Самі знаєте: вибори, мобілізація, освіта, тарифи, ліки, знову - вибори, війна. Головне, повсюдну "розкидати" емоції. До "довгого метра" на YouTube додались "шортс"(коротенький) піски, та каруселі з картинок. Ну й блискавичний формат тік-току не відстає. Про все на світі намагаються висловитись з екрана, буквально всі кому мікрофон надали. Просту мову можна "збагатити" неформальною лексикою, лайкою.
Українці хто більше, хто менше, але споживають цю інформаційну полову 24 години на добу. Психіатри радять обмежувати отримання інформації, але ж можуть про тривогу повідомити. От земляки ніяк не полишають комунікатори, а свій мозок у спокої.
Випрацювались нові звички, які таку як медіагігієну посунули. А не варто!
Надія на чудо, Трампа, марсіан, чи голову - інфантильна звичка перекладати відповідальність. Одні, як навіжені постять позавчорашні, чи взагалі фейкові (вигадані) новини. Інші, хочуть походити різними частинами обличчя, тіла на зразки інстаграму, третьої категорії - тлумачів реальності, трохи "колупнемо".
Після втечі з України, володар першості по брехні першого року війни на літеру А., трон уваги залишив вільним. На цей стілець з усіх шпарин кинулись конкуренти. При чому не з медіа, а нових каналів ніби інформування, без посередників. У перших рядах - вчорашні пропагандисти влади часів Медведчука. І їх почали слухати. Ось в чому - проблема. Марафон типу "єдиних теленовин" не вмикають навіть. Ворожих речників слухають, та переповідають. Синдром неслухняних дітей спрацьовує. Цей феномен був не раз розіграно в пострадянську епоху, коли маніпуляції інформацією "прикривали" темні оборудки, приватизації, типу виборів та іншої політики. І весь час - емоції супроводжують.
Псевдоекспертність в українському медіапросторові була присутня й до 2014-го. Ну тоді відповідальними були випускові, та інші редактори, Савіки різні. А тепер споживачі інформації на ті самі граблі стають. Хоча б погуглили, що говорив умовний Іларіонов, чи що уткнула Х особа...
Пам'ять як в метелика - має вбивчий ефект. Глядач, слухач, читач не пам'ятає з вчорашнього порядку денного майже нічого. Годі й сподіватись на вплив війни. Хоча.
Зміни акцентів та інформаційної зброї - фіксуємо. А отже, залежність від телеграм канальної інфи ще належить лікувати. Схоже, це буде так само складно, як від наркотичної залежності позбавляти. Але слід додати ще напрацювання з емоційної грамотності. Не можна за весь світ переживати. За usaid та звільнення у ЦРУ, хай громадяни США хвилюються.
В.Головченко.
РS
Боже збав вас військових неофіційних фахівців цитувати.
Немає коментарів: