Друзі, продовжую тему конкурсу в наглядову раду «Миколаївводоканалу», який мав би стати взірцем прозорої корпоратизації комунальних підприємств, але поки що процедура не «відкатана», тому реформа «буксує».
Отже, що ми маємо сьогодні? Після мого попереднього повідомлення конкурсна комісія оголосила про продовження конкурсу до 25 лютого. Але чи вирішує це системні проблеми, закладені ще на етапі розробки цього конкурсу? Давайте розбиратися.
Я розглянув власний кейс з точки зору порушення принципів прозорості та законодавчих норм і запропонував своє бачення щодо покращення процедури відбору незалежних членів НР. Відповідний лист я надіслав міському голові, голові конкурсної комісії Олександр Сєнкевич - мер Миколаєва.
Хронологія подій
Я подав резюме завчасно 3 лютого, отримав відповідне підтвердження надходження, і спокійно чекав на запит для подачі повного пакета документів, як це було сказано на сайті конкурсу https://corpgov.mkrada.gov.ua/.Однак до 6 лютого так і не отримав жодного запиту на документи, а це при тому, що 7 лютого спливає строк подачі документів. Почав хвилюватися та перевірив умови конкурсу – а там у різних джерелах різна інформація: на сайті написано, що кандидату напишуть та форму нададуть, в листівці - «форма заяви додається», а в офіційному рішенні міськради про це взагалі ні слова.
Питання, питання, питання...
1. У Рішенні Миколаївської міської ради № 39/13 від 28 листопада 2024 «Про наглядову раду комунального підприємства Миколаївської міської ради» (https://mkrada.gov.ua/documents/46765.html) чітко зазначено, що кандидати мають подати повний пакет документів (п. 4.13). А за подання неповного пакету документів претендент не допускається до участі в конкурсному відборі (п. 4.16). То що виходить? Комісія не тільки перевищила свої повноваження, коли додали ще один етап відбору – по резюме, але і створила штучні умови для недопущення конкурсантів до розгляду за процедурні порушення?Тому я звернувся за роз’ясненнями і наступного дня отримав відповідь про те, що документи можна подати до 11 лютого. Тобто в останній момент з’являється ще одна дата, якої ніде не було до цього.
2. І ось тут у мене виникає логічне запитання. А чи це тільки мені не дали можливість надати підтверджуючи документи? Тобто комусь дали можливість довести відповідність вимогам конкурсу, а комусь – ні. В результаті мене так і не запросили подати документи.
Але вже 11 лютого у відповідь на мій запит надати роз’яснення, мені відповіли, що я "не пройшов відбір". Зверніть увагу на це формулювання з листа: «Відбіркова комісія Українського інституту корпоративного управління ретельно опрацювала всі подані резюме та здійснила відбір кандидатів для подальшої участі в конкурсі.» До речі, а де тоді протокол засідання цієї комісії? Мали би надіслати та опублікувати на сайті для дотримання принципів прозорості та відкритості.
При цьому, подача документів тривала до 7 лютого, а 8-9 лютого були вихідними днями. Це означає, що за один робочий день після завершення подачі документів комісія встигла переглянути всі заявки, провести засідання, ухвалити рішення і сформувати фінальний список. Серйозно? Неймовірна оперативність!
3. Наступне питання: хто ухвалив це рішення? Як бачите, відповідь мені надійшла не від Конкурсної комісії, яка мала б це робити згідно прийнятого Порядку, а від "Відбіркової комісії Українського інституту корпоративного управління". Що каже з цього приводу офіційний документ: «Для проведення конкурсного відбору уповноваженим органом утворюється конкурсна комісія у кількості не менше 9 осіб.» Власне така комісія створена, та її склад опублікований на сайті: https://corpgov.mkrada.gov.ua/team/.
Тоді що це за «Відбіркова комісія Українського інституту корпоративного управління»? Я не знаю достеменно, бо жодного офіційного документу про відношення Українського інституту корпоративного управління до цього конкурсу знайти не вдалося.
Але дещо я все ж таки знайшов. Український інститут корпоративного управління – це товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Коротка інформація про інститут знайшлася на офіційному сайті конкурсу з позначкою «Рекрутинговий партнер». Але посилання «Дізнатися більше» веде на веб-сторінку Громадської спілки «Професійна асоціація корпоративного управління», а не ТОВ «Український інститут корпоративного управління» (https://cgpa.com.ua/.../ukrainskij-institut.../).
Враховуючи, що я не знайшов згадок про «інститут» в офіційних документах конкурсу, мене цей незрозумілий взаємозв’язок збентежив ще більше.
4. Більш того, виявляється, що адреса, на яку я надіслав своє резюме - hr@ucgi.com.ua – належить ТОВ "Український інститут корпоративного управління". Відповідь про результати відбору була надіслана саме від імені УІКУ, що свідчить про передачу та, ймовірно, подальшу обробку персональних даних кандидатів цією юридичною особою без належних правових підстав. Бо кандидатів не проінформували про залучення третіх осіб до організації та проведення конкурсу. А це виглядає як порушення ст. 6 та ст. 15 Закону України "Про захист персональних даних". Якщо я б звернувся у відповідні органи, і факт порушення був би доведений, це може тягнути адміністративну відповідальність (штраф до 34 000 грн для посадових осіб) або навіть кримінальну відповідальність у разі умисного неправомірного використання персональних даних (ст. 182 Кримінального кодексу України).
5. Згадки про Професійну асоціацію корпоративного управління та Український інститут корпоративного управління також є у короткій біографії Секретаря комісії, Олександра Окунєва. В якій сказано, що він є Головою Ради директорів Професійної асоціації корпоративного управління (ПАКУ), та засновник Українського інституту корпоративного управління.
Це означає, що особа, яка безпосередньо бере участь в організації конкурсу, водночас є співзасновником організації, що виконує невизначені функції у відборі, і, ймовірно, мала одноосібний вплив на ухвалення рішень щодо кандидатів.
Очевидні зв’язки між секретарем комісії та організацією, яка здійснювала відбір кандидатів, потребують офіційного роз’яснення з боку міської ради. У разі підтвердження наявності конфлікту інтересів результати конкурсу мають бути переглянуті відповідно до антикорупційного законодавства.
Не знаю як так сталося, що стороння приватна компанія відповідає за збір документів та самостійно приймає рішення щодо допущення чи недопущення кандидатів до розгляду без засідання уповноваженої комісії. Можу тільки припустити, що секретар комісії, який би мав займатися реєстрацією заяв від кандидатів та кандидаток (як фізична особа, і на офіційну скриньку міської ради з доменом @mkrada.gov.ua), залучив свої приватні ресурси для цього.
Але чи підписувала міськрада договір чи хоча б меморандум з УІКУ про це? По-правильному, якщо міська рада вирішила залучити професійну організацію, яка займається рекрутингом та HR, то мав би бути оголошений конкурс на відбір підрядника, укладений договір, який, в тому числі, має передбачати процедуру передачі, збереження та обробки персональних даних заявників.
І якщо залучати таку організації, то виключно для збору даних та підготовки документів, але ніяк не для ухвалення рішення про допущення чи недопущення кандидатів до розгляду комісією. І точно не брати в підрядники ТОВку одного зі членів комісії. Бо це конфлікт інтересів.
Так чи інакше, на жаль, для конкурсної комісії це взагалі неможливо. Бо залучення будь-яких третіх осіб до організації та проведення конкурсу не передбачається рішенням депутатів Миколаївської міської ради «Про наглядову раду комунального підприємства Миколаївської міської ради», яке регламентує проведення конкурсу. Тому будь-які кроки у цьому напрямку можна робити тільки після зміни цього рішення на сесії.
6. Наостанок вже менш критичний пункт, порівняно з попередніми. Оцінювання заявок розпочалося ще до завершення їхнього прийому. Прийом документів тривав до 7 лютого, а в цей же день уже почали оцінювати кандидатів. Тобто одні заявки могли бути розглянуті ще до дедлайну, а інші – після. Якщо серед членів комісії чи в рядах «рекрутингового партнера» є намір підтримати когось зі своїх кандидатів, то схема виглядає наступним чином. Ти просто чекаєш кінця дня прийому заяв, зливаєш інформацію про отриманих кандидатів своїм кандидатам, а ті редагують документи, щоб вони виглядали краще, ніж у всіх інших заявників. Як на мене, це порушує принцип рівного доступу та створює неналежні переваги для тих, хто подав свої документи в останню чергу. На жаль, при продовженні конкурсу до 25 лютого такий порядок подачі-розгляду заяв залишили в силі.
Якщо підсумувати, то конкурс виглядає як набір хаотичних рішень, непередбачених офіційним Порядком: додаткові етапи, яких немає в умовах, "відбіркова комісія", якої не має існувати, оцінювання ще до завершення подачі заявок, блискавичне ухвалення рішень за день і жодних документів, які б це підтверджували.
Що з цим робити? Виправити помилки. Вийти з публічною комунікацією: оприлюднити всі протоколи засідань, пояснити, як і ким ухвалювалися рішення.
На честь Миколаївської міської ради, хочу відзначити, що зі мною зв’язалися одразу після публікації попереднього повідомлення та завірили, що будь-які порушення – це помилки та міскомунікація. Листом на пошту вибачилися за «помилку в комунікації і збій у процедурі». І вчора на сайті конкурсу вийшла інформація про продовження строку подачі документів до 25 лютого разом з коригуванням деяких умов подачі документів.
Але чи вирішує це системні проблеми, закладені в процедуру, ігнорування принципів та цінностей доброчесного конкурсу незалежних членів наглядової ради та компенсує порушені закони та процедури? На мою думку «Ні».
Єдиним можливим рішенням вважаю переопрацювати процедуру відбору, усунути не тільки наслідки, але і симптоми – нерозуміння та нехтування принципів законності, прозорості, відкритості, рівного доступу, недискримінації та підзвітності.
Після чого вийти з публічною комунікацією та перезапустити конкурсу наново. Тільки так можна повернути довіру суспільства.
Зі свого боку запропонував міській раді підказати як це можна зробити, долучившись до підготовки документів конкурсі. Свою кандидатуру у незалежні члени наглядової ради, в такому випадку, зніму.
Немає коментарів: