Зміни впливу пропаганди

Руїни бібліотеки після вторгнення російської армії. Чернігів, квітень 2022 року. Світлина: mefimus,

За повні 10 років війни відношення до російської пропаганди серед українських медійників докорінно змінилося. Саме про це свідчив “легкий скандаль” навколо висловів Портникова. Якщо до 2014-го року кожний вкид технологів з під кремля “заходив” у порядок денний, як розігрітий ніж в масло, то тепер, хоча б частина публічних персон медіагалузі згадали про сенси та призначення. Банального прислуговування не відбулось.

Десь на маргінесі Арес...ч з рудою бестією “зав’язли” у критиці демократії та вироджені революції.

Роспропаганді, а значить - дезінформації довіряє все менше громадян. Чому?

Бо не пішли прахом чисельні проєкти з медіаграмотності. Фактчекери та тисячі вчителів-аматорів попрацювали над критичним мисленням молодих українців, медіаспоживачів.

Самі українські журналісти стали трохи обачливими з використання неперевірених джерел. Неофіти, що набігли в медіа царину у 00-х підпрацьовувати “на галерах” інтернет-журналістики трохи “здулись”, та не одержавши бажаного як інфоцигане попрямували далі у розважальні жанри Тік-току та месенджерів. Малолюдна українська публіцистика від того тільки оздоровилась. Бо колеги почали не тільки здогадуватись, але й усвідомлювати, що вся російська культура - брехня! Далі - більше.

Коли почались аргументи від одеситів-посіпак на адресу імперського піарника-ліріка Пу… стало очевидно що ті культурні продукти, якими місцевих школярів “годували” півтораста років - суцільний імперський продукт. Головним завданням якого було “причарувати” (заманити) - підкорити. Навіть, дуже талановитий, як в Гоголя. А все українське, етнічне - по закапелках заховували, мову для вжитку забороняли.

Як полетіли “шахеди” з ракетами багато хто усвідомив що війна за культуру, за мову. Тому поляризація поведінки загострилась. Одні - ракети наводили по українських містах, інші - волонтерили задля міцності сил оборони. Пропагандисти зашептували зі всіх шпарин: що робити українцям.

Політиків довго не було в інфо стрічці, окрім медійної персони у бліндажу.

Але ж війна гібридна. Від кремлівських почалось згадування слова “нелегітимний”, бо знають: у розбрат та 4 сторіччя й особливо останні 30 років проінвестовано купу грошей. Тому вкрай важливо ті “насіння” знову й знову поливати. Саме культурні продукти цьому сприяють, слова, література, кіно - роблять найбільш ефективно. Захист вітчизняного медіа простору, нарешті через заборону вживання пісень та фільмів російською мовою прислужився справі контрпропаганди. Від зникнення російської попси з ефіру не одна людина не постраждала. А скільки талановитої молоді отримала ефір!

А ще раніше одна з вітчизняних медій - театр позбавився російськості та меншовартості. Теперішній театральний репертуар “з болот” ні в якому не ”зайде” українському театралу. Не сумніваюсь! Бо наш театр серед найперших постраждав від більшовизму, а згодом - першим від летаргічного сну імперщини прокинувся. Вплинув на самоусвідомлення вже, та продовжує діалог з суспільством. У топові театри країни місяцями квитки неможливо придбати.

Ідеології агресивної війни РФ проти України ніякої, крім геноцидальної - немає. Тому вся їх культура, почасти розроблена українцями, інструмент поневолення. Пропаганда - найновіший зразок гібридної зброї.

Хочете поширювати російську пропаганду? Прямуйте за кордони України. Хоча вже у країнах східної Європи з’являється розуміння небезпеки від всього московитського. А наш народ за це усвідомлення щодня втрачає людей. То й виходить, що робота вітчизняних медіа з інформування на відміну від агітування з москви, впливає на перебіг війни. Напряму як будь-яка зброя. Ну а блогери, що не використовують журналістські стандарти дуже схожі на партизана. Останні, як відомо, можуть довго ховатись по лісах, навіть ворогів з союзниками плутати, тому не варто їм беззастережно довіряти! Ну й про конкуренцію не забуваємо. Українцям треба все робити тепер краще за багатьох: воювати, вчитись, співати й виробляти, проєктувати й викладати. Бо від цього залежить майбутнє! Порівнює - весь світ.

В.Головченко.