Гра про життя чи “Хрестики/нулики по-сусідськи”

Засобами гри в наш час виконують різні просвітницькі та навчальні завдання. Гейміфікація - це впровадження ігрових форм в неігровий контекст: роботу, навчання і повсякденне життя. Вона допомагає утримувати клієнтів, підвищувати лояльність співробітників і вчитися з максимальною залученістю. Тихі ігри за столом вкрай популярні тепер, коли з електрикою скрута.

У спільноті Школи культури сусідства зробили власну ситуаційну гру й грають в укриттях під час тривог.

Ми завітали в один такий прихисток й розпитали розробників.

Розробники: Мітя Ковбасюк, Олена Мельник

Складові гри:

картки з описом 54 типових ситуацій, які виникають між сусідами,

два ігрових поля (4 Системи та 4 Цінності).

Мітя Ковбасюк (у подальшому М.К.)

Ця гра — насамперед навчальний інструмент, адже ми представляємо Школу культури сусідства. Наша місія полягає у розвитку культури спільного проживання (сусідства), отже гра тісно пов'язана з повсякденним життям у наших домівках та взаєминами з сусідами.

У грі використовуються картки, на яких описано 54 типові конфліктні ситуації з сусідами, зібрані під час розробки гри разом із випускниками Школи. Всі ці епізоди — реальні випадки з життя мікроспільнот Одеси та інших міст, що робить гру особливо цінною та актуальною.

Ось деякі з типових складних ситуацій пов'язані з сусідами:

"Поруч з будинком є «Наливай-ка», звідки йдуть певні запахи і звуки.

Сусід вирішив самовільно спиляти арку у дворі

Плата за прибирання у під’їздах внесена в тариф, але сусіди скаржаться, що у під’їзді не прибирається.

Сусіди кидають їжу собакам і кішкам зі своїх вікон”

Олена Мельник (О.М.)

Мета гри: розвиток сусідської взаємопідтримки під час розв'язання поточних питань життя багатоквартирних будинків/дворів


Задача гри:

• ознайомитися з цінностями школи культури сусідства,
• розширити уявлення про ключові сфери, в яких виникає напруга в стосунках між сусідами в багатоквартирних будинках,
• практикувати комунікативні навички, які сприяють зниженню емоційної напруги між сусідами та пошуку рішень, які задовольняють потреби всіх сусідів тощо.

Ми розробили гру, в якій разом зібрали типові ситуації, які виникають у дворі. Раніше кожна з них здавалася трагедією. А зараз….

Зараз ми знаємо, що нам є до кого телефонувати, у кого попросити підтримку, з ким зібратися разом, щоб поміркувати над вирішенням ситуації.

На виході - тепле підтримувальне коло, усвідомлення того, що можна зробити, збережені нерви, залучені сусіди.

Наша гра - про життя, яке вирує у наших будинках і дворах.


А чим настільна гра від Школи культури сусідства - особлива?


М.К.

Гра побудована на нашій розробленій матриці 4х4.

Матриця 4x4 складається з 4 систем: комунікація, прийняття рішень, вирішення конфліктів та безпека, а також 4 цінностей культури сусідства: рівність, толерантність, залученість та добровільність.

Матриця 4x4 є результатом роботи Лабораторії культури сусідства (2021–2022) як системного підходу до роботи з мікроспільнотами у дворах Одеси. Її розробка розпочалася зі стратегічних сесій за підтримки forumZFD. Матриця виникла завдяки спільній роботі проєктної команди та лідерів дворів, які разом визначили Місію, Візію та чотири ключові цінності культури сусідства.

Попередні взаємодії з лідерами громад та командою forumZFD виявили чотири ключові напрями, які мають вирішальне значення для сталого розвитку та добробуту мікроспільнот. Ці висновки спрямували розробку матриці 4x4 у 2022 році.

Систематизація карток з ситуаціями дозволяє глибше зрозуміти, до яких систем відноситься кожна ситуація, розкриваючи причини їх виникнення та взаємозв'язки в системах життя мікроспільнот. Такий підхід допомагає усвідомити, як цінності культури сусідства можуть сприяти вирішенню конфліктів. Ця гра є авторською розробкою нашої спільноти і вирізняється від інших ігор тим, що не пропонує готових рішень. Вона стимулює учасників до самостійного пошуку власних рішень і стратегій, служачи приводом для рефлексії та замислу над процесами, що відбуваються в їхніх мікроспільнотах.

Олена Мельник та Дмитро Ковбасюк проводят "мозковий штурм"

О.М.

Унікальність нашої гри в тому, що вона

на раціональному рівні:

актуалізує певні питання - і через залучення гравців, їх досвіду, мудрості, допомагає знайти відповіді на ці питання: люди просто спілкуються - а на виході стан: “Тепер я знаю що я можу зробити. В мене є певний план”.


на емоційному рівні:

підіймає хвилю емоцій і переживань і одночасно з цим дає можливість їх назвати, прийняти, дослідити, прожити і звільнитися від напруги,


на комунікативному рівні

дає можливість поспілкуватися з колегами у форматі “рівний-рівному”,


допомагає налагодити зв’язок, отримати підтримку (інформаційну, емоційну, навіть фізичну),


допомагає розрізняти моделі спілкування, які підтримують стосунки і ведуть до співпраці, і які ні.


сприяє оволодінню ефективними комунікативними інструментами взаємодії між сусідами,

актуальні питання: що робити? як робити? з ким робити?

Як з'явилась її ідея?


М.К.

Ми використовували ігри під час нашого базового курсу, на літніх Школах культури сусідства, де проводили різні рольові ігри. За п'ять років ми накопичили значний досвід, і це допомогло нам розробити та протестувати гру в межах нашої команди для навчальних цілей лідерів мікроспільнот. Гра вже має друковані картки та квадрати різних кольорів, на яких чітко вказано наші чотири системи та чотири цінності. Таким чином, на наступних навчаннях ми плануємо активно використовувати цей навчальний інструмент через гейміфікацію, забезпечуючи ефективний та цікавий процес навчання.

О.М.

Ми багато грали, грали і догралися… Хочеться пожартувати…


А якщо серйозно, то був запит - створити щось на кшталт “Помогайки”: є проблема - знаю куди і до кого звернутися, що робити.

І тут перед нами став вибір: прописати алгоритми чи створити гру. І ми подумали, що прописані алгоритми працюють, але не у всіх питаннях, виникають нюанси.

Інформацію отримати можна, а як отримати підтримку і ресурс, щоб розв'язувати це питання?

Як передавати знання дорослим так, щоб їм хотілося брати та робити свій внесок одночасно?

І, звісно, ми обрали - створити гру.

Гра створюється самими учасниками, вони самі знають, куди рухатися.

Наш дороговказ: які комунікативні інструменти застосовувати.

Хто автор ?


М.К.

Спільнота культури сусідства - випускники Школи та Базових курсів культури сусідства, також команда культури сусідства, Олена Мельник - сертифікована тренерка з ННС, психологиня, медіаторка, фасилітаторка діалогів, Дмитро Ковбасюк засновник Школи, Надія Манушкіна - кураторка напряму Діалогового Кіноклубу Школи культури сусідства, культуролог, психоаналітик.


О.М.

Хочеться відзначити вклад всіх учасників Школи. Отже, розробників набагато більше : Надія Сафонова, Надія Кулаковська, Ірина Літвяк, Любов Березовська, Тамара Гриб, Людмила Кашина, Альона Новицька, Олена Тимофєєва, Тетяна Гальченко Ольга Березовська та інші.

Дизайн Тимофій Воронєжцев



Які категорії співгромадян - цільова аудиторія гри?


М.К.

Лідери та лідерки мікроспільнот, як формальні - голови ОСББ так і неформальні представники ініціативних груп будинку, чи просто свідомі мешканці - активні сусіди.


Скільки людей можуть брати участь в одній грі?


Група від 2 до 15 учасників.


Є обмеження по часу гри?


М.К

Щодо організації гри, ми не встановлюємо жорстких обмежень. Стандартна тривалість групової роботи становить 60 хвилин, що дозволяє гравцям достатньо часу для проходження всіх запланованих процесів гри. Важливо враховувати динаміку групи та за потреби адаптувати тривалість сесій, щоб забезпечити максимальну залученість та ефективність навчального досвіду.

О.М.

Ми маємо різні групові активності для цієї гри, розробили сценарії ігри та описали комунікативні інструменти. Наприклад, «Класифікація ситуацій», «Цінності як фільтри», “Хто є хто у моєму дворі?”, “Поговоримо”, “Рольова гра”

Залежно від запиту учасників ми можемо обирати різні активності.

Гра є лише стимулом для побудови діалогу між колегами і сусідами.



Чи важливо, щоб всі що грають були з одного будинку, громади?


О.М.

Є різні формати:

Перший: навчання голів багатоквартирних будинків, ініціативних сусідів побудові комунікації між сусідами


Другий: в самих будинках, на зустрічах сусідів. Після короткої презентації цінностей і сфер уваги Школи культури сусідства, гравці самі можуть описати ситуації, які актуальні для їх двору.

Перш за все це крок до включення і побудови діалогу, по-друге, це можливість почати практикувати “ненасильницьку мову”, по-третє, це можливість побачити, чи займається голова, і те, до чого можуть долучатися сусіди тощо.



Яку надзадачу вирішує гра?


М.К.

Гра значно підвищує обізнаність учасників щодо життя мікроспільноти, сприяє глибшому розумінню подій, які відбуваються в них, і відкриває можливості для вирішення складних ситуацій та їх трансформації. Основна мета гри полягає у створенні системи підтримки між людьми, які проживають в одному будинку або дворі.

Надзадача гри полягає у створенні системи підтримки між людьми, які проживають в одному будинку або дворі. В умовах війни, така система підтримки стає ключовим фактором для подолання стресу та мінімізації впливу травматичних подій, забезпечуючи емоційну підтримку та сприяючи згуртованості спільноти.




До яких висновків можуть приходити граючи?

О.М.

я не один у своїх ситуаціях,


рішення існують,


в мене є сили є ресурс турбуватися про свій дім/двір і його мешканців,


я можу пошукати однодумців у своєму дворі,


це навіть цікаво, що з цього вийде?,


накази не діють, буду спілкуватися з сусідами,


о, я навіть таке та уявити собі не міг/могла, цікаво спробувати,


в усіх дворах/домах сусіди однакові, мої ще “бубочки”,


разом ми сила,



М.К.

Перед етапом формування висновків та рішень у гравців є дуже важливий етап усвідомлення. Він починається з моменту, коли учасники задають собі ключові питання про власну мікроспільноту: Як в нас у домі відбувається комунікація? Як ми розв'язуємо конфлікти і як запобігаємо їх появі? Як ми ставимося до сусідів, які мають інші погляди? Яким чином сусіди включені в життя спільноти? Які у нас методи прийняття рішень? Як ми забезпечуємо нашу безпеку, як фізичну, так і психологічну?Ці питання є відправною точкою для глибшого аналізу та рефлексії, які необхідні для зростання та розвитку мікроспільнот. Те, що гравці починають ставити собі такі питання, вже є значним успіхом, адже саме усвідомлення проблем є першим кроком до їх вирішення. Часто простих рішень не існує, особливо без процесів, таких як спільне обговорення та колективне пошук рішень, які ми заохочуємо під час гри.

Чи є цінність у тому, щоб повертатись до гри через якийсь час?


О.М.

Наша гра не є завершеним циклом. Є 54 ситуації, в неї можна грати й грати залежно від запиту гравців, що саме вони хочуть “прокачати” в цій грі.

Гра поліфункціональна:

розробка інструментів рішення певних ситуацій,


практика ненасильницького спілкування,


розробка дієвих універсальних алгоритмів “Помогайки”,


доповнення переліку ситуацій, в яких знайшли рішення і воно працює.

Подякував авторам гри та помріяв що зіграю зі своїми сусідами обов'язково в цю гру. Потім згадав що 80% квартир у моєму будинку в Миколаєві стоять зачиненими та без вікон. Тому запропоную у журналістському клубі зібратись та заграти про відносини.

Питав В.Головченко.