Журналістика на війні: як медіа України тримають удар

«Війна змушує журналістів ставити складні запитання: як зберігати незалежність і водночас не нашкодити державі?» — написав професор, доктор філологічних наук, президент Академії української преси Валерій ІВАНОВ у статті "Journalismus im Krieg: Die Lage der Medien in der Ukraine" для Фонду Фрідріха Науманна за свободу в Україні та Білорусі.

Українські медіа завжди мали виклики — економічна залежність, вплив олігархів і відсутність фінансової стабільності. Війна тільки загострила ці проблеми. Влада впровадила нові правила роботи журналістів: від обмежень на розголошення військової інформації до жорстких умов акредитації. З одного боку — це безпека держави, з іншого — обмеження свободи слова, які викликають запитання. Телемарафон «Єдині новини», спочатку символ єдності, став об’єктом критики за надмірний контроль.

⚠️ Ціна правди висока. За час війни загинули 102 журналісти. Вони продовжують працювати під обстрілами, ризикують життям на фронті, а інфраструктура медіа постійно стає мішенню атак. Попри це, журналісти виконують свою місію — документують реальність, розповідають історії людей і викривають корупцію. Їхня робота стає фундаментом колективної пам’яті про цю війну.

📲 Українці змінили підхід до споживання новин. Telegram став головним джерелом інформації, а разом із ним і ризики поширення дезінформації. Критичне мислення і медіаграмотність виходять на перший план. Як зазначає професор Валерій ІВАНОВ,

«обмеження під час війни можуть бути виправданими, але в демократичній країні вони повинні мати чіткі рамки».

Журналісти продовжують шукати баланс між правдою, відповідальністю і свободою слова.

Повну версію публікації (німецькою) можна прочитати на сайті Фонду.

Джерело супровідної ілюстрації: ASSOCIATED PRESS | Mstyslav Chernov