Хто ініціатор?
10 народних депутатів з фракції “Слуга народу”, депутатської групи “Платформа за життя та мир”, “Довіра”, позафракційні на чолі з народним депутатом Григорієм Мамкою
На кого впливає
всіх користувачів державних електронних реєстрів
Яка стадія
ухвалено за основу
встановлює кримінальну відповідальність за оприлюднення даних з державних електронних реєстрів та правопорушення у сфері інформаційних систем під час воєнного стану. Тобто якщо людина оприлюднить дані з відкритого держреєстру (або ж журналіст підготує відповідний матеріал), їх чекатиме кримінальна відповідальність);
розповсюдження та збут даних із публічних державних реєстрів карається позбавленням волі на строк від 5 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк від 1 до 3 років. На практиці це може означати ув'язнення журналіста, який розповсюджує своє розслідування або навіть передає текст на вичитку редактору;
у статтю про види додаткових покарань повертається норма про можливість конфіскації майна корупціонерів, що йдуть на угоду зі слідством.
повернення статті 77 Кримінального кодексу у попередню редакцію, доповнивши її додатковим видом покарання – конфіскацією майна за правопорушення, пов’язані з корупцією.
законопроєкт може створити значні ризики для свободи слова, роботи журналістів, захисту джерел інформації та викривачів корупції в Україні. Норми законопроєкту виписані таким чином, що до кримінальної відповідальності за ними можна буде притягнути практично будь-кого;
посилення відповідальності може бути використане для надмірного переслідування журналістів та викривачів корупції.
законопроєкт має детально окреслити те, що вважається несанкціонованим втручанням, збутом або розповсюдженням інформації. Це допоможе уникнути неоднозначного тлумачення і захистить громадян від необґрунтованого переслідування;
необхідно гарантувати, що норми закону не використовуватимуться для обмеження журналістської діяльності, захисту викривачів корупції або переслідування громадських активістів. Захист свободи слова та інформації має бути ключовим принципом;
санкції мають бути адекватними до тяжкості правопорушення, щоб уникнути надмірної криміналізації менш значних дій;
законопроєкт має бути обговорений з експертами, журналістами, правозахисниками та представниками громадськості, а засідання відповідного комітету — відкритими для контролю;
має бути передбачений механізм оскарження рішень та незалежний моніторинг виконання закону, щоб виключити ризики неправомірного використання його норм.
пропозиції можна направити на адресу комітету ВРУ з питань з питань правоохоронної діяльності.
У 2023 році група народних депутатів запропонувала зміни до Кримінального кодексу України, що вводять відповідальність за несанкціоноване втручання, продаж чи розповсюдження інформації з публічних електронних реєстрів під час дії воєнного стану. У первісній версії передбачали до 15 років позбавлення волі за такі дії, якщо це було скоєно особою, яка мала доступ до даних. Під виглядом боротьби зі “зловживанням даними” створюється механізм, який потенційно може бути використаний для тиску на журналістів, які розслідують корупцію чи викривають зловживання посадовців. Законопроєкт отримав широку критику у медіаспільноті.
Також попередню версію законопроєкту критикували депутати та правники. Наприклад, нотаріальна палата України заявляла, що реалізація документа може призвести до помилкової криміналізації дій нотаріусів та реєстраторів навіть у межах їхніх професійних обов’язків.
29 жовтня 2024 року Верховна Рада ухвалила закон, який дозволяє особам, обвинуваченим у корупції, у разі співпраці зі слідством через викриття співучасників та відшкодування завданої шкоди, отримати менший строк ув'язнення. У таких випадках суд може конфіскувати майно фігуранта, якщо цей вид покарання буде узгоджено.
20 листопада 2024 року Президент підписав закон, який передбачає позбавлення державних нагород тих, хто вчинив протиправні дії проти України. Як виявилося, цей закон забирає зі статті 77 Кримінального кодексу України норму про призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна обвинуваченого.
Це означає, що антикорупційні органи не зможуть конфісковувати майно в осіб, обвинувачених у корупції, які пішли на угоду зі слідством, оскільки відповідні нормативні положення більше не чинні.
Немає коментарів: