Серед нових посад — єврокомісар з питань оборони, яку займе Андрюс Кубілюс з Литви, єврокомісар з питань Середземномор'я — хорватка Дубравка Шуїця, а комісар з питань житлобудування — Дан Йоргенсен з Данії. Усі вони варті окремого огладу.
Окрім традиційних відомств, як-от з питань бюджету, зовнішньої політики та розширення ЄС, важливими також є посади, що стосуються конкурентоспроможності, внутрішнього ринку та промислової політики. Економічні питання надалі розглядатимуться в контексті "Зеленого переходу" (Green Deal), який спрямований на досягнення кліматичної нейтральності та поступову відмову від використання викопних енергоносіїв. За цей напрям відповідатиме нідерландець Вопке Гекстра.
Одним із суперечливих призначень стало надання портфеля виконавчого віцепрезидента Єврокомісії з питань регіонального розвитку, інвестицій і післяковідного відновлення представнику праворадикальних сил з Італії Раффаеле Фітто, який є соратником прем'єр-міністерки Джорджі Мелоні з партії "Брати Італії" (Fratelli d'Italia).
Фітто став першим правим радикалом на такій високій посаді в ЄС, і, ймовірно, його призначення було політичним компромісом для Урсули фон дер Ляєн, враховуючи інтереси ультраправої та консервативної коаліції, яка править в Італії. Хоча Фітто вважається відносно поміркованим праворадикалом, у Європарламенті є й більш радикальні групи на правому фланзі, зокрема "Патріоти для Європи" і "Європа суверенних націй".
Єврокомісар з питань міжнародних партнерств, Йозеф Сікела з Чехії, відповідатиме за підтримку країн, що розвиваються, і керуватиме інвестиційним фондом Global Gateway, створеним Євросоюзом для допомоги державам глобального півдня.
Австрієць Маркус Бруннер, фахівець із фінансової політики, несподівано був призначений відповідальним за питання міграції у нинішньому складі Єврокомісії. Його завданням буде сприяння розробці нової спільної політики ЄС щодо надання притулку та боротьба з нелегальною міграцією.
Переговорами щодо розширення ЄС із країнами Західних Балкан, Туреччиною, Україною та Молдовою займатиметься Марта Кос зі Словенії. Вона також буде відповідальною за відбудову України після російської агресії. Відносинами Євросоюзу з рештою світу опікуватиметься Кая Каллас з Естонії.
Цікаво, що сама Словенія офіційно не висунула Кос на посаду єврокомісара з питань розширення. Хоча, за даними Euractive, саме її кандидатуру активно підтримувала Урсула фон дер Ляєн, прагнучи досягти гендерного балансу та збільшити кількість жінок у складі ЄК. Кандидатура Кос зіткнулася з опором її земляків із Європейської народної партії в Європарламенті. Її звинувачують у зв'язках зі спецслужбами колишньої Югославії та називають «проблемною». У відповідь на ці звинувачення, Кос прокоментувала в інтерв'ю для Euronews: «Ці звинувачення вперше виникли, коли я оголосила про свою кандидатуру на пост президента Республіки Словенія в 2022 році, з метою дискредитації. (...) Перед тим, як стати послом у Німеччині та Швейцарії, я пройшла перевірку служб безпеки обох країн і отримала схвалення без жодних проблем.
Якби я коли-небудь завдала шкоди інтересам Словенії, я б не змогла працювати в словенському уряді чи бути послом».
Словенка отримала портфель, який раніше обіцяли латвійцю Валдісу Домбровскісу.
Тепер Домбровскіс опікуватиметься економічними питаннями в ЄС. Існує думка, що такі кадрові перестановки стали результатом надмірної концентрації зовнішньополітичних
напрямків у руках країн Балтії, зокрема після призначення естонки Каї Каллас головною дипломаткою ЄС. Щодо ставлення Марти Кос до українського питання, то поки казати щось зарано. Під час оголошення її кандидатури Урсула фон дер Ляєн зазначила, що Кос «працюватиме над підтримкою України та продовженням її відновлення, а також допомагатиме країнам-кандидатам у підготовці до вступу в ЄС».
Загалом за офіційною процедурою уряди країн ЄС пропонують одного кандидата або кандидатку на посаду єврокомісара, але, як зазначено у засадничих угодах ЄС, майбутні комісари не представляють інтереси своїх держав. Це має гарантувати їм незалежність від національних інтересів і можливість діяти виключно в інтересах Євросоюзу. При вступі на посаду, вони присягають служити саме європейським інтересам. Визначення,
який кандидат отримає конкретний портфель, залежить від рішення президента Єврокомісії. Однак на практиці це рішення ухвалюється після інтенсивних консультацій з національними урядами. І зрозуміло, що реалістично країни прагнуть зберегти вплив на своїх посадовців.
Заголом шестеро комісарів у нинішньому складі вже обіймали посади в Єврокомісії раніше, тоді як 20 осіб є новими, хоча деякі з них вже є доволі відомими урядовцями у своїх країнах. Щодо самої Урсули фон дер Ляєн, то вона займає свою посаду з 2019 року і залишатиметься на ній ще щонайменше п'ять років. Це рішення було ухвалене главами держав і урядів ЄС, а в липні затверджене Європарламентом. Вона матиме шістьох заступників, і при їхньому призначенні фон дер Ляєн намагалася забезпечити широке представлення регіонів ЄС та врахування інтересів головних партійних груп у європейській політиці. Однак досягти гендерної рівності їй не вдалося: національні уряди делегували 16 чоловіків і 11 жінок, незважаючи на численні заклики фон дер Ляєн до більшого представництва жінок. Там, де це залежало від неї, вона намагалася змінити баланс: чотири з шести віцепрезидентів будуть жінками.
Зміна складу єврокомісарів практично не впливає на роботу середньої ланки європейських службовців. У структурах Єврокомісії працюють близько 32 тисяч чиновників, об'єднаних у 56 генеральних директоратів. Впливовість комісарів частково
визначається тим, скільки підлеглих та директоратів вони очолюють. Ці структури можна порівняти з міністерствами у державах ЄС.
Всі кандидати на посади єврокомісарів проходитимуть ретельний аналіз правовим комітетом Європарламенту, а кожен з них окремо — співбесіду в профільному парламентському комітеті, що триває приблизно три години. Європарламентарі мають право ветувати окремі кандидатури або вимагати змін у розподілі повноважень між комісарами.
Під час попередніх слухань п'ять років тому депутати Європарламенту замінили трьох кандидатів до Єврокомісії. Після співбесід і додаткових консультацій Європарламент голосує за весь склад Єврокомісії пакетом. Якщо другий склад комісії під керівництвом Урсули фон дер Ляєн буде затверджений Європарламентом та Радою ЄС, її робота розпочнеться не пізніше 1 грудня.
Нинішній представник Угорщини Олівер Варгеї, який у чинному складі Єврокомісії відповідає за євроінтеграцію України, тепер займатиметься питаннями охорони здоров'я та захисту тварин. Варгеї написав у соцмережі Х: «Це призначення є визнанням досягнень угорської системи охорони здоров'я, яка вже понад сто років перебуває серед передових у світі. Я буду наполегливо працювати, щоб заслужити цю довіру, як і протягом останніх п'яти років». Безперечно, така ракіровка позитивна для України.
З усіх вже зазначених також варто наголосити на литовеці Андрюсі Кубілюсі, який очолить один із ключових напрямків для ЄС — оборону та космос має найбільш проукраїнську позицію, оскільки був двічі прем'єр-міністром Литви та активним учасником литовського визвольного руху. Кубілюс активно підтримує збільшення військової допомоги Україні та її інтеграцію до ЄС і НАТО. Урсула фон дер Ляєн зазначила, що він працюватиме над розвитком Європейського оборонного союзу та зміцненням інвестиційного й промислового потенціалу ЄС у сфері оборони.
Наступний етап у призначенні нової Єврокомісії залежить від голосування Європейського парламенту, яке відбудеться після подачі всіх кандидатур національними урядами. Хоча передбачалось, що тут не виникне проблем, контроверсія з Кос затягнула цей процес. Крім неї, європарламентарі подібно до українців можуть мати питання і до Олівера Варгеї, якому вже закидали просування політики, що суперечить загальному баченню ЄС. Йому також можуть пригадати неприємний інцидент у лютому 2023 року, коли він на засіданні ЄП забув вимкнути мікрофон і висловився на адресу депутатів:
«Скільки ще тут ідіотів?». Тому наскільки був вдалий крок взагалі залишати його на керівних посадах час покаже.
У той же час, очільницю МЗС Бельгії Хаджі Лахбіб можуть запитати про її подорож до окупованого Криму в 2021 році, коли вона ще працювала журналісткою. На запитання про те, звідки вона повернулася, Лахбіб відповіла, що для приземлення в аеропорту Севастополя потрібна російська віза. Також вона опинилася в епіцентрі скандалу з візами для іранців у 2023 році, коли на Брюсельський саміт приїхали офіційні особи, які допомагають РФ у війні проти України. Прем’єр-міністр Александр де Кроо виправдав дії МЗС, зазначивши, що їх змусили видати візи, щоб уникнути дипломатичного інциденту.
Посада єврокомісара з питань оборони та космосу вперше була створена в Єврокомісії, і, за оцінками експертів, це відповідає інтересам України. Роджер Гілтон, науковий співробітник словацького аналітичного центру GLOBSEC, зазначає, що запровадження оборонного портфоліо є першим кроком до подолання безпекових викликів на європейському континенті, хоча поки що важко очікувати суттєвих змін. Він також вважає, що те, що її очолить саме Кубілюс, який є литовцем, свідчить про визнання Брюсселем досвіду Центральної та Східної Європи в питаннях, пов’язаних із загрозою з боку Росії. Для ефективної роботи в умовах поточної кризи Кубілюс має мати широке бачення оборонних питань та активно співпрацювати з колегами з ЄС, а також з партнерами з НАТО та G7.
Гілтон вважає, що Кубілюсу буде корисно мати підтримку Кая Каллас, високої представниці ЄС, яка поділяє його віру в стратегічні вигоди перемоги України і поразки Росії для стабільності в Європі. Разом вони зможуть переконувати більш
скептично налаштованих членів ухвалювати непрості рішення у сфері зовнішньої безпеки та оборони.
Для України, яка розпочала складний процес переговорів щодо вступу до ЄС, важливо налагодити ефективну комунікацію з новим єврокомісаром з питань розширення. Призначення Кос є позитивним момемнтом, так Іонела Марія Чіолан, адже Словенія продемонструвала підтримку України, підписавши угоду про співпрацю в галузі безпеки. Марта Кос також відповідатиме за політику східного сусідства та відновлення України. Експертка зазначає, що важливо спостерігати за внутрішньополітичною ситуацією у Словенії, яка може вплинути на призначення Кос.
Проте, як застерігає Костянтин Єлісєєв, успіх переговорів про вступ України залежить не лише від особистості єврокомісара. Він підкреслює, що вступні переговори охоплюють широкий спектр політики ЄС, і позиція кожного члена Єврокомісії має
значення. Тому Києву слід підтримувати активний діалог з усім складом Єврокомісії.
Проте в цілому новий склад посилає позитивний сигнал Україні, а також характерезує прогрес у розумінні ЄС у необхідності змін і наданні пріоритет посадовцям, які усвідомлюють загрозу Росії. "International Weekly"
Немає коментарів:
Дописати коментар