«Любити Україну до глибини кишені». Принципи меценатства Євгена Чикаленка – одного із головних підприємців України у 19 столітті, – Який він - аграрій, благодійник і один із ініціаторів скликання Центральної Ради?
Книга «Пан» про життя Чикаленка вийшла друком у видавництві «Брустури».
Наприкінці 19 сторіччя підприємець Євген Чикаленко заробив значні статки на сільському господарстві. Секрет його успіху – в інноваціях, які він не боявся тестувати і масштабувати. Чикаленко закуповував американські плуги, сівалки, снопов’язалки, експериментував з новими сортами культур, впроваджував нові добрива.
Інша іпостась Чикаленка – меценат. Він витрачав сотні тисяч рублів на десятки українських проєктів – газети, школи, наукові та популярні видання у Києв та у Львові. «Коштом Чикаленка створювався україномовний медіапростір у ті часи, коли україномовність була далеко не мейнстримом», – розповідає дослідниця українського підприємництва Тетяна Водотика.
Наприкінці 19 сторіччя підприємець Євген Чикаленко заробив значні статки на сільському господарстві. Секрет його успіху – в інноваціях, які він не боявся тестувати і масштабувати. Чикаленко закуповував американські плуги, сівалки, снопов’язалки, експериментував з новими сортами культур, впроваджував нові добрива.
Інша іпостась Чикаленка – меценат. Він витрачав сотні тисяч рублів на десятки українських проєктів – газети, школи, наукові та популярні видання у Києв та у Львові. «Коштом Чикаленка створювався україномовний медіапростір у ті часи, коли україномовність була далеко не мейнстримом», – розповідає дослідниця українського підприємництва Тетяна Водотика.
У помешканні Чикаленка в Києві зустрічалася національна культурна еліта – письменники, історики, композитори, яким благодійник виплачував «стипендії».
Після перемоги більшовиків у 1917 році Євген Чикаленко втратив усе, але залишався корисним українству до самої смерті, пише в книзі «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» літературознавець Степан Процюк.
Книга виходить друком у жовтні у видавництві «Брустури». І вона про те, що спонукало Чикаленка стати меценатом української культури і якими принципами послуговувався благодійник. Один із них – фінансово підтримувати навіть тих українських авторів, яких він особисто не вважав найталановитішими.
Після перемоги більшовиків у 1917 році Євген Чикаленко втратив усе, але залишався корисним українству до самої смерті, пише в книзі «Пан. Роман про Євгена Чикаленка» літературознавець Степан Процюк.
Книга виходить друком у жовтні у видавництві «Брустури». І вона про те, що спонукало Чикаленка стати меценатом української культури і якими принципами послуговувався благодійник. Один із них – фінансово підтримувати навіть тих українських авторів, яких він особисто не вважав найталановитішими.
Цього року в Одесі, де він багато років мешкав з'явився топонім на його прізвище.
Немає коментарів: