Конгрес Асоціації Європейських студій провели на минулому тижні в Ужгородському університеті. Науковці й освітяни з десятка вітчизняних університетів вперше з початку повномасштабного вторгнення зібрались в самому західному з українських університетів. До конгресу також доєднався Національний Еразмус+Офіс в Україні та ГО "Інноваційний університет" та Львівський національний університет.
Обговорювали нагальні питання супроводу євроінтеграції, недостатність кваліфікованих спеціалістів й інструментів у вигляді законів. Пролунала дуже слушна думка, що в царині євроінтеграції кожному з українських університетів варто обрати спеціалізацію. І як мінімум готувати магістрів. Зафіксували також що університети у державі що воює, вчаться не тільки знання сіяти, а ще й дослідження щодо відбудови й виробництва проводити.
Звучали доповіді про нагальні реформи правової системи та створення передумов для зворотного руху евакуйованих до ЄС українців. А ще, чи зможуть наші студенти там стати "агентами" м'якої сили, чи всі асимілюються. Поділились також нагальним досвідом втілення академічних проєктів співпраці за програмою Жана Моне. Не всі ще вітчизняні університети активно "увімкнулись" у спільні з європейцями дослідження.
Як вартий уваги, було розглянуто досвід використання після завершення академічної проєктної діяльності, команди при створенні "Центру досконалості" в Харківському університеті Каразіна.
А Прикарпатський національний університет з Франківська був представлений в доповіді економіста звідти як міський бюджетостворюючий чинник. Ті громади, які досі цього не збагнути, дозволяють МОНУ "термінувати" освітні господарчі одиниці. Роль університетів під час війни та після значно посилюється, особливо з огляду на кількість дорослих, яких варто перенавчати. Тому розділ Конгресу Асоціації євро-студій про роль університетів у відбудові вийшла найбільш насиченою. Приклад університету що приймає - Ужгородського, який ще святкував ювілей від створення, довів корисність освітньо-наукового закладу для регіону. У Закарпаття під час війни релоковано багато бізнесів й виробництв зі сходу, кадри для яких почали готувати прямо "на марші". І сьогодні в цьому тиловому краю повстали й високотехнологічні інноваційні підприємства, які вкрай важливі для військової перемоги. А деякі внутрішньо переміщені особи мають значно вищу зарплатню в порівнянні з місцевими через те. Конкуренція ще нікому не завадила.
При тому, соціально-гуманітарні науки долучаються майже у всі проєкти, які повстають також за участю європейського та західного капіталу.
Міжнародна безпекова політика, якій на Конгресі була присвячена окрема секція віднині буде всі більше запозичувати український досвід, тому вітчизняним вченим вистачить роботи з осмислення на багато років. Синергія знань та досвіду мають закладати й подальші перспективи, а це сильно залежить від гармонійного відновлення країни й створення людиноцентричної економіки.
 |
| Президент Української асоціації євро-студій Оксана Головко-Гавришева приймає монографії від Петра Токара з Ужгородського університету |
Успішне проведення Конгресу в гібридному форматі, коли частина доповідей робилось онлайн підтвердила тезу про можливість одночасно робити якісно справи. Україна світу на багатьох прикладах тепер демонструє модерність, як доросла нація.
В.Головченко.
Фото автора та Л.Канагиной.
Немає коментарів: