Не тільки втрата критичності до інформації, а впершу чергу свідчення емоційного стомлення.
Значна кількість українських журналістів емоційно виснажена й працює 3 роки без відпусток. До цього ще відрядження до зони бойового зіткнення та відвідини поховань героїв. Мозги людей, які щодня обробляють гігабайти чутливої інформації втомлюються. Редактори та репортери відчувають постійну емоційну напругу.
А як відомо психологам - увага в емоційному стані притуплюється. Аналізація - відмикається!
Тому, факти поширення недостовірної, перекрученої інформації будуть ширитись, як не навчити вітчизняних медійників відпочивати.
Доречі, той приклад свіжий яким ми розпочали ілюстрацію, вже у понеділок був професійним виданням розібран на молекули. Шоу-біз вітчизняний знову "відірвався" від землі.
Але, повернемось до медійників, яки не вміють розслаблятись. Бо ні в яких університетах вітчизняних здобувачів не вчать "розслаблятись"! Напружуватися під час навчання - вчать, а знімати напругу - ні. І це велика проблема, бо гонитва за ніби якістю освіти "вимиває" тепер з вітчизняної академічної середи вільно думаючих викладачів. Залишаються лише "гвинтики" на конвеєрі, які самі не вміють емоційно розвантажувати мізки. Весь час ведуть боротьбу за кар'єру.
І хоча будь яка соціальна система адаптується під умови, мені б хотілось, щоб тисячі колег-журналістів, а також - чергових по інформаційних стрічках вміли знімати стрес. Бо знаходження у тривалому стресі знижує опірність нашого організму.
Кожна редакція вільна обирати власну модель розслаблення: виїзд до водойми, чи лісу, а може - театр чи концерт. Головне, щоб засоби емоційного розвантаження були (!) регулярними. Тоді аналіз фактів буде забезпечено.
В. Головченко.
Немає коментарів: