Значне зростання впливу війни на думку людей, навіть в питаннях, які прямо не повʼязані з війною.
Низька поінформованість громадян з багатьох актуальних питань (як в контексті повоєнної відбудови, так і майбутнього вступу України в ЄС).
Українці розуміють важливість екологічних проблем під час війни: жодна із запропонованих екологічних проблем не набрала менше 26%.
Серед «лідерів» екологічних проблем під час війни – замінування території (80,5%) та утворення відходів війни (уламки зруйнованих будівель, залишки військової техніки та інше) (71,8%). У порівнянні з результатами соціологічного опитування, проведеного на початку 2023 року, збільшилась кількість людей, яких турбують практично усі запропоновані екологічні проблеми. Найбільше зростання спостерігається щодо замінування територій, де частка зросла з 40,4% аж до 80,5%. Частка тих, кого турбує питання можливого радіаційного забруднення, хоча і зросла порівняно з 2023 роком (34,8%), кількість громадян, що вважають цю проблему серйозною залишається нижчою порівняно з іншими проблемами.
Українці розуміють серйозність шкоди, завданої довкіллю України внаслідок російської агресії, проте кошти від компенсації збитків від росії за екологічну шкоду, українці не схильні віддавати на відновлення довкілля.
Використання коштів на екологічні цілі (очистка водойм і річок, відновлення лісів, заповідників та інших природних територій) підтримує 31,8% респондентів. Три пріоритети, куди б мали спрямовуватися кошти з компенсації екологічних збитків, на думку людей є: підтримка та розвиток армії (61,6%), відновлення житла та інфраструктури (57,1%) та компенсації людям, що постраждали внаслідок воєнних дій (55,6%).
Важливість енергетичної незалежності та доступних цін на газ, електроенергію і тепло для населення практично не змінились у порівнянні з 2023 роком. Ці заходи і надалі залишаються фаворитами українців – їх підтримує 50% та 59% респондентів відповідно.
Спостерігаємо тривожну тенденцію щодо тих заходів, які стосуються озеленення та декарбонізації енергетичного сектору: їх підтримка зменшується. У 2024 році скоротилась частка тих, хто підтримував перехід на чисті джерела енергії (з 30,4% у 2023 році
до 25,4%) та скорочення шкідливого впливу на довкілля (з 35,1% до 14,7%). Попри високий рівень підтримки енергетичної незалежності, 48% респондентів не готові до жодних додаткових витрат або дій задля її досягнення.
Опитані українці вважають, що повоєнну відбудову і розвиток України необхідно розпочинати з відбудови будинків та інфраструктурних об’єктів.
Так вважає 46,6% респондентів. Жорстка боротьба з корупцією при використанні коштів на відбудову другий рік поспіль залишається топ пріоритетом українців, коли мова йде про повоєнне відновлення України. Більше того, частка тих, хто підтримує цей принцип суттєво зросла: 68,9% у 2024 році проти 43,1% у 2023 році. Наступна трійка лідерів – пріоритетність національної безпеки, включаючи енергетику та оборону (41,3%), відбудувати краще, ніж було (39,4%) та створення умов для повернення людей додому (38,3%). Зелена відбудова (розвиток сфер енергоефективності, відновлюваної енергетики, екологічний транспорт, збереження довкілля) є пріоритетною лише для 22,6%.
Українці не отримують достатньо інформації з питань майбутнього членства в ЄС. Більше того, показники поінформованості лише знизились, порівняно з результатами опитування 2023 року.
Про вплив євроінтеграційних реформ особисто на людей має уявлення лише 32,1% опитуваних, а про вимоги, які висуваються до України – 33,4%.
Респонденти мають мало інформації про інструменти повоєнної відбудови та програми енергоефективності.
Українці практично не користувались державними програмами енергоефективності або відновлення будівель з моменту початку повномасштабного вторгнення росії проти України (89,3%). А 6,1% респондентів взагалі не знають про такі програми. 64,2% респондентів не знають про жоден з процесів планування відбудови. Найнижчий показник отримала цифрова екосистема для підзвітного управління відбудовою DREAM (3,7%).
Робоча сила (55,3%), земля (чорнозем, ліси) (53,2%) та сировинна база (42%) – найважливіші вигоди, які, на думку українців, отримає ЄС від вступу України.
З іншого боку, українці вважають, що основною вигодою для України від членства в ЄС є збільшення обсягів інвестицій (39,6%). Друге та третє місце в рейтингу – це зменшення рівня корупції та підвищення прозорості влади (35,4%), а також зростання економіки та створення нових робочих місць (33,8%) відповідно. Що стосується делегування прийняття важливих рішень Європейському Союзу, респонденти сприймають цю перспективу нейтрально (28,3%), радше позитивно (23,8%) та позитивно (23,0%). Тобто, більше половини українців схвально ставляться до того, що певні рішення у майбутньому будуть прийматись на рівні ЄС, а не на національному.
Однією з основних рекомендацій, яку можна зробити для усіх стейкхолдерів, що займаються питаннями інформування населення з важливих питань, є необхідність підвищення рівня поінформованості як з питань повоєнної відбудови України, так і розуміння процесу та наслідків вступу до ЄС.
Переглянути записку
Ця аналітична записка містить аналіз результатів опитування думки громадян України щодо повоєнного зеленого відновлення, ставлення до питань довкілля та енергетики в час війни та вступу до ЄС. Документ визначає основні тенденції у ставленні українів до питань довкілля, енергетики, вступу в ЄС під час війни, а також бачення майбутнього України. Містить окремі порівняння із даними всеукраїнського соціологічного опитування 2023 року.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Проведення соціологічного опитування стало можливим завдяки підтримці Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у межах проєкту “Україна в Європі – німецькоукраїнський парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”, що реалізується у партнерстві з Центром ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne).
Низька поінформованість громадян з багатьох актуальних питань (як в контексті повоєнної відбудови, так і майбутнього вступу України в ЄС).
Українці розуміють важливість екологічних проблем під час війни: жодна із запропонованих екологічних проблем не набрала менше 26%.
Серед «лідерів» екологічних проблем під час війни – замінування території (80,5%) та утворення відходів війни (уламки зруйнованих будівель, залишки військової техніки та інше) (71,8%). У порівнянні з результатами соціологічного опитування, проведеного на початку 2023 року, збільшилась кількість людей, яких турбують практично усі запропоновані екологічні проблеми. Найбільше зростання спостерігається щодо замінування територій, де частка зросла з 40,4% аж до 80,5%. Частка тих, кого турбує питання можливого радіаційного забруднення, хоча і зросла порівняно з 2023 роком (34,8%), кількість громадян, що вважають цю проблему серйозною залишається нижчою порівняно з іншими проблемами.
Українці розуміють серйозність шкоди, завданої довкіллю України внаслідок російської агресії, проте кошти від компенсації збитків від росії за екологічну шкоду, українці не схильні віддавати на відновлення довкілля.
Використання коштів на екологічні цілі (очистка водойм і річок, відновлення лісів, заповідників та інших природних територій) підтримує 31,8% респондентів. Три пріоритети, куди б мали спрямовуватися кошти з компенсації екологічних збитків, на думку людей є: підтримка та розвиток армії (61,6%), відновлення житла та інфраструктури (57,1%) та компенсації людям, що постраждали внаслідок воєнних дій (55,6%).
Важливість енергетичної незалежності та доступних цін на газ, електроенергію і тепло для населення практично не змінились у порівнянні з 2023 роком. Ці заходи і надалі залишаються фаворитами українців – їх підтримує 50% та 59% респондентів відповідно.
Спостерігаємо тривожну тенденцію щодо тих заходів, які стосуються озеленення та декарбонізації енергетичного сектору: їх підтримка зменшується. У 2024 році скоротилась частка тих, хто підтримував перехід на чисті джерела енергії (з 30,4% у 2023 році
до 25,4%) та скорочення шкідливого впливу на довкілля (з 35,1% до 14,7%). Попри високий рівень підтримки енергетичної незалежності, 48% респондентів не готові до жодних додаткових витрат або дій задля її досягнення.
Опитані українці вважають, що повоєнну відбудову і розвиток України необхідно розпочинати з відбудови будинків та інфраструктурних об’єктів.
Так вважає 46,6% респондентів. Жорстка боротьба з корупцією при використанні коштів на відбудову другий рік поспіль залишається топ пріоритетом українців, коли мова йде про повоєнне відновлення України. Більше того, частка тих, хто підтримує цей принцип суттєво зросла: 68,9% у 2024 році проти 43,1% у 2023 році. Наступна трійка лідерів – пріоритетність національної безпеки, включаючи енергетику та оборону (41,3%), відбудувати краще, ніж було (39,4%) та створення умов для повернення людей додому (38,3%). Зелена відбудова (розвиток сфер енергоефективності, відновлюваної енергетики, екологічний транспорт, збереження довкілля) є пріоритетною лише для 22,6%.
Українці не отримують достатньо інформації з питань майбутнього членства в ЄС. Більше того, показники поінформованості лише знизились, порівняно з результатами опитування 2023 року.
Про вплив євроінтеграційних реформ особисто на людей має уявлення лише 32,1% опитуваних, а про вимоги, які висуваються до України – 33,4%.
Респонденти мають мало інформації про інструменти повоєнної відбудови та програми енергоефективності.
Українці практично не користувались державними програмами енергоефективності або відновлення будівель з моменту початку повномасштабного вторгнення росії проти України (89,3%). А 6,1% респондентів взагалі не знають про такі програми. 64,2% респондентів не знають про жоден з процесів планування відбудови. Найнижчий показник отримала цифрова екосистема для підзвітного управління відбудовою DREAM (3,7%).
Робоча сила (55,3%), земля (чорнозем, ліси) (53,2%) та сировинна база (42%) – найважливіші вигоди, які, на думку українців, отримає ЄС від вступу України.
З іншого боку, українці вважають, що основною вигодою для України від членства в ЄС є збільшення обсягів інвестицій (39,6%). Друге та третє місце в рейтингу – це зменшення рівня корупції та підвищення прозорості влади (35,4%), а також зростання економіки та створення нових робочих місць (33,8%) відповідно. Що стосується делегування прийняття важливих рішень Європейському Союзу, респонденти сприймають цю перспективу нейтрально (28,3%), радше позитивно (23,8%) та позитивно (23,0%). Тобто, більше половини українців схвально ставляться до того, що певні рішення у майбутньому будуть прийматись на рівні ЄС, а не на національному.
Однією з основних рекомендацій, яку можна зробити для усіх стейкхолдерів, що займаються питаннями інформування населення з важливих питань, є необхідність підвищення рівня поінформованості як з питань повоєнної відбудови України, так і розуміння процесу та наслідків вступу до ЄС.
Переглянути записку
Ця аналітична записка містить аналіз результатів опитування думки громадян України щодо повоєнного зеленого відновлення, ставлення до питань довкілля та енергетики в час війни та вступу до ЄС. Документ визначає основні тенденції у ставленні українів до питань довкілля, енергетики, вступу в ЄС під час війни, а також бачення майбутнього України. Містить окремі порівняння із даними всеукраїнського соціологічного опитування 2023 року.
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу у межах проєкту «Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу». Проєкт реалізується консорціумом громадських організацій: “ДІКСІ ГРУП” (координатор), Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля», Асоціація “Енергоефективні міста України”, “Українська академія лідерства”, “Жіночий енергетичний клуб України”, “ДЗИГА”, “ПЛАТО”. Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО “Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Проведення соціологічного опитування стало можливим завдяки підтримці Федерального міністерства закордонних справ Німеччини у межах проєкту “Україна в Європі – німецькоукраїнський парламентський діалог, посилення компетенції по Україні в Німеччині та просування європейської інтеграції України”, що реалізується у партнерстві з Центром ліберальної сучасності (Zentrum Liberale Moderne).
Немає коментарів:
Дописати коментар