Київська публічна дискусія "Що Одеса може дати Україні та світу?" проєкту Одеса. Деколонізація чіткіше розкрила джерела феномену "одеського" міту. Вже пів року тривають дослідження й громадські обговорення деколонізації образу Одеси. Місцеві соціологи Тетяна Кривошея та Вікторія Баласанян зробили дуже притомне дослідження, з якого виразно проглядає що одеський міт має московську природу конструювання.
Коли їх, міти чітко проартикулювали в дослідженні, стало зрозуміло що створені вони в першу чергу для внутрішньо російської авдиторії. Десь у Костромі чи Арзамасі де 0.02% мешканців були фізично в південноукраїнському місті, люди вірять що Одеса - бандитське, чи російське місто. Українці так не думають.
Радянський, а за ним й російський телевізор, та його українські "посіпаки" довгі роки "там й тут" створювали спотворені образи "перлини у моря". В Одесі їм допомагали всім відомі персонажі з неголеними обличчями, деякі як "Марадона" досі на московських пропагандистських ТБ-шоу як "на галерах". Саме "майстрові" путінізму з Одеси як то Павловський чи Вассерман, мабуть, довгі роки для луб'янських були експертами по Одесі, та їх висновки покладені в фундамент рішення розпочати СВО. Мільярди було "списано" на створення статусу "несправжньої" держави Україна. І тут - такий облом.
Миколаївці, яки були на зустрічі в столиці та онлайн, яки ще у 2010 році ініціювали ребрендинг свого міста, були, м'яко кажучи, здивовані, що одесити так довго погоджувались з нав'язаним з Москви "образом" міста.
Експерти з культурології та філософії під час дискусії в столиці навіть запропонували зробити у відповідь, новий міф: "віднайти спосіб розповісти про принади Одеси".
Тут вже був здивований річищем дискусії публіцист Віталій Портников, якого, мабуть, для підвищення рівня дискусії запросили. Він дуже швидко пішов, але до того висловив думку що спочатку у війні треба перемогти, а не міти будувати... "Одеса - центр колонізації російською імперією, як до того Османською причорноморського краю".
Галичанин Я.Грицак в притаманному йому стилі запропонував "одеську метрополію відбудовувати" замість імперського форпосту. "Вчиться в Львова, як ми вчились в Бреслау."
І теж побіг... Але спочатку побажав створити в Одесі дискусійний майданчик, на кшталт УКУ. Ну й утаємничено зізнався що "Садовий не випадково!"
Що на зміну імперським наративам?
Пропаганда - давній спосіб впливу на громадську думку. Під час війни її цінність зростає. Одеський міт допомагав багато років заробляти гроші. Декому, хто прилаштовував кредити на будівництво житлової нерухомості тут, крайні 20 років здалися Ельдорадо.
Дивно, що хоча проєкт ініціювали (за легендою) підприємці, серед спікерів цього дня був лише один пан Міхалочкін, який якісно обґрунтував власний мотив подолання імперських наративів Одеси. А що всі інші члени Одеського бізнес-клубу, який був ініціатором проєкту? Будемо чекати фінальну публічну зустріч. Пам'ятаю, що банкір Мараховський у березні виказував візію увічнити ім'я Лесі Українки в Одесі. Цікаво, за півроку щось відбулось в цьому напрямку, чи "табанять" за звичкою виконком з міськрадою нагальні гуманітарні питання?
Виступ гуманітарного заступника міського голови П.Вугельмана доречі включав традиційний набір тез про багатонаціональність громади міста + охоронний статус ЮНЕСКО для припортової частини Одеси, який аж ніяк не стосується назв топонімів.
Заміна модераторки Зої Казанжи на журналіста Алієва не наблизила проєкт до сутності. Як 1+1 буде представляти методику майбутньої деколонізації на матеріалі одеського кейсу не дуже зрозуміло. Скоріш за все кількістю медіаохоплення перекриють всі недоліки. Але кому то цікаво?!
Головне, варто виголосити: Одеса - бажає деколонізуватись! Як ти це перевіриш?...
В.Головченко.
Немає коментарів: