Днями ГО «Інститут аналітики та адвокації» (ІАА) спільно з ГО «Технології прогресу» у співпраці з Представництвом ЄС в Україні презентували проєкт ACCORD, що фінансується Європейським Союзом, та дискусію основних стейкхолдерів щодо підвищення ефективності митної політики України та приведення її у відповідність до стандартів ЄС.
Учасниками заходу стали понад 70 представників громадських організацій, митних органів, бізнесу та влади.
До обговорення долучилися: Владислав Суворов – заступник Голови Державної митної служби;
Ярослав Железняк – народний депутат України, член профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
Олександр Ковальчук – заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики;
Ваграм Степанян – постійний представник МВФ в Україні;
Оксана Швець – директорка з питань митної політики Американської торгівельної палати.
Модерував івент Макс Нефьодов, проєктний менеджер:
“Митниця завжди була в фокусі бізнесу, і завжди була одним із критичних моментів, які можуть позитивно або негативно впливати на конкурентоздатність українських компаній. З іншого боку, митниця є одним із основних стовпів наповнення державного бюджету під час війни. Тому прозора і ефективна робота митниці – це величезна запорука стійкості і обороноздатності країни”.
На початку заходу учасників привітав Владислав Суворов, заступник Голови Державної митної служби: “Митниця для нас – це майбутнє. Європейський союз – це насамперед Митний союз для того, щоб інтегруватися в європейський простір і стати членами ЄС. Ми маємо відповідати всім стандартам Європейського Союзу як Митного союзу. Ми маємо адаптувати наш митний кодекс до європейського Митного кодексу, який після вступу стане фактично нашим митним кодексом. У нас має бути інтегрований митний тариф із європейським тарифом, і ми маємо створити єдину митну територію з ЄС і стати східним кордоном. Тому говорити про вступ до Європейського Союзу без формування цих трьох базових принципів просто неможливо.”
До вітального слова долучилася також Єкатерина Яковлєва, менеджерка сектору з управління державними фінансами в Представництві ЄС в Україні:
“У 2022 році Україна успішно приєдналася до системи спільного транзиту, яка є основою Митного союзу ЄС. Минулого року Україна прийняла законодавство, яке криміналізує масштабну контрабанду. Є амбітні плани на найближче майбутнє, які пов’язані з підготовкою нового Митного кодексу України, який має повністю відповідати європейському, реформою ІТ на основі європейських законів та практики. Водночас, існують значні виклики, пов’язані з управлінням митною адміністрацією – Державна митна служба все ще сприймається як один з найбільш корумпованих державних органів. Існує питання стабільності керівництва органу, що є критично важливим для безперервної реалізації реформ, також має змінитися корпоративна культура та впроваджуватися нові високі професійні етичні стандарти”, – прокоментувала Єкатерина Яковлєва.
Юрій Ромашко, керівник проєкту, та Роберт Зелді, провідний експерт з митних питань, окреслили ключові цілі та завдання проєкту ACCORD:
“Реформа митниці зазначена в майже всіх міжнародних документах – програма МВФ, Ukraine facility, пріоритети G7, лист реформ. Наша мета – підвищувати прозорість, підзвітність, працювати над сприянням підвищення ефективності митної служби, модернізації митного адміністрування відповідно до вимог та стандартів ЄС. Ми, як представники аналітичних центрів, прагнемо шляхом аналізу, підготовки policy рекомендацій, роботи на місцевому та національному рівнях доставляти відповідні пропозиції, думки на стіл менеджменту митниці, Мінфіну, аби вирішувати ці проблеми.
Архітектура проєкту складається з 4 напрямків роботи:
посилення на регіональному рівні спроможності неурядових організацій, представників медіа для об’єктивного висвітлення стану справ та кращого розуміння що таке митниця, у чому полягає реформа, які наступні кроки мають бути здійснені;
забезпечення прозорості, покращення підзвітності та зміцнення довіри громадськості до митної адміністрації шляхом створення BI-інструменту, який консолідуватиме дані;
сприяння формуванню політики в митній сфері на основі стандартів ЄС;
сприяння діалогу між державними органами та громадянським суспільством.”, – розповів Юрій Ромашко.
“Публічний діалог органів влади і громадянського суспільства – це надзвичайно важливий інструмент, який дозволяє громадянському суспільству зробити огляд певної зони і висловити або продемонструвати своє бачення стану справ у даному домені, ризиків, челенджів, викликів, рекомендацій. Певний прогрес і реформи у митній справі заперечувати неможливо. Водночас ці зміни виглядають фрагментарними, немає єдиної середньострокової чи довгострокової стратегічної рамки, де вони втілювалися б. Курс, який демонструє Державна митна служба, однозначно проєвропейський і зроблені кроки доволі суттєві, але ще дуже багато потрібно зробити.”, – доповнив Роберт Зелді.
Ярослав Железняк, народний депутат України, член профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, розповів про майбутні реформи митниці:
“Я думаю, що в найближчі пару місяців нас чекають дві зміни, які мають значно зробити крок вперед у сфері митниці.
Перша зміна – законопроєкт 10411, що наближає наші норми митниці до європейського законодавства.
Друга зміна – це законопроєкт 6490-д про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів, який став структурним маяком МВФ. Важливе питання фінансового забезпечення митниці, законопроект 6490-д це передбачає.“
Детальніше про законопроєкти розповів Олександр Ковальчук, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:
“Я оптимістично дивлюсь на те, що сьогодні відбувається з переліком запропонованих законопроектів, які сьогодні розглядаються в парламенті. Зокрема я говорю про три законопроекти, які вважаю ключовими, які внесуть зміну в роботу митного органу і будуть конкретною реформою – 10411, 6490-д, про які вже говорили, та 10380, який дозволяє громадянам України розмитнюватись в Дії без участі та суб’єктивної думки окремо взятого митника.
Під час дії воєнного стану були прийняті деякі рішення, які здавались законодавцям ефективними, як то нульове розмитнення автомобілів або скасування мита і ввізного ПДВ на окремі технічні засоби енергогенеруючої сфери, але автомобілі та енергогенерація так і не стали дешевшими. Тобто рішення на старті потрібно обговорювати з тими, хто глибоко розуміє наслідки кожної ініціативи, як би добре вона не виглядала на початку.”
Ваграм Степанян, постійний представник МВФ в Україні, висвітлив оцінку планів України по кадровому перезавантаженню Митниці та процесів, які наразі тривають:
“Громадянське суспільство є важливим стейкхолдером у реформах публічного адміністрування та управлінні публічними процесами. Ми підтримуємо плани влади почати амбіційні реформи Державної податкової служби в рамках Меморандуму для економічної та фінансової політики за підтримки МВФ. Влада підписалася під декількома реформами, зокрема Митниці, і ми маємо підтримувати ці зусилля, ми хочемо підтримувати реформи технічною допомогою з нашого Департаменту фіскальних справ. Реформа Митниці дуже важлива у тому контексті, аби не тільки мобілізувати більше грошей на фінансування відбудови, але й збільшити довіру до Державної митної служби, як інституції, вона має бути досягнута в рамках інституційних реформ, аби ми бачили чіткий відхід від минулого. Коли ми приймаємо нульову толерантність до корупції і більш ефективне адміністрування Митниці, це допоможе привабити іноземні інвестиції та значно покращить умови для бізнесу.”
Оксана Швець, директорка з питань митної політики Американської торгівельної палати, розповіла про проблеми та виклики, на яких фокусується бізнес-спільнота:
“Компанії-члени палати від першого дня війни проявили неабияку стійкість – продовжують працювати, інвестувати, платити податки, створювати робочі місця. Наше нещодавне опитування показало, що 98% компаній на сьогодні продовжують вести бізнес в Україні, із 85% повністю функціонують, 15% – функціонують частково зі зрозумілих причин. А із них 59% – це компанії, які займаються імпортом або експортом товарів в Україну і з неї відповідно. Питання митної політики для наших компаній членів є дійсно дуже важливими, ми фокусуємося і напрацьовуємо наші стратегічні пріоритети з урахуванням цього важливого напрямку. Звичайно, ефективна митна політика є дуже важливою також для забезпечення продовження роботи бізнесу в Україні і залучення нових інвестицій”
Переглянути запис презентації та обговорення можна за посиланням.
Захід підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» та ГО «Технології прогресу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
забезпечення прозорості, покращення підзвітності та зміцнення довіри громадськості до митної адміністрації шляхом створення BI-інструменту, який консолідуватиме дані;
сприяння формуванню політики в митній сфері на основі стандартів ЄС;
сприяння діалогу між державними органами та громадянським суспільством.”, – розповів Юрій Ромашко.
“Публічний діалог органів влади і громадянського суспільства – це надзвичайно важливий інструмент, який дозволяє громадянському суспільству зробити огляд певної зони і висловити або продемонструвати своє бачення стану справ у даному домені, ризиків, челенджів, викликів, рекомендацій. Певний прогрес і реформи у митній справі заперечувати неможливо. Водночас ці зміни виглядають фрагментарними, немає єдиної середньострокової чи довгострокової стратегічної рамки, де вони втілювалися б. Курс, який демонструє Державна митна служба, однозначно проєвропейський і зроблені кроки доволі суттєві, але ще дуже багато потрібно зробити.”, – доповнив Роберт Зелді.
Ярослав Железняк, народний депутат України, член профільного комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, розповів про майбутні реформи митниці:
“Я думаю, що в найближчі пару місяців нас чекають дві зміни, які мають значно зробити крок вперед у сфері митниці.
Перша зміна – законопроєкт 10411, що наближає наші норми митниці до європейського законодавства.
Друга зміна – це законопроєкт 6490-д про внесення змін до Митного кодексу України щодо встановлення особливостей проходження служби в митних органах та проведення атестації посадових осіб митних органів, який став структурним маяком МВФ. Важливе питання фінансового забезпечення митниці, законопроект 6490-д це передбачає.“
Детальніше про законопроєкти розповів Олександр Ковальчук, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики:
“Я оптимістично дивлюсь на те, що сьогодні відбувається з переліком запропонованих законопроектів, які сьогодні розглядаються в парламенті. Зокрема я говорю про три законопроекти, які вважаю ключовими, які внесуть зміну в роботу митного органу і будуть конкретною реформою – 10411, 6490-д, про які вже говорили, та 10380, який дозволяє громадянам України розмитнюватись в Дії без участі та суб’єктивної думки окремо взятого митника.
Під час дії воєнного стану були прийняті деякі рішення, які здавались законодавцям ефективними, як то нульове розмитнення автомобілів або скасування мита і ввізного ПДВ на окремі технічні засоби енергогенеруючої сфери, але автомобілі та енергогенерація так і не стали дешевшими. Тобто рішення на старті потрібно обговорювати з тими, хто глибоко розуміє наслідки кожної ініціативи, як би добре вона не виглядала на початку.”
Ваграм Степанян, постійний представник МВФ в Україні, висвітлив оцінку планів України по кадровому перезавантаженню Митниці та процесів, які наразі тривають:
“Громадянське суспільство є важливим стейкхолдером у реформах публічного адміністрування та управлінні публічними процесами. Ми підтримуємо плани влади почати амбіційні реформи Державної податкової служби в рамках Меморандуму для економічної та фінансової політики за підтримки МВФ. Влада підписалася під декількома реформами, зокрема Митниці, і ми маємо підтримувати ці зусилля, ми хочемо підтримувати реформи технічною допомогою з нашого Департаменту фіскальних справ. Реформа Митниці дуже важлива у тому контексті, аби не тільки мобілізувати більше грошей на фінансування відбудови, але й збільшити довіру до Державної митної служби, як інституції, вона має бути досягнута в рамках інституційних реформ, аби ми бачили чіткий відхід від минулого. Коли ми приймаємо нульову толерантність до корупції і більш ефективне адміністрування Митниці, це допоможе привабити іноземні інвестиції та значно покращить умови для бізнесу.”
Оксана Швець, директорка з питань митної політики Американської торгівельної палати, розповіла про проблеми та виклики, на яких фокусується бізнес-спільнота:
“Компанії-члени палати від першого дня війни проявили неабияку стійкість – продовжують працювати, інвестувати, платити податки, створювати робочі місця. Наше нещодавне опитування показало, що 98% компаній на сьогодні продовжують вести бізнес в Україні, із 85% повністю функціонують, 15% – функціонують частково зі зрозумілих причин. А із них 59% – це компанії, які займаються імпортом або експортом товарів в Україну і з неї відповідно. Питання митної політики для наших компаній членів є дійсно дуже важливими, ми фокусуємося і напрацьовуємо наші стратегічні пріоритети з урахуванням цього важливого напрямку. Звичайно, ефективна митна політика є дуже важливою також для забезпечення продовження роботи бізнесу в Україні і залучення нових інвестицій”
Переглянути запис презентації та обговорення можна за посиланням.
Захід підготовлений за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його вміст є виключною відповідальністю ГО «Інститут аналітики та адвокації» та ГО «Технології прогресу» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
Немає коментарів:
Дописати коментар