Дискусія про освіту проєкту Odesa Decolonization вийшла (поки) як сама фахова. Філософ В.Кебуладзе (Київ), освітня менеджерка О.Буйневич (Одеса) та економіст П.Шеремета (Львів) швиденько накидали діагноз вітчизняній середній та вищій освіті. Навіть згадали, що в США "університети - потужний бізнес". Але ректорів місцевих вишів цієї п'ятниці на черговому публічному заході ніхто не побачив, як й депутатів. А між тим, в різні часи від 1991 року майже всі одеські вищі мали яскравих бізнесменів, та підпільних мільйонерів на капітанському мостику.
Тому більшовицьке гасло від київського філософа: знищити стару німецьку модель університетів ("відмовитись від бісмарківщини, як зазначив львівський економіст) мабуть, обачливо, не захотіли почути!
Декан-засновник Київо-могілянської бізнес-школи - Павло Шеремета в залі наприкінці травня 2024 року признав що рівень вітчизняної свободи ведення бізнесу - "економічний гулаг"! Дива, якщо взяти до уваги, що більшість законів в цій країні пишуться юристами саме цієї поважної Академії, а з одеської тільки - специфічні.
Тема недокомунікації між фахівцями університетів у повсякденному житті теж була піднята. Але то залишимо культурним дослідникам для вивчення.
Окреслена була й вкрай кричуща ситуація з випускниками одеських ПТУ, яких готують в атмосфері повного відриву від реалій бізнес-середовища (за виключенням ресторанної галузі).
Було серед спікерів й двоє романтиків-педагогів з Києва та Одеси. Але їх спічі потонули в цей п'ятничний вечір у бентезі констатації кризи освіти та науки в Україні. Це українці вміють!
Але чому в Одесі? І чому ніхто не згадав про існування та боротьбу за місце в галузі недержавних вишів?
Від міста біля моря знову й знову очікують підприємливості! І це - мабуть, якраз міф з яким не варто боротись (дивись завдання проєкту). Але... теза, що кожний науковець - майже підприємець від ексміністра економічного розвитку (2014) П.Шеремети, не відображає реальність. Ініціативи, якраз в академічній середі найбільший - моветон. Автор брав участь у багаторічному експерименту існування ліцензованого МОН приватного вишу, тому знає!
Соціалізму забагато в українському законодавчому полі освітянської галузі. Й здобувачі, й викладачі ніби "пересиджують" на мінімальному держзабезпеченні. А війна оголила фактичне банкрутство державного бюджету. Тепер варто скорочувати чисельність як перших, так й других.
Керівниця міського департаменту освіти та науки О.Буйневич оголосила про півтори сотні вчительських вакансій в Одесі. Модераторка увела дискусію в бік: Як ми будемо повертати з Європи молодь?
Добре що хоч на це запитання не довго дискутували...може точно - не на часі.
Добра думка що наука може стати драйвером економіки України в майбутньому, а значить й освіти, без критичної кількості менеджерів що організують та контролюють процеси, не спрацює. У країні-ворогу місцеві "жандарми" з ФСБ не перестають тих науковців до буцегарень саджати. А результатів хоча б на пів-Маска - кіт наплакав!
Авторське передбачення, що рівень дискусії 2-ї зустрічі не можливо буде перевершити не виправдалось. Чому я радий.
Тема освіти це спростувала. Тепер наступний крок - дія. А з цим завжди - проблема. От підприємці як раз й долають роками спротив інерції й традицій. На них вся надія. Але я не бачу кандидатів на "витягування" хоча б одного університету до рівня ринкової структури. Мілованов навіть більше не робить спроб!
Може заклади професійної освіти - дадуть приклад університетам? В Одесі існує приклад, коли ПТУ увійшло в комплекс до Юракадемії, але це скоріше з розряду поглинання задля тактичних цілей.
Взагалі то освіта - один з кластерів, який забезпечує конкурентні переваги, місту, країні. Якщо ми маємо перемагати у війні, обов'язково мусимо освіту переводити на рейки воєнного часу. Чим скоріше - тим буде краще!
В.Головченко.
Немає коментарів: