В його рамках було оголошено багато експертних думок, Так Іван Нагірняк, радник Центру економічного відновлення, партнер CIVITTA, експерт з питань євроінтеграції, кандидат політичних наук, зазначив, що протягом періоду від лютого до червня 2022 року відбувався жвавий процес діалогу. Однак, цей період був викликаний серйозними обставинами, зокрема, повним масштабом вторгнення, що призвело до того, що майже половина державних службовців переховувалася в укриттях або перебувала за кордоном. Незважаючи на це, необхідно було вирішити тисячі питань, пов'язаних з правами Європейського Союзу та функціонуванням держави. Це було надзвичайно складним завданням. Проте завдяки спільним зусиллям уряду та експертного середовища, опитувальник був успішно заповнений, що в результаті дозволило отримати статус кандидата на членство в Європейському Союзі.
В червні 2022 року було прийнято рішення, а також Україні було надано сім політичних кроків. Завдяки успішному виконанню цих кроків до кінця 2023 року Європейська рада могла розпочати переговори щодо членства України в ЄС. Однак це лише початок процесу, оскільки переговорний процес має кілька етапів. Зараз триває перший етап - офіційний скринінг, під час якого Європейська комісія пояснює Україні, як функціонує право Європейського Союзу у всіх 30 розділах. Цей етап триватиме до кінця травня, після чого розпочнеться новий підетап, під час якого Україна презентуватиме своє бачення щодо імплементації актів права ЄС на двосторонніх зустрічах з Європейською комісією. Це велике завдання для уряду та інших гілок влади.
Найближчою перспективою є проведення першої міжурядової конференції у червні 2024 року, після виборів до Європарламенту і перед тим, як Угорщина очолить Раду ЄС. Це дозволить офіційно розпочати переговори та працювати з Європейським Союзом з відкриття першого кластеру. Для цього Україні потрібно буде підготувати три дорожні карти, які стосуються реформ публічного управління, верховенства права та правоохоронного сектору. Загалом, середня тривалість переговорного процесу становить від 7,5 до 8,5 років з моменту отримання статусу кандидата до завершення переговорів.
Переговори, в які ми зараз вступаємо, ґрунтуються на методології, розробленій у 2020 році для західних Балкан. У той час політика розширення не була актуальною для України, і Європейський союз спрямовувався на створення передумов для держав Балкан, щоб вони могли відкривати та закривати переговорні розділи. У нас буде важко очікувати динамічний переговорний процес, оскільки вся процедура відкриття та закриття розділів залежить від рішень Європейської ради. Це може ускладнити наш шлях до вступу в ЄС, адже кожне рішення ради може затягнути процес.
Наразі ми спостерігаємо ідеї щодо реформування політики розширення та інституційні зміни в ЄС. Урсула фон дер Ляєн презентувала документ про це в березні. Але, як науковець, пан Нагірняк висловлює розчарування, адже не бачить там амбітних ідей, окрім ідеї поступової інтеграції, яка, можливо, буде корисна для країн, таких як західні Балкани, Грузія та Молдова, але для України, яка вже має угоду про асоціацію, це може бути недостатньо. Також є питання про автономію Європейської комісії у відкритті переговорних розділів. Це позитивний крок, але все ж, нам потрібно наголошувати на більшій автономії в прийнятті рішень Європейської комісії, щоб уникнути блокування процесу.
Також, ми повинні працювати з країнами-сусідами та шукати альтернативні шляхи вступу, які не будуть так болісними для ключових гравців у ЄС. Без сумніву, це важливий момент для України, і ми маємо постійно діалог з Європейською комісією та державами-членами про зміну методології розширення.
Вероніка Мовчан, заступниця директора Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, звернула увагу господарський аспект. Вона зазначила, розмова про фермерів та спільну аграрну політику ЄС дійсно специфічна і вимагає уваги. З одного боку, ми маємо справу з потужним українським аграрним сектором, а з іншого — зростаючими витратами на адаптацію до зміни клімату. Ці витрати, які зараз не відчуває Україна, можуть стати значним фактором при вступі до ЄС, але також є можливість, що переговори можуть розтягнутися в часі.
Однак, якщо подивитися на ширший контекст, Україна залишається конкурентоспроможною як країна з великим потенціалом для розвитку. Через сільське господарство і зерно Україна вже є конкурентоспроможною, і навіть із змінами в кліматі може залишатися такою. Однак для стійкого розвитку потрібні інші компоненти, такі як людський та фізичний капітал, інституційна структура та інновації.
У сфері технологій Україні ще потрібно дуже багато зробити, щоб наздогнати розвинені країни ЄС та виробляти інновації на їхньому рівні. Це важливий аспект для розвитку, і уряд повинен приділити цьому належну увагу.
В цілому, Україна має потенціал стати сильним гравцем у світі, але для цього потрібно використовувати всі можливості, що надає вступ до ЄС, а також активно працювати над розвитком власних секторів та інновацій.
Втрата капіталу через вторгнення Росії дійсно стала великим викликом для України. Однак, у цьому негативному контексті є і позитивний момент: привід переглянути та розвинути інфраструктуру, перейти на нові технології у різних сферах, таких як енергетика та виробництво металів.
Щодо відновлення капіталу, світ має розуміти, що потрібно і де можна знайти капітал для відновлення. Інвестиційний потік та використання російських активів на ці цілі є перспективою, але важливо забезпечити безпеку цього процесу.
Найгірша ситуація може бути на ринку праці, але варто зазначити, що Україна може змінити цю ситуацію. Перед повномасштабним вторгненням Україна мала погану демографічну ситуацію, але при цьому мала значну кількість населення, близько 44-45 мільйонів. Тепер важливо змінити підхід до ринку праці та працювати над залученням та утриманням робочої сили для ефективного відновлення економіки та розвитку країни.
Україна має бути реалістичною щодо свого потенціалу для вступу до Європейського Союзу. Наразі ми становимо дуже невеликий частку у торгівлі з ЄС, і наша економіка, хоча конкурентоспроможна в деяких секторах, ще далека від глобального лідерства. Однак у нас є певні переваги, наприклад, як конкурентоспроможний експортер зерна та інших сільськогосподарських продуктів.
Незважаючи на потребу великих інвестицій для вступу в ЄС, наші виклики, зокрема війна та руйнування, дозволяють нам отримувати значну міжнародну допомогу. Однак, навіть якщо ми не вступимо в ЄС, інтеграція з європейськими стандартами може бути корисною для нас, оскільки це зменшить витрати на майбутнє адаптування.
Щодо реформ, Україна вже здійснила значні зусилля для відповідності європейським стандартам через угоду про асоціацію. Наші зусилля повинні бути спрямовані на виграші, обіцяні цією угодою, а не на страх перед тим, як ми впораємося з витратами. У нас вже є значні досягнення, особливо в сфері екологічних стандартів, і ми повинні продовжувати цей шлях.
Вадим Галайчук, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, ж поділився поглядом на євроінтеграцію з боку інституцій. Він зазначив, що Верховна Рада грає ключову роль у законодавчому процесі, адаптації законодавства до стандартів Європейського Союзу і виконанні зобов'язань, взятих на себе в рамках угоди про асоціацію. Завдяки повній політичній підтримці і великому досвіду, набутому у перебігу останніх десяти років, вона створила оптимістичні умови для швидкого та ефективного руху вперед.
Окрім того, Президент готує указ щодо структури процесу переговорів, а переговорні групи вже формуються. Європейські партнери очікують початок переговорів, а скринінгові сесії, які проводяться зараз, допомагають зрозуміти процес імплементації європейських стандартів. Значна частина законодавства ЄС вже імплементована, але ще є робота, яку потрібно зробити.
Україна розуміє свої унікальні виклики та можливості, які вони створюють. Успішна реформація допомагає не лише їй, але й стимулює зміни в самому Європейському Союзі. Допомога ЄС Україні є безпрецедентною, що свідчить про підтримку її європейського шляху.
Посадовці очікують початок переговорів у червні. Хоча вибори можуть відволікати увагу, але вони прагнуть пришвидшити процес переговорів і забезпечити підтримку з боку європейських інституцій. Важливо не втратити момент та максимально ефективно використати цей час для продовження європейського шляху.
Важливим є питання щодо співпраці із спеціалістами та експертами у роботі Верховної Ради. Хоча їхні матеріали можуть бути якісними, проблемою є відсутність відповідальності за підготовку остаточних документів. Одним з можливих рішень може бути перегляд програм, які наймають цих експертів, і зміна їх умов таким чином, щоб вони були залучені безпосередньо до роботи Верховної Ради. Також можна переглянути систему оплати і підвищити заробітну плату працівників Верховної Ради, щоб зрівняти її з оплатою експертів, що працюють на зовнішніх програмах.
У відношенні до співпраці з науковими інститутами, важливо розглядати їхню участь в підборі кадрів і спільній розробці проєктів. Така співпраця може допомогти у вирішенні конкретних завдань і забезпечити обмін інформацією та ідеями. Щодо участі народних депутатів у роботі переговорних груп, це може бути важливим кроком для забезпечення ефективності та швидкості прийняття рішень. Проте, важливо забезпечити, щоб участь політиків не перешкоджала роботі експертів.
Щодо політичної ситуації в самій Верховній Раді, це важлива проблема, і потрібно працювати над змінами в регламенті для забезпечення швидкого та ефективного прийняття рішень. Це може включати перегляд процедур та введення нових норм, які дозволять прискорити процес прийняття законів, пов'язаних з європейською інтеграцією.
Важливо також забезпечити широкий обмін інформацією та досвідом між Верховною Радою та її партнерами у Європейському Союзі, щоб максимально ефективно використати можливості європейської інтеграції для розвитку України.
На основі цього, можна сказати, що процес вступу України до Європейського Союзу дійсно складний та зарегульований детально. Необхідність відповідності купі критеріїв, щоб уникнути руйнування спільного ринку, робить цей процес складним та вимагає від кандидатів на вступ значних зусиль.
Так, важливо враховувати, що рішення щодо розширення ЄС повинні прийматися одностайно, і навіть ідеальна реформа може не гарантувати згоди всіх держав-членів. Проте ініціатива про зміну методології розширення, яка передбачає, що для відкриття переговорних глав буде достатньо рішення кваліфікованої більшості, може зменшити можливість блокування початку переговорів. Це може стати значним стимулом для участі в переговорах інших держав-кандидатів.
Зараз головною перешкодою для України у вступі може стати головування Угорщини, яка дедалі більше віддаляється від Брюсселю та точно буде виступати проти української інтеграції. Проте позитивним є те, що це усвідомлює не лише Київ, але і більшість країн Європи. Тому вже звучать заяви політиків різних європейських країн про необхідність пришвидшення початку переговорів. І, якщо врахувати попередні оцінки експертів, в України є всі шанси встигнути, якщо вона дійсно покаже завзяття й ініціативність, а також відданість подальшій реформації.
ІНСТИТУТ ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар