Показ вистави у м. Роздільна. Фото Анна Загранична
Впродовж березня та квітня «Лютий театр» презентував документальну виставу «Попіл мрій» в містах Одеса, Чорноморськ та Роздільна.
Донорами історій для вистави стали митці/мисткині, які наразі перебувають у лавах ЗСУ. Герої та героїні – митці різних професій. Фотографія, кіно, драматургія, театральна педагогіка, акторство, режисура – поле їх мистецьких пошуків до 23 лютого 2022 року.
«Будь-яка вистава режисера – це його висловлення, відгук на проблеми, які бентежать його самого. І якщо режисер небайдужий до того, що відбувається у суспільстві, його робота завжди буде резонувати в серцях та думках глядача. Для мене ця вистава дуже особиста... Мені було надзвичайно важливо дати голос моїм друзям, близьким людям, які просто зараз захищають мене своїми життями та здоров’ям», – розповіла режисерка Галина Джикаєва.
Чимало одеситів та мешканців інших міст з цікавістю та чуйністю дивились, а потім рефлексували виставою. Чимало було побажань та очікувань щодо повернення митців з війни та сподівання на продовження їх творчого шляху. Глядачі радили показати цю виставу якомога більшим авдиторіям: «Люди це мають бачити та чути, щоб не бути байдужими», – поділилась одна з глядачок.
Покази вистав було організовано у сховищах та укриттях з метою безпеки глядачів та акторів театру – і недарма, адже відбувались на тлі звуків сигналу повітряної тривоги, яка нагадувала про контекст, в якому живуть українці вже понад 10 років. У сховище заходили діти, пересічні люди, які не знали про захід. Потім, коли лунав відбій тривоги вони виходили - це все передавало певний настрій та атмосферу реального життя, реальних відчуттів у змішаному “компоті” творчості, документальних текстів, акторського відтворення та рефлексій глядачів.
“Було дуже сумно чути, як у багатьох митців більше нема бажання займатися своєю справою, яку раніше обожнювали. Навіть проста думка викликає в мене біль. Сподіваюся, коли війна закінчиться вони повернуться до своєї творчості, або знайдуть нову мету…”
Глядачів також цікавило: як актори працювали над виставою, як обирали донорів/донорок історій, як опрацьовували матеріал і найцікавіше – як народилась назва вистави «Попіл мрій».
«Під час формування ідеї майбутньої вистави ми назвали проект попередньо "Митці на війні", щоб визначити фокус, на якому зосередиться творче дослідження. В процесі роботи над виставою, під час роботи з текстами, викристалізувалась назва, яка поетично уточнює проблематику вистави. Одна з героїнь, фотографиня, розповідала про фактуру війни і серед іншого говорила про пил та попіл. І водночас говорила про свої мрії. Так народилась назва "Попіл мрій". Вона багатозначна і торкається кожного з глядачів та виконавців, бо в душі нашій у кожного є своє згарище....», – поділилась режисерка вистави Галина Джикаєва.
Напевно «Вистава "Попіл мрій" одна з найсерйозніших і найважчих з усіх вистав Лютого. Мій донор був доволі позитивний, але чітко відчувається масштаб загальної втоми, неабияк лякає тенденція втрат митців, які не повернуться. В тому, мабуть, і полягає важливість цієї вистави, окрім як у фіксації історії та підбурювання глядача до обговорення. Вона у тому, аби мотивувати молоде покоління займатися творчістю, бо велика кількість вже теперішніх митців може і не повернутися», – поділився власною рефлексією актор театру Тимофій Безверхов.
Під час вистави також відбувалась перформативна дія, яка була вбудована в тіло вистави. Перформерка відтворювала за допомогою фарб свої відчуття від почутого та відчутого, переносячи на папір та досліджуючи свій стан в контексті війни, вистави та загального поля взаємодії акторів та глядацької аудиторії.
«Для мене це було викликом. Під час вистави я уособлюю собою митця, розірваного війною П'єро, і виливаю свої відчуття на папір фарбою. Не дивлячись на те, що я малюю все своє життя, але останній рік – практично не малюю. Бо, як і будь-яке мистецтво, малювання це мова. А я стала німою. Мені важко говорити про свої відчуття від війни одній людині, а уж тим паче цілому залу глядачів, та ще й через малюнок. І от тільки на останній виставі я таки змогла трішки відкрити цей крантик. Зараз мені стало ніби трішки легше дихати», – поділилась акторка театру Юлія Мала.
Незабаром «Лютий театр» планує продовжити показ вистави «Попіл мрій» в Одеському регіоні, а в планах – гастролі по Україні. Отже, якщо ви побачите афішу показу документальної вистави про митців на війни, то мерщій на показ. Це вартує уваги.
Донори_ки вистави «Попіл мрій»:
Олександр ЖуганЕмма Солдатова
Ніко Лапунов
Галина Лютікова
Олег Шевчук
Антоніна Романова
Павло Паштет Белянський
У виставі брали участь актори_ки «Лютий театр»:
Анна Шестакова
Богдана Ренк
Олена Савченко-Безверхова
Олег Шевчук
Юлія Бондаренко
Тімофій Безверхов.
Перформативна частина - Юлія Мала
Помічниця режисерки - Катерина Волинська
Технічний супровід - Євген Дворський
Режисерка - Галина Джикаєва
Проєкт відбувся за творчої співпраці ГО «Культпросвіт» та «Лютий театр»
Ганна Шестакова.
Проєкт реалізується за підтримки Імпульс.Трансформація.Платформа, Trust for Mutual Understanding та Movement Research в рамках реалізації спеціальної програми Фонд підтримки проєктів перформативного мистецтва в Україні 2023-2024
Немає коментарів:
Дописати коментар