Холодна війна, місії в колишній Югославії та Афганістані та протистояння з Росією. Що ще пережило НАТО за свою 75-річну історію? Як зароджувався та розвивався західний військовий альянс?
4 квітня 1949 року 10 європейських держав, а також США та Канада підписали у Вашингтоні Північноатлантичний договір. По суті, це стало народженням Північноатлантичного альянсу (НАТО).
Західний військовий альянс НАТО був створений для стримування загрози радянській експансії в Європі через чотири роки після закінчення Другої світової війни. Він мав запобігти відродженню націоналістичних мілітаристських тенденцій у Західній Європі та гарантувати довгострокову участь США у політичній інтеграції на континенті.
1945 року США скинули на Японію свою першу атомну бомбу. А 1949 випробування своєї першої ядерної бомби провів СРСР. Кожна атака СРСР на території альянсу загрожувала ядерним ударом з боку НАТО.
9 травня 1955 року після бурхливих дебатів ФРН – на той момент Західна Німеччина (західна частина нинішньої Федеративної Республіки Німеччина) – вступила до НАТО. Через п'ять днів після цього було підписано Варшавський договір, на підставі якого було створено Східний військовий блок під керівництвом СРСР.
Східна частина Німеччини – тодішня НДР – стала однією з країн Варшавського договору. Таким чином Західна Німеччина (ФРН) і Східна Німеччина (НДР) опинилися по різні сторони залізної завіси, будучи членами двох протиборчих військових альянсів.
Від конфронтації до розрядки
Карибська криза 1961 року призвела до того, що дві великі ядерні держави - США та СРСР - опинилися на межі атомної війни. Керівництво в Москві змінило свій курс і припинило розміщувати на Кубі ядерну зброю лише тоді, коли тодішній президент США Джон Кеннеді пригрозив ядерним ударом.
Шоковані тим, що опинилися на порозі фактично неминучої війни, а також на тлі нової конфронтації через будівництво Берлінського муру в 1961 році, альянс НАТО та країни Варшавського договору почали дуже обережний курс на розрядку. НАТО змінила свою концепцію. З цього моменту альянс міг дати " гнучку відповідь " у разі нападу СРСР, тобто більш стримано застосувати військову силу. Ядерний удар з метою залякування був би останнім засобом.
У 1966 році виникли проблеми у відносинах НАТО та Франції. Тодішній президент Франції Шарль де Голль вимагав незалежності у прийнятті військових рішень. Франція вийшла з військових структур альянсу, але залишилася у політичних. Штаб-квартиру НАТО було перенесено з Парижа до Брюсселя. Лише 2009 року Франція повністю повернулася до військового альянсу.
Кінець варшавського договору
У 1979 році СРСР ввів війська в афганістан і розмістив в Європі ракети середньої дальності ss-20 з ядерними боєголовками. натомість у відповідь на це почала, незважаючи на внутрішні дискусії, збільшувати кількість своїх ракет середньої дальності.
1985 року до влади в СРСР прийшов Михайло Горбачов. при ньому курс ссср змінився кардинально. протистояння між заходом і сходом після підписання договорів про роззброєння завершилося. Тодішній президент США рональд рейган закликав горбачова знести берлінську стіну.
Першою із фаланги соціалістичних країн вийшла Польща. У 1989 збунтувалася НДР. СРСР у відповідь не став нападати. У НАТО постало питання, чи має ФРН після возз'єднання Західної та Східної Німеччини увійти до лав західного військового альянсу. Чотири держави-переможниці Другої світової війни – СРСР, США, Франція та Великобританія – позитивно відповіли на це питання. У 1991 р. розпався Східний блок країн Варшавського договору, тому що колишні соціалістичні країни відвернулися від СРСР.
Договір Росія - НАТО
НАТО, у свою чергу, не розпалася і під керівництвом США назвала метою подальшого існування придушення мілітаристського націоналізму в Європі та забезпечення гарантії збереження демократії та прав людини. СРСР, який НАТО вважала за свого ворога, до того вже не існував. У відносинах із Росією НАТО почала прагнути до стратегічного партнерства.
У 1997 р. сторони підписали в Парижі Основний акт Росія - НАТО, згідно з яким РФ не має вето в питанні розширення НАТО на схід, а НАТО зобов'язується не розміщувати свої війська на довгостроковій основі в країнах, які є новими членами альянсу. Ще 1991 року, коли розпався СРСР, російський президент Борис Єльцин замислювався над тим, чи не повинна Росія увійти до НАТО. До цієї думки знову повернувся 2000 року і президент РФ Володимир Путін.
Місія НАТО у колишній Югославії
У 1990-х роках у країнах колишньої Югославії НАТО брала участь у припиненні громадянських воєн, щоб захистити Європу від ескалації конфліктів. У Боснії та Герцеговині 1995-го було розміщено 60 000 солдатів у рамках миротворчої місії ООН (IFOR). 1999 року НАТО здійснювала бомбардування Сербії, щоб змусити сербські та югославські війська піти з Косова. За оцінками ООН, Косово загрожувала гуманітарна катастрофа через систематичне вигнання косовських албанців.
Мандат для місії НАТО у Косові ООН не видала. НАТО практично видала мандат сама собі, що з погляду міжнародного права є вкрай спірним заходом. У Косові альянс розмістив військових KFOR, які залишаються там і досі. Конфлікт між Сербією та Косово через 25 років після бомбардувань НАТО Сербії не вирішено.
Боротьба з тероризмом
Після теракту в США 11 вересня 2001 року НАТО вперше і вперше вдалася до колективної оборони. Згідно зі статтею 5 Статуту НАТО, всі країни-члени альянсу у разі збройного нападу на одну або декілька з них розглядатимуть його як напад на них загалом і кожна з них, в порядку здійснення права на індивідуальну або колективну самооборону, визнаного статтею 51 Статуту Організація Об'єднаних Націй надасть допомогу стороні або сторонам, які зазнали нападу.
Боротьбою з тероризмом буде займатися протягом 20 років. після війни в афганістані міжнародні сили коаліції натомість увійшли до афганістану, щоб сприяти мирному відновленню країни та зміцненню демократії. але ця місія провалилася, завершившись влітку 2021 року, коли до влади в афганістані знову прийшов талібан. поспіхом останні іноземні війська мали залишити кабул.
НАТО зіткнулася з глибокою екзистенційною кризою. Тодішній президент США Дональд Трамп закликав країни-члени альянсу збільшити витрати на оборону, назвавши організацію застарілою. Президент Франції Емманюель Макрон взагалі заявив, що НАТО має "смерть мозку" через відсутність лояльності США. Він хотів посилити європейську частину альянсу.
Росія знову стала ворогом
На питання про подальше боротьбою з тероризмом буде займатися протягом 20 років. після війни в афганістані міжнародні сили коаліції натомість увійшли до афганістану, щоб сприяти мирному відновленню країни та зміцненню демократії. але ця місія провалилася, завершившись влітку 2021 року, коли до влади в афганістані знову прийшов талібан. поспіхом останні іноземні війська мали залишити кабул.
НАТО зіткнулася з глибокою екзистенційною кризою. Тодішній президент США Дональд Трамп закликав країни-члени альянсу збільшити витрати на оборону, назвавши організацію застарілою. Президент Франції Емманюель Макрон взагалі заявив, що НАТО має "смерть мозку" через відсутність лояльності США. Він хотів посилити європейську частину альянсу.
На питання про подальше існування НАТО та витрати на оборону відповів президент Росії Володимир Путін.
З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року ні в кого в альянсі не залишилося сумнівів у тому, що Росія знову стала ворогом і що оборона знову основне завдання НАТО – як це було на момент її заснування у 1949 році.
Путін з 2008 року висловлювався проти розширення НАТО на схід. Але альянс у квітні 2008 року заявив про вступ до нього України та Грузії, не називаючи конкретної дати. У 1999 році НАТО, тоді ще при схваленні Росії, прийняла до своїх лав Польщу, Чехію та Угорщину. 2004-го - три балтійські держави, колишні радянські республіки Литву, Латвію та Естонію. За ними пішли Словаччина, Словенія, Румунія та Болгарія.
Путін, який ставав все більш автократичним, відчував себе затиснутим. 2014 року він анексував український півострів Крим та підтримав сепаратистів на Донбасі. НАТО відреагувало на це розміщенням невеликих бойових підрозділів на своєму східному фланзі та посилило готовність сил швидкого реагування. Розширення альянсу продовжилося. До його складу увійшли Хорватія, Албанія, Чорногорія та Північна Македонія.
Швеція та Фінляндія посилили альянс
Після нападу Росії на Україну у 2022 році до того моменту нейтральні Фінляндія та Швеція подали заявку на вступ до НАТО. Обидві держави, незважаючи на опір Туреччини та Угорщини, які зрештою дали свою згоду, стали членами НАТО.
Зараз до північноатлантичного альянсу входять 32 країни – на 20 більше, ніж за його заснування 75 років тому. Основним завданням НАТО знову є захист території її держав-учасниць.
Вони, а не сама організація, обіцяють Україні фінансову та військову підтримку на той час, доки не закінчиться війна.
НАТО хоче не допустити того, щоб Росія розглядала її як одну із сторін конфлікту та напала на одну із країн-членів.
Немає коментарів: