Приводів для оптимізму вдосталь. Минулого року чисельність населення країни перевищила показники Китаю. Більше половини індійців молодше 25 років. І за нинішніх темпів зростання Індія може стати третьою за величиною економікою світу менш ніж за десятиліття. Нещодавно обігнавши Велику Британію, ринок акцій Індії зараз демонструє зростання вісім років поспіль. Погіршення торговельних відносин між Заходом і Китаєм лише сприяє цьому.
Втім, шлях Індії, ймовірно, виглядатиме зовсім інакше, і буде більш складним, ніж шлях Китаю.
Хоча теоретично трудових ресурсів в країни достатньо, безліч бар'єрів все ще ускладнюють зв'язок між працівниками та роботодавцями. Це ускладнює як домогосподарствам, так і компаніям накопичення заощаджень, необхідних для інвестиційних бумів, які трансформували східноазійських тигрів, таких як Тайвань і Південна Корея, і вирвали їх з бідності. Ще однією проблемою є все ще високі торговельні бар'єри, особливо якщо Індія хоче стати центром збірки гаджетів, як Китай.
Індія не докладає зусиль, щоб полегшити шлях для робочої сили, особливо для жінок. Лише третина жіночого населення працездатного віку була у складі робочої сили. Це приблизно на 10 відсоткових пунктів більше, ніж у 2018 році, але все ще значно нижче середнього світового показника для країн з низьким і середнім рівнем доходу, який становить близько 50%, і набагато нижче показника Китаю (71%).
Більше того, значна частина покращення з 2018 року стосується участі сільської, а не міської робочої сили, що не надто допомагає міським фабрикам, які потребують робочої сили.
Ще однією проблемою є підхід Індії до торгівлі. На відміну від Китаю, Індія є «бурхливою демократією» (хоча з нею є багато проблем). Протекціоністські заходи, які подобаються людям, є частиною рівняння. За даними Світової організації торгівлі, у 2022 році Індія мала одні з найвищих імпортних мит у світі, а середній показник режиму найбільшого сприяння становив 18,1%. Для порівняння, Китай мав 7,5%, ЄС - 5,1%, а США - 3,3%. Такі обмеження імпорту можуть бути обтяжливими для виробників, які залежать від імпорту компонентів для складання та експорту своєї продукції.
Через значні інвестиції у інфраструктурні проєкти державний борг Індії становить близько 85% ВВП - друге місце після Бразилії серед країн з економікою, що розвивається. Капітальні видатки центрального уряду зростуть до майже двадцятирічного максимуму в 3,3% ВВП до кінця цього фінансового року, що закінчується 2024 року. Підтримка такого рівня розбудови інфраструктури вимагатиме вищих доходів, менших субсидій або значно більшого залучення приватного сектору.
Все це робить вкрай важливим для Індії зробити все можливе, щоб згладити шлях для прямих іноземних інвестицій, особливо в обробну промисловість.
Для того, щоб Індія зміцнила свою геополітичну вагу, їй потрібні зовнішні інвестиції, які допоможуть підняти частку виробничого сектору у ВВП з рівня нижче 15%, де вона перебувала протягом багатьох років, до рівня, близького до офіційної мети 25%. Втім, останні сигнали неоднозначні.
Принаймні поки що Індія залишається економікою, орієнтованою насамперед на споживання та сферу послуг. Якщо вона не зможе по-справжньому прискорити приплив прямих іноземних інвестицій у виробництво, що означає вирішення проблем наповнення ринку праці та зниження торговельних бар'єрів, серед інших завдань, їй буде важко відповідати шаленим траєкторіям злету колишніх «азійських тигрів і дракона».
@OstanniyCapitalist
Немає коментарів:
Дописати коментар