Зміна лейтмотиву мрій

Ще влітку досить серйозно йшли обговорення як ми будемо гарно розподіляти та ефективно засвоювати кошти на відбудову. А вже сьогодні стоїть питання як нам стати хоча б економічно самодостатніми щоб вижити у цій війні без масштабної західної підтримки (або з дуже обрізаним обсягом цієї підтримки).

Варіантів у нас, на справді, не багато, якщо виключити фантастичні. Розраховувати можна на тих, хто залишається і працює в Україні. І критичне питання чи ми в стані збільшувати свій пиріг (наш ВВП, нашу економіку), чи ми будемо цей пиріг просто поволі «доїдати».

На сьогодні не видно звідки може взятись те джерело росту, яке буде швидко збільшувати наш пиріг. Інвестицій на горизонті не видно, західна підтримка у вигляді «обмежений пайок» і далі буде зменшуватись. Питання відбудови… відкладається на невизначений термін.

Єдиний ресурс, що є в наявності – це перегляд внутрішнього економічного режиму (в першу чергу податкового), щоб хоча б свої платники податків не розбігались. Якщо свої підприємці почнуть цінувати і нахвалювати, то і зовнішні в якийсь момент почнуть підтягуватись.

Одна із таких помилок – це підтримувати практику презумпції вини у податковому та митному адмініструванні. Після того, як минулого року Останній Капіталіст та Ціна держави зробили петицію до Президента багато чого відбулось по цьому напрямку.

По-перше, з’ясувалось, що офіційні органи відверто заперечують наявність такої практики, хоча у приватних розмовах чиновники тихо погоджуються «ну так воно і є».

По-друге, з’ясувалось, що наші західні партнери просто не можуть повірити, що все на стільки погано. Ні, не варто їх переоцінювати і якось ідеалізувати їхнє розуміння України. Усі ці речі, які ми обговорюємо в звичному режимі, вони списують на «окремо взяті випадки корупції» і дуже болісно реагують на твердження, що це є системна політика уряду.

Коли з’ясувались ці цікаві нюанси, особливо що іноземці взагалі дуже погано уявляють як усе працює і усі проблеми традиційно списують на окремі випадки корупції, було прийняте рішення зробити publishable paper щоб просто довести очевидне і на фактах показати ті речі, які вже навіть не завжди цікаво обговорювати, на стільки вони стали буденні в нашому житті.

Вийшло непогано. Поки що цей документ має статус working paper, але перша реакція іноземних рецензентів на цей документ мені вже сподобалась. Попереду ще багато роботи.

21-го грудня о 15:00 було попереднє представлення напрацьованих результатів.


Трансляція на каналі «Ціна держави» у Youtube