За 100 років завдання не змінилось: геть від Москви!

Сьогодні, 13 грудня, Україна відзначає 130-річчя від дня народження Миколи Хвильового (1893, Тростянець, Харківська губернія, нині - Сумська область - 1933, Харків; справжнє прізвище - Фітільов) - письменника, публіциста, літературного критика, лідера літературної дискусії 1925-1928 рр., одного з найяскравіших представників “Розстріляного Відродження”.

Микола Хвильовий - знакова постать в літературному процесі 20-х років ХХ століття, основоположник нової української прози. Його внесок в розвиток української літератури важко переоцінити. 30 квітня 1925 року на сторінках газети “Культура і побут” вийшов текст, яким фактично розпочато бурхливу літературну дискусію 1925-1928 років - памфлет

Хвильового “Про сатану в бочці, або про графоманів, спекулянтів та інших “просвітян”. Крім того, саме він був ініціатором, організатором та активним учасником літературних організацій: “Гарту”, “Урбіно”, “Вапліте”.

Наголошуючи на праві нашого народу на самовизначення, письменник послідовно відстоював ідею вільного розвитку української літератури. “Перед нами стоїть таке питання: на яку зі світових літератур взяти курс? В будь-якому випадку, не на російську. Від російської літератури, від її стихії українська поезія повинна втікати як можна швидше. Справа в тому, що російська література віками тяжіє над нами, як хазяїн положення, який привчив психіку до рабського наслідування”, - писав Хвильовий в одному з найвідоміших памфлетів “Україна чи Малоросія?”, в якому піддав нищівній критиці традиційний “російський месіанізм”. Він писав: “Москва сьогодні є центр всесоюзного міщанства…”, тому його гасло “Геть від Москви!” - про шкідливість для українців російської культури, потужний заклик орієнтуватися на “психологічну Європу”, важливість утвердження національної ідентичності.

Виступаючи проти русифікації, Хвильовий закликав позбутися психологічної залежності від москви. Згадаймо його памфлети “Камо грядеши?” (1925), “Думки проти течії” (1926), “Апологети писаризму” (1926), в яких він говорить про необхідність руху України до Європи, отже, цивілізованого світу з його цінностями.

“Чому українська інтелігенція не хоче орієнтуватися на російське мистецтво? Тому, що на книжковому ринку вона стикається з російським крамом. Орієнтуючись на російське мистецтво, вона не здібна побороти свого конкурента, бо її крам буде завжди розцінюватися, як крам другого, третього чи четвертого сорту, хоч би він був і першого…”, - наголошував письменник. Він був впевнений, що “українське суспільство, зміцнівши, не помириться зі своїм, фактично, коли не de jure, декретованим гегемоном - російським конкурентом”.

У фокусі цьогорічного “Національного тижня читання”, який проходив під гаслом “Бути своїми”, постать Миколи Хвильового - найпомітніша. До річниці письменника в Національній бібліотеці України імені Ярослава Мудрого підготовлено книжкову виставку. Експозиція, яка діятиме до 31 грудня, містить видання творів письменника, що повернулися до читачів після заборони. Відвідайте, дізнайтесь більше про мрійника Миколу Хвильового. 

“Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку”. #хвильовий130