Нащо той план просторового розвитку?

Затвердження комплексного плану просторового розвитку підвищить інвестиційну привабливість на 1000% – головний архітектор Одеської області
У рамках реформи з децентралізації на території Одеської області замість 26 районів було створено 7, та була утворена 91 територіальна громада. Новий документ, комплексний план, потрібний громадам для будівництва як на території населених пунктів, так і за їх межами, наголосила на брифінгу у Медіацентрі Україна – Одеса начальник управління з питань містобудування та архітектури Одеської ОВА Надія Бєлєнко.

Саме за децентралізаціонною реформою, до зони відповідальності територіальних громад увійшли землі за територіями населених пунктів. Для розробки містобудівної документації на таких ділянках було змінено законодавство, зокрема був введений новий вид містобудівної документації – Комплексний план просторового розвитку (КППР).

За словами Бєлєнко, наразі 19 з 91 ОТГ Одещини вже ухвалили рішення щодо розробки КППР. Інші громади ще консультуються та збирають дані.

💬“Причин не затверджувати план немає. По-перше, будувати без цієї документації не можна. По-друге, наявність КПРР підвищує інвестиційну привабливість на 1000%, особливо якщо ви точно знаєте, що плануєте будувати у наступні 5, 10, 20 років тощо. Зрозуміло, що війна зараз відбирає ресурси та створює проблеми, але найближчим часом усі громади мають прийняти рішення щодо плану, адже тільки його розробка займає 1-2 роки”, - підсумувала архітекторка.

Згідно з вимогами законодавства усі КППР мають бути закінчені до 2025 року. До цього періоду будівництво можливе без цього плану, лише за наявності детального плану територій (ДПТ). Проте перехідний період може бути продовжено, якщо документи не будуть готові.



Рекомендації щодо просторового планування в громадах



Як розповіла експертка з управління ресурсами громад Катерина Резникова, розроблення комплексного плану відбувається на трьох етапах: підготовчий, основний та завершальний. Для органів місцевого самоврядування (ОМС) найскладнішим, за її словами, є перший етап, адже його вони повинні пройти самостійно, без залучення окремого виконавця.

На підготовчому етапі ОМС повинен ухвали рішення про розробку комплексного плану, сформувати завдання для розробки та зібрати вихідні дані. Мотивацією у цьому процесі мають бути:Прозорість — для максимального врахування інтересів громади.
Цілісний просторовий розвиток території.
Визначення напрямів розвитку.
Спрощення дозвільних процедур.
Резервування територій для майбутніх містобудівних потреб.
Забезпечення ефективного землекористування.
Залучення іннвестицій.
Задоволення соціальних потреб населення.

Основний етап передачає уточнення та аналіз вихідних даних; апрацювання проєктних рішень; громадські обговорення та містобудівну раду. На завершальному етапі відбувається затвердження плану комплексного просторового розвитку, його публікація, внесення до земельного та містобудівного кадастрів та експертиза.

Експерти USAID розробили окремий посібник для громад з рекомендаціями щодо просторового планування. Там детально описані кроки та вимоги до роботи усіх учасників на всіх етапах. Посібник є у відкритому доступі для усіх зацікавлених.

Для професіоналів, тобто тих, хто розробляє комплексні плани, також створили окремий посібник. У ньому вміщені рекомендації і практичні поради щодо алгоритму розробки плану, його змісту та багатьох інших аспектів.

За словами головної архітекторки пілотного проєкту з розроблення комплексного плану у Роганській громаді Лідії Чижевської, комплексний план — це перш за все електронний документ. Тому важливим етапом його створення є переведення усіх даних в єдину систему. Йдеться про систематизацію усіх документів, зі столів усіх працівників в один інструмент, яким громаді зручно користуватися. Ці дані поєднують у 10 розділів:Просторово-планувальна організація території.
Землеустрій та землекористування.
Ландшафтне планування.
Обмеження у використанні земель.
Функціональне зонування території.
Забудова території та господарська діяльність.
Обслуговування населення.
Транспортна мобільність та інфраструктура.
Інженерне забезпечення території, трубопроводний транспорт та телекомунікації.
Охорона земель, інженерна підготовка та благоустрій території.