«У січні у Асанова Ібраіма, Крош Екрема, Асанова Айдера, Сейдаметова Рефата, Абдуразакова Османа, Зекір’яєва Лемана, Мамбетова Халіла. У лютому двічі у Ільвера Аметова, Дмитра Демчука, Галини Балабан, у батьків Абдульазіза Джемілова. У березні у Едема Муртазаєва, Мемета Ашурова, Асана Абдураманова, Ахтема Ісмаїлова, Ленура Уркумета, Леммара Юнусова, Ролана Османова, Мустафи Мустафаєва, Шевкета Ергашева. У квітні у Фазила Емірусеінова, Абдурешита Джеппарова, Едема Ісмаїлова та Барі Барієва. У травні у сімох громадян України, росії і Болгарії в Криму, які начебто планували замахи проти Аксьонова, Костянтинова та Павленко, у Рідвана Рустемова. У червні у Джафера і Аліма Алюстаєвих, Бекіра Дервішева і Ділявера Мусаєва», – розповів Голова Правління Кримськотатарського Ресурсного Центру, голова управління з правових питань та закордонних справ Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв. За інформацією правозахисників, жителів Криму затримували за підозрою в причетності до заборонених у РФ організацій «Хізб ут-Тахрір», «Свідки Єгови», за ухилення від призову в збройні сили РФ, за «виправдання тероризму в соціальних мережах», «сприяння тероризму», за «державну зраду».
Окрему увагу учасники пресконференції звернули на те, що через ненадання належної медичної допомоги в російських місцях несвободи загинули політв’язні Джеміль Гафаров та Костянтин Ширінг. Про складнощі, з якими стикаються політв’язні після повернення в Україну, розказав юрист Кримськотатарського ресурсного центру Володимир Ляшенко. «На жаль, ми змушені констатувати, що фактично за рік дії закону про соціальний захист осіб, що були позбавлені волі внаслідок російської агресії, Міністерство охорони здоров’я України ще не зробило і не затвердило порядок медичної реабілітації цих людей», – пояснив він. Зі справою батальйону ім. Номана Челебіджихана та діяльністю Кримськотатарського ресурсного центру у цьому напрямку розповів експерт організації Борис Бабін. З його слів, окупанти під час повномасштабної агресії і за півтора року повномасштабної війни активно вишукують осіб, яких обвинувачують у начебто участі у незаконних збройних формуваннях. В першу чергу тут говорять про Громадське формування з охорони громадського порядку та/або державного кордону «Аскер».
Вже вкотре у Звіт Кримськотатарського ресурсного центру увійшла інформація про воєнні злочини та порушення прав людини в Херсонській та Запорізькій областях. Впродовж першого півріччя правозахисники зафіксували на цій території 34 випадки насильницьких викрадень «До нас звертаються вже і зі Сходу України, щоб ми відреагували на викрадення. Ми зі свого боку надаємо інформацію у публічній сфері і готуємо заяви в Робочу групу ООН з насильницьких зникнень. У 2022 році таким чином окупантами було звільнено більше 60 осіб», – відзначив Ескендер Барієв. За перше півріччя у Херсонській та Запорізькій областях зафіксовано 265 вбивств. «У цій категорії ми фіксуємо ті випадки, які вдалося ідентифікувати. Як, наприклад, нещодавній випадок у Бердянську, де окупанти вбили двох хлопців 2006 року народження Тиграна Оганесяна та Микиту Ханганова. Їх вбили за те, що вони ліквідували колаборанта і росіянина. Раніше до них застосовували тортури», – заявила менеджерка з комунікацій Кримськотатарського Ресурсного Центру Тетяна Подворняк. В Аналізі порушень також міститься інформація про вбивство на Запоріжжі Заслуженого лісівника України Володимира Носика і чисельні випадки на Херсонщині.
Повністю ознайомитись з документом можна на сайти Кримськотатарського ресурсного центру за посиланням: https://ctrcenter.org/wp-content/uploads/2023/07/analiz-porushen-prav-lyudyny-i-pivrichchya-2023-3_compressed.pdf
Оригінал статті - на сайті Українського кризового медіа-центру: https://uacrisis.org/uk/krts-fiksuye-zrostannya-kilkosti-zlochyniv-na-okupovanij-terytoriyi
Немає коментарів:
Дописати коментар