В наш час в суспільну свідомість повертаються факти, про які у імперські чи комуністичні часи замовчували. Якими тільки прокльонами не згадували більшовицькі пропагандисти ім'я Симона Петлюри. Тепер, коли притомні сучасні історики беруться досліджувати з різних боків життєвий шлях та вчинки головного отамана Директорії, відкриваються вельми цікаві факти.
У музеї видатних діячів української культури, а колись будинку Леонтовича українська історикіня Тіна Пересунько робила доповідь за власною розвідкою.
До того як очолити військо і державу Петлюра був відомим театральним рецензентом та літературним критиком. Сам добре грав на сцені і любив співати, навіть диригував.
За любов до музики Миколи Лисенка його вигнали із семінарії, з любові до пісні Миколи Леонтовича він ініціював один із найуспішніших проєктів культурної дипломатії в історії модерної України - "Щедрик".
"Кохався у всьому гарному та естетичному", — згадували про нього сучасники. До української культури ставився як до мети і засобу розбудови незалежної України.
На заході лекторка продемонструвала цікаві архівні документи та фотоілюстрації з культурного життя державного керманича і головнокомандувача армії Української Народної Республіки та розповість про досі маловідомі факти з його культурної біографії.
Зокрема, дізнались:
На заході лекторка продемонструвала цікаві архівні документи та фотоілюстрації з культурного життя державного керманича і головнокомандувача армії Української Народної Республіки та розповість про досі маловідомі факти з його культурної біографії.
Зокрема, дізнались:
Як Петлюра вчився гри на скрипці
Як диригував семінарським хором і грав у театрі
Як через музику Миколи Лисенка подався у політику
Як на Кубані слухав разом із Кошицем українські пісні
Як став арт-критиком і пером боровся з антисемітизмом і шароварництвом
Як читав у Києві перші україномовні лекції про театр
Як мріяв збудувати шосе до могили Кобзаря
Як упорядковував на нарах літературну збірку «Незабутні»
Як надіслав у світ «Щедрика» і прославився у Європі як фундатор політики культурної дипломатії
Як заповідав українській еміграції займатися культурною євроінтеграцією
Як загинув біля книжкового магазину в Парижі і де насправді хотів бути похованим.
Як через музику Миколи Лисенка подався у політику
Як на Кубані слухав разом із Кошицем українські пісні
Як став арт-критиком і пером боровся з антисемітизмом і шароварництвом
Як читав у Києві перші україномовні лекції про театр
Як мріяв збудувати шосе до могили Кобзаря
Як упорядковував на нарах літературну збірку «Незабутні»
Як надіслав у світ «Щедрика» і прославився у Європі як фундатор політики культурної дипломатії
Як заповідав українській еміграції займатися культурною євроінтеграцією
Як загинув біля книжкового магазину в Парижі і де насправді хотів бути похованим.
А на Москві Петлюра редагував журнал. |
В.Головченко.
Немає коментарів:
Дописати коментар