Громадська організація «Антикорупційний штаб» провела онлайн-дискусію, за участі представників Міністерства культури та інформаційної політики України, Офісу Генерального прокурора, Постійного Представника України в АР Крим, Головного архітектора міста Херсона та громадських активістів, присвячену інструментам фіксації злочинів росіян проти української культури та цифровим технологіям, які використовуються при цьому. Громадські організації поділились результатами зафіксованих об’єктів культурної цінності: 253 об’єкти, 792 фотографії та 2 відкритих кримінальних проваджень.
Сергій Миткалик під час презентації результатів роботи проєкту зазначив: «Росія знищує нас не лише фізично, а й хоче стерти нашу українську ідентичність, нашу культуру, знищити всі історичні пам'ятки для того, щоб України не існувало як держави. Тема і увага до культурних об'єктів є важливою, адже потрібно показувати не лише звірства, що суперечать Женевській конвенції, а й безпосереднє знищення нашої культури».
Представники Міністерства розповіли, що працюють над втіленням цифрових рішень, пов’язаних зі збором інформації про нерухому спадщину та про важливість роботи, яку проводять усі, хто здійснює фіксацію знищення об’єктів в Україн. Заступниця Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерство культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар зазначила: «Щодо збору інформації зауважу, що варто розповідати про набагато ширшу картинку. Перш за все, це робота з нерухомою спадщиною. Взагалі все те, що відбувається у зв’язку з хаотичною забудовою. Зараз ми розробляємо єдину систему нерухомої спадщини, до якої будуть внесені всі пам’ятки всіх рівнів, аби вона була інтероперабельна та інтегрована в усі автоматизовані системи. Будуть перші, пілотні, громади, в яких ця відбудова відбуватиметься, але наразі не у всіх громадах розроблені плани».
Заступник керівника управління Департаменту війни Офісу Генпрокурора Андрій Лещенко зауважив на особливостях розслідування злочинів проти культурної спадщини: «Міжнародне гуманітарне право виокремлює категорію такого майна, як «культурна спадщина» і надає їй особливий захист. Але наш ворог не дотримується гуманітарного права. На окупованих територіях майно розкрадається. Це воєнний злочин і є суттєвим порушенням міжнародного гуманітарного права. Це підслідність СБУ. На території України слідчих СБУ обмежена кількість, тому в окремих випадках доручаємо супровід досудового розслідування слідчим Національної поліції».
Андрій Лещенко також підкреслив, що напади на об'єкти культурної спадщини є елементами більш серйозного і значущого злочину, ніж геноцид, тому правоохоронці фіксують всі ці обставини в окремому кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину. Також ця інформація буде використана як доказ геноцидального умислу в осіб, які організували й ведуть війну проти України.
Обговорюючи тему руйнувань, не обійшли увагою і архітектурну складову, адже саме за архітекторами в майбутньому — розробка проєктів відновлення об’єктів. Ігор Юрчак, головний архітектор Херсона, розповів про особливості пам’яток там, у прифронтовому місті, яке чи не цілодобово обстрілюють росіяни: «Фіксувати зруйновані пам’ятки архітектури в Херсоні – складна задача. Були ідеї перетворити Меморіальне кладовище в самому центрі Херсона на меморіальний парк. Ще досі ця територія обліковується як кладовище, хоча нових захоронень там немає вже багато десятиліть. Наразі такі зміни неможливі. Щодо парку «Херсонська фортеця» — також у центрі міста — було багато розмов і пропозицій. Але тут є певні обмеження: телевізійна вежа, яка давала великий радіус обмежень навколо неї. Це унікальна ситуація, коли історична, первинна фортеця знаходиться в центральному парку і не зруйнована урбанізованою забудовою. І саме центральна частина Херсона потерпає від обстрілів і руйнувань, а тут знаходяться пам’ятки».
Наприкінці літа 2021 року у Херсоні працювали польські спеціалісти, які зробили 3D-сканування центральної частини міста. Ігор Юрчак розповів, що матеріали готові і наразі архітектор намагається з ними ознайомитись. Такий досвід буде особливо важливим і цікавим для подальшого доведення злочинів росіян, які обстрілюють об’єкти культури.
Якщо ми говоримо про знищення культурної спадщини, то неможливо не згадати про Крим, який вже протягом понад 9 років знаходиться під окупацією Росії. Денис Чистіков, заступник Постійного Представника Президента в АР Крим, зазначив, що Представництво наразі передає матеріали щодо знищення або руйнування культурної спадщини іноземним державам, іноземним посольствам. Також Денис Чистіков наголосив, що в Україні потрібний реєстр, в якому фіксуються культурні цінності, інформацію про які отримали в результаті досліджень в Криму після 2014 року, аби ці цінності не потрапили на «чорний ринок».
Результатом дискусії стали розроблені напрямки подальшої співпраці щодо фіксування знищень та руйнувань Росією українських об’єктів культури з правоохоронцями та іншими державними установами і органами місцевого самоврядування.
Нагадаємо, громадська організація «Антикорупційний штаб» здійснює фіксацію поточного стану об’єктів, які зазнали обстрілів росіян під час масштабного вторгнення: пам'яток культурної спадщини та/або об’єктів, які становлять історичну цінність для України, у 5-ти регіонах України: Миколаївщина, Київщина, Харківщина, Чернігівщина, Сумщина. Фіксацію здійснюють місцеві мешканці, визначені як координатори проєкту, – по одному в кожній області. Фіксація – це фотографування об’єктів на смартфони за допомогою програмного додатку TruePic Project Providence від компанії Microsoft та TruePic. Програмний комплекс дозволяє зберігати метадані і таким чином підтверджувати правильність та автентичність фото. Наразі організація зафіксувала вже близько 300 об’єктів: кожен із них має супровідний опис із деталями пошкодження та значенням об’єкту для української культури.
Представники Міністерства розповіли, що працюють над втіленням цифрових рішень, пов’язаних зі збором інформації про нерухому спадщину та про важливість роботи, яку проводять усі, хто здійснює фіксацію знищення об’єктів в Україн. Заступниця Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Міністерство культури та інформаційної політики України Анастасія Бондар зазначила: «Щодо збору інформації зауважу, що варто розповідати про набагато ширшу картинку. Перш за все, це робота з нерухомою спадщиною. Взагалі все те, що відбувається у зв’язку з хаотичною забудовою. Зараз ми розробляємо єдину систему нерухомої спадщини, до якої будуть внесені всі пам’ятки всіх рівнів, аби вона була інтероперабельна та інтегрована в усі автоматизовані системи. Будуть перші, пілотні, громади, в яких ця відбудова відбуватиметься, але наразі не у всіх громадах розроблені плани».
Заступник керівника управління Департаменту війни Офісу Генпрокурора Андрій Лещенко зауважив на особливостях розслідування злочинів проти культурної спадщини: «Міжнародне гуманітарне право виокремлює категорію такого майна, як «культурна спадщина» і надає їй особливий захист. Але наш ворог не дотримується гуманітарного права. На окупованих територіях майно розкрадається. Це воєнний злочин і є суттєвим порушенням міжнародного гуманітарного права. Це підслідність СБУ. На території України слідчих СБУ обмежена кількість, тому в окремих випадках доручаємо супровід досудового розслідування слідчим Національної поліції».
Андрій Лещенко також підкреслив, що напади на об'єкти культурної спадщини є елементами більш серйозного і значущого злочину, ніж геноцид, тому правоохоронці фіксують всі ці обставини в окремому кримінальному провадженні за фактом вчинення воєнного злочину. Також ця інформація буде використана як доказ геноцидального умислу в осіб, які організували й ведуть війну проти України.
Обговорюючи тему руйнувань, не обійшли увагою і архітектурну складову, адже саме за архітекторами в майбутньому — розробка проєктів відновлення об’єктів. Ігор Юрчак, головний архітектор Херсона, розповів про особливості пам’яток там, у прифронтовому місті, яке чи не цілодобово обстрілюють росіяни: «Фіксувати зруйновані пам’ятки архітектури в Херсоні – складна задача. Були ідеї перетворити Меморіальне кладовище в самому центрі Херсона на меморіальний парк. Ще досі ця територія обліковується як кладовище, хоча нових захоронень там немає вже багато десятиліть. Наразі такі зміни неможливі. Щодо парку «Херсонська фортеця» — також у центрі міста — було багато розмов і пропозицій. Але тут є певні обмеження: телевізійна вежа, яка давала великий радіус обмежень навколо неї. Це унікальна ситуація, коли історична, первинна фортеця знаходиться в центральному парку і не зруйнована урбанізованою забудовою. І саме центральна частина Херсона потерпає від обстрілів і руйнувань, а тут знаходяться пам’ятки».
Наприкінці літа 2021 року у Херсоні працювали польські спеціалісти, які зробили 3D-сканування центральної частини міста. Ігор Юрчак розповів, що матеріали готові і наразі архітектор намагається з ними ознайомитись. Такий досвід буде особливо важливим і цікавим для подальшого доведення злочинів росіян, які обстрілюють об’єкти культури.
Якщо ми говоримо про знищення культурної спадщини, то неможливо не згадати про Крим, який вже протягом понад 9 років знаходиться під окупацією Росії. Денис Чистіков, заступник Постійного Представника Президента в АР Крим, зазначив, що Представництво наразі передає матеріали щодо знищення або руйнування культурної спадщини іноземним державам, іноземним посольствам. Також Денис Чистіков наголосив, що в Україні потрібний реєстр, в якому фіксуються культурні цінності, інформацію про які отримали в результаті досліджень в Криму після 2014 року, аби ці цінності не потрапили на «чорний ринок».
Результатом дискусії стали розроблені напрямки подальшої співпраці щодо фіксування знищень та руйнувань Росією українських об’єктів культури з правоохоронцями та іншими державними установами і органами місцевого самоврядування.
Нагадаємо, громадська організація «Антикорупційний штаб» здійснює фіксацію поточного стану об’єктів, які зазнали обстрілів росіян під час масштабного вторгнення: пам'яток культурної спадщини та/або об’єктів, які становлять історичну цінність для України, у 5-ти регіонах України: Миколаївщина, Київщина, Харківщина, Чернігівщина, Сумщина. Фіксацію здійснюють місцеві мешканці, визначені як координатори проєкту, – по одному в кожній області. Фіксація – це фотографування об’єктів на смартфони за допомогою програмного додатку TruePic Project Providence від компанії Microsoft та TruePic. Програмний комплекс дозволяє зберігати метадані і таким чином підтверджувати правильність та автентичність фото. Наразі організація зафіксувала вже близько 300 об’єктів: кожен із них має супровідний опис із деталями пошкодження та значенням об’єкту для української культури.
Немає коментарів: