В умовах воєнного стану школа чи дитячий садок не можуть очно навчати дітей, не маючи обладнаного укриття. А оскільки чимало закладів освіти проєктувалися і будувалися взагалі без сховищ, то навіть після року від повномасштабного вторгнення росії не всі розпочали очне чи змішане навчання.
Зробили огляд закладів освіти різних регіонів, потрапила до нього й Одещина.
Деякі школи й дитсадки не мають укриття ні у своєму приміщенні, ні в радіусі 500 метрів, як передбачають норми ДСНС. Можливості збудувати укриття у своїй будівлі чи в сусідніх спорудах теж немає, бо приміщення для цього не пристосоване.
Через це в певних громадах планують купувати модульні сховища, а частина шкіл та дитсадків хоче провести поточні чи капітальні ремонти в укриттях, які поки що не використовуються якраз через необладнану вентиляцію, каналізацію, проблеми з освітленням, опаленням тощо.
Та головна проблема – на всі ці потреби громадам бракує коштів. Приміром, придбання модульного сховища може коштувати від 1 до 4 мільйонів гривень залежно від його місткості.
“Нова українська школа” дізналася, яка ситуація наразі з укриттями в закладах середньої та дошкільної освіти України.
Щоби заклади освіти могли працювати в очному чи змішаному форматах, вони мають облаштувати належним чином укриття. Перелік вимог до них підготували в Державній службі надзвичайних ситуацій (з ним та порадами від Освітнього омбудсмена щодо шкільного укриття можна ознайомитися за посиланням).
Йдеться про наявність вбиральні, питної та технічної води, освітлення, опалення, системи вентиляції тощо. Загалом в укритті має бути безпечно й комфортно.
Ніжинська гімназія № 10 (Чернігівщина) подбала про укриття ще два роки тому
Заклад освіти розрахований на 860 учнів, та наразі в ньому вчиться 1 001 дитина. Оскільки в укритті всі не вміщаються, гімназія працює в змішаному форматі (початкова школа на уроках щодня, а середня та старша по тижню вчиться очно та дистанційно).
Наводити лад в укритті школи адміністрація почала ще понад два роки тому. У гімназії якраз проводили термомодернізацію, яка обійшлася в 14 млн грн (кошти виділила міжнародна фінансова організація НЕФКО та Ніжинська міська рада).
“Ми вирішили водночас відремонтувати підвальне приміщення, – розповів директор гімназії Сергій Никонець. – Зробили поточний ремонт водоканалізаційної та електромереж, утеплили труби примусової вентиляції. Наше укриття разом зі школою будувалося в 1958 році й мало лише два виходи. Під час термомодернізації зробили ще один.
До наступного навчального року директор планує зробити ще й четвертий вихід з укриття. Каже, що в сховищі є так званий “лаз”, який забетонували років 7 тому і який можна відновити.
Крім лазу, у ліцеї планують ремонтувати вентиляційну систему та зробити гідроізоляцію фундаменту. “У підвалі деякі стіни досить вологі. Ми навіть вимірювали спеціальним приладом рівень вологості в приміщенні [за нормами, цей рівень не має перевищувати 70 % – ред.], – додав директор. – Таке обстеження ми проводили, коли в підвальному приміщенні було 300–400 дітей. Також визначали, коли треба здійснювати провітрювання, щоб не було протягу, але й забезпечити необхідний рівень кисню. Тобто підійшли до цих замірів досить ретельно”.
Щоби відремонтувати систему вентиляції та провести гідроізоляційні роботи, гімназія звернулася до місцевого управління освіти. Наразі в міській раді готують проєктно-кошторисну документацію, але скільки саме знадобиться коштів на ремонт і скільки зможе виділити міська рада, адміністрація закладу освіти ще не знає.
“Будемо чекати рішення міськради, – додав Сергій Никонець. – У нас є план вдосконалення укриття, за яким поступово рухаємося. Сподіваємося, міська рада нам у цьому допоможе”.
Луцький НВК № 26 (Волинь) підготував сховище влітку
У Луцькому навчальному-виховному комплексі № 26 вчиться понад 2 тисячі учнів, а основні роботи з облаштування укриття провели в серпні минулого року.
“Якщо виникала потреба щось полагодити чи відремонтувати впродовж навчального року, то вирішували це, не чекаючи канікул, – пояснював директор НВК Іван Леуш. – От була потреба зробити лавки – закупили для цього дошки й своїми силами їх виготовили. За потреби десь щось шпаклювали.
З цим допомагав місцевий департамент освіти, дещо вирішували власними силами. Але це не були глобальні проблеми. Для нас не важливо, звідки гроші, а важлива безпека дітей”.
Також під час навчального року школа отримала генератор, тож довелося переробляти систему електропостачання підвалу (щоби була можливість перемикатися на додаткове джерело під час відключення електроенергії). Зараз нагальних потреб у переоснащенні укриття немає.
Деякі школи й дитсадки не мають укриття ні у своєму приміщенні, ні в радіусі 500 метрів, як передбачають норми ДСНС. Можливості збудувати укриття у своїй будівлі чи в сусідніх спорудах теж немає, бо приміщення для цього не пристосоване.
Через це в певних громадах планують купувати модульні сховища, а частина шкіл та дитсадків хоче провести поточні чи капітальні ремонти в укриттях, які поки що не використовуються якраз через необладнану вентиляцію, каналізацію, проблеми з освітленням, опаленням тощо.
Та головна проблема – на всі ці потреби громадам бракує коштів. Приміром, придбання модульного сховища може коштувати від 1 до 4 мільйонів гривень залежно від його місткості.
“Нова українська школа” дізналася, яка ситуація наразі з укриттями в закладах середньої та дошкільної освіти України.
ДОСВІД 4 ГРОМАД ІЗ МАЙЖЕ УСПІШНОГО ОБЛАШТУВАННЯ СХОВИЩ
Щоби заклади освіти могли працювати в очному чи змішаному форматах, вони мають облаштувати належним чином укриття. Перелік вимог до них підготували в Державній службі надзвичайних ситуацій (з ним та порадами від Освітнього омбудсмена щодо шкільного укриття можна ознайомитися за посиланням).
Йдеться про наявність вбиральні, питної та технічної води, освітлення, опалення, системи вентиляції тощо. Загалом в укритті має бути безпечно й комфортно.
Ніжинська гімназія № 10 (Чернігівщина) подбала про укриття ще два роки тому
Заклад освіти розрахований на 860 учнів, та наразі в ньому вчиться 1 001 дитина. Оскільки в укритті всі не вміщаються, гімназія працює в змішаному форматі (початкова школа на уроках щодня, а середня та старша по тижню вчиться очно та дистанційно).
Наводити лад в укритті школи адміністрація почала ще понад два роки тому. У гімназії якраз проводили термомодернізацію, яка обійшлася в 14 млн грн (кошти виділила міжнародна фінансова організація НЕФКО та Ніжинська міська рада).
“Ми вирішили водночас відремонтувати підвальне приміщення, – розповів директор гімназії Сергій Никонець. – Зробили поточний ремонт водоканалізаційної та електромереж, утеплили труби примусової вентиляції. Наше укриття разом зі школою будувалося в 1958 році й мало лише два виходи. Під час термомодернізації зробили ще один.
До наступного навчального року директор планує зробити ще й четвертий вихід з укриття. Каже, що в сховищі є так званий “лаз”, який забетонували років 7 тому і який можна відновити.
Крім лазу, у ліцеї планують ремонтувати вентиляційну систему та зробити гідроізоляцію фундаменту. “У підвалі деякі стіни досить вологі. Ми навіть вимірювали спеціальним приладом рівень вологості в приміщенні [за нормами, цей рівень не має перевищувати 70 % – ред.], – додав директор. – Таке обстеження ми проводили, коли в підвальному приміщенні було 300–400 дітей. Також визначали, коли треба здійснювати провітрювання, щоб не було протягу, але й забезпечити необхідний рівень кисню. Тобто підійшли до цих замірів досить ретельно”.
Щоби відремонтувати систему вентиляції та провести гідроізоляційні роботи, гімназія звернулася до місцевого управління освіти. Наразі в міській раді готують проєктно-кошторисну документацію, але скільки саме знадобиться коштів на ремонт і скільки зможе виділити міська рада, адміністрація закладу освіти ще не знає.
“Будемо чекати рішення міськради, – додав Сергій Никонець. – У нас є план вдосконалення укриття, за яким поступово рухаємося. Сподіваємося, міська рада нам у цьому допоможе”.
Луцький НВК № 26 (Волинь) підготував сховище влітку
У Луцькому навчальному-виховному комплексі № 26 вчиться понад 2 тисячі учнів, а основні роботи з облаштування укриття провели в серпні минулого року.
“Якщо виникала потреба щось полагодити чи відремонтувати впродовж навчального року, то вирішували це, не чекаючи канікул, – пояснював директор НВК Іван Леуш. – От була потреба зробити лавки – закупили для цього дошки й своїми силами їх виготовили. За потреби десь щось шпаклювали.
З цим допомагав місцевий департамент освіти, дещо вирішували власними силами. Але це не були глобальні проблеми. Для нас не важливо, звідки гроші, а важлива безпека дітей”.
Також під час навчального року школа отримала генератор, тож довелося переробляти систему електропостачання підвалу (щоби була можливість перемикатися на додаткове джерело під час відключення електроенергії). Зараз нагальних потреб у переоснащенні укриття немає.
Южненський ліцей № 1 (Одещина) чекає на нове укриття
Учні Южненського ліцею № 1 свій навчальний рік розпочали одразу в трьох закладах освіти. Усі початкові класи відвідують Южненський ліцей № 2 у дві зміни, учні середніх та старших класів ходять до ліцею № 3 у першу зміну. А в рідних стінах ліцею № 1 вчаться лише 50 учнів середньої школи.
Річ у тім, що ліцей № 1 має невелике укриття, яке може вмістити якраз до 50 осіб. Оскільки чимало дітей та їхніх батьків обрали очну форму навчання, а укриття не могло вмістити всю кількість охочих, довелося проситися погостювати в інших школах.
Вчителі ліцею № 1 викладають предмети й у своєму закладі освіти, й у двох інших, у яких тимчасово вчаться їхні учні. Може бути так, що перші уроки вчителі мають провести в одній школі, а в другій половині дня – в іншій. Разом із цим ще й підключаються до дистанційних уроків (учні вчаться за бажанням очно, дистанційно, на сімейній та екстернатній формах навчання).
Та скоро ситуація має поліпшитися. Адже в лютому цього року Южненська міська рада виділила 14 млн грн на облаштування укриття в ліцеї № 1. Як розповіла директорка ліцею № 1 Ольга Книшук, зараз триває ремонт у підвальному приміщенні закладу. До повномасштабної війни ним взагалі не користувалися, приміщення було зачиненим.
“Підвальне приміщення обстежили, дослідили, навіть вивезли ґрунт, бо місцями треба було збільшувати висоту приміщення на пів метра, а десь треба було ущільнювати фундамент, – розповіла директорка. – До кінця травня в міськраді обіцяють, що приміщення буде повністю готове як укриття. Тому ми потихеньку плануємо почати наступний навчальний рік у своїх стінах”.
Утім, вмістити всіх учнів школи (а їх понад 600) у новому укритті однаково не зможуть через його розміри. Укриття призначене на вдвічі меншу кількість осіб. За словами директорки, якщо всі учні захочуть вчитися очно, то доведеться працювати у дві зміни.
“Хоча це вже не так важливо. Батьки та діти чекають, коли повернуться до своєї школи, – веде далі Ольга Книшук. – Нехай навіть буде двозмінне навчання, та будемо працювати у своєму приміщенні”.
Батьки в Білоцерківському районі (Київщина) хочуть будувати сховище самотужки
Галина Слободенюк зараз мешкає зі своїми трьома дітьми в селі на Київщині. Називати населений пункт жінка не наважується з питань безпеки, адже ні місцева школа, ні дитсадок не мають укриття (два заклади освіти працюють в одній споруді).
“У школі разом із дитсадком вчиться орієнтовно 100 дітей, але до закладу освіти ходять тільки учні першого класу. У будівлі є кімната з глухими стінами, яку використовують як укриття”, – розповідає Галина.
Аби на навчання могли ходити всі учні школи та вихованці дитсадка, у жінки виникла ідея збудувати укриття самотужки. Галину підтримали місцеві батьки. Разом вони готують проєктно-кошторисну документацію, щоби потім шукати фінансової допомоги серед міжнародних організацій (докладніше про ініціативу батьків можна дізнатися тут).
“Ми живемо в сільській громаді, яка просто не має коштів на укриття. Адже його доведеться будувати з нуля. Школі вже виповнилося 100 років, і вбудовувати щось у старому приміщенні не вдасться. Треба рити котлован, прокладати всі необхідні комунікації й будувати сховище. За нашими підрахунками, укриття буде коштувати від 8 до 18 млн грн залежно від геодезичних досліджень, які мають провести незабаром”, – розповідає Галина.
Якщо в сільській громаді батьки розраховують на допомогу благодійників, то в одній зі шкіл Києва адміністрація просить допомоги саме мам і тат.
Заклад освіти – новий, тож капітального ремонту його укриття не потребує. Але за літні канікули в школі хочуть полакувати чи пофарбувати бетонну підлогу нешкідливим матеріалом. Бо з потеплінням у повітрі побільшало цементного пилу, дихати яким не бажано.
У районному управлінні освіти (яке є засновником школи) пояснюють, що школи будуть отримувати кошти на ремонти в укриттях по черзі. Оскільки деякі заклади освіти взагалі не мають сховищ або вони в такому стані, де потрібен капітальний ремонт. Відповідно, спочатку кошти отримають вони.
Тож аби зробити мініремонт у шкільному укритті, адміністрація школи звернулася за фінансовою допомогою до батьків та просить здати кошти на рахунок благодійної організації, що підтримує заклад освіти. Нагадаємо, що благодійні внески від батьків у фонди школи, класу, на рахунки благодійних організацій – це їхня добровільна ініціатива.
У законі України “Про освіту” йдеться, що “утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти…, створення безпечного освітнього середовища належить до повноважень засновника закладу освіти та його керівника“. Тобто всі фінансові витрати має брати на себе у випадку з київською школою – районне управління освіти.
А якщо це, наприклад, сільська школа, засновником якої є територіальна громада, то:керівник закладу освіти подає звернення у відділ освіти щодо потреб на підготовку, ремонт та прибирання в укриттях;
відділ освіти готує клопотання до територіальної громади про виділення коштів;
ці клопотання мають розглядати на сесії територіальної громади.
Інша справа, що на ремонти укриттів можуть бути відсутні кошти в місцевому бюджеті або ж передбачених сум не вистачає, аби стовідсотково закрити потреби закладів освіти.
Саме фінансування – найпоширеніша проблема шкіл та дитсадків, яким треба робити капітальний ремонт в укритті або будувати його як окреме приміщення.
У департаментах освіти й науки ОДА (у всіх, крім Черкаської, Закарпатської, Донецької, Львівській ОДА та Києва, де не відповіли на наш запит) “Новій українській школі” повідомили, що на ремонт, прибирання, будівництво укриттів і закупівлю модульних сховищ (у кожного регіону, звісно, свої потреби), потрібно:1,7 млрд грн;
750 млн грн можуть виділити з обласних та місцевих бюджетів (завдяки цим коштам вдасться задовольнити половину потреб закладів освіти).
Докладно про кількість укриттів, плани та потреби кожної області читайте за посиланням.
Якщо підсумувати отримані дані з обласних департаментів освіти:
Річ у тім, що ліцей № 1 має невелике укриття, яке може вмістити якраз до 50 осіб. Оскільки чимало дітей та їхніх батьків обрали очну форму навчання, а укриття не могло вмістити всю кількість охочих, довелося проситися погостювати в інших школах.
Вчителі ліцею № 1 викладають предмети й у своєму закладі освіти, й у двох інших, у яких тимчасово вчаться їхні учні. Може бути так, що перші уроки вчителі мають провести в одній школі, а в другій половині дня – в іншій. Разом із цим ще й підключаються до дистанційних уроків (учні вчаться за бажанням очно, дистанційно, на сімейній та екстернатній формах навчання).
Та скоро ситуація має поліпшитися. Адже в лютому цього року Южненська міська рада виділила 14 млн грн на облаштування укриття в ліцеї № 1. Як розповіла директорка ліцею № 1 Ольга Книшук, зараз триває ремонт у підвальному приміщенні закладу. До повномасштабної війни ним взагалі не користувалися, приміщення було зачиненим.
“Підвальне приміщення обстежили, дослідили, навіть вивезли ґрунт, бо місцями треба було збільшувати висоту приміщення на пів метра, а десь треба було ущільнювати фундамент, – розповіла директорка. – До кінця травня в міськраді обіцяють, що приміщення буде повністю готове як укриття. Тому ми потихеньку плануємо почати наступний навчальний рік у своїх стінах”.
Утім, вмістити всіх учнів школи (а їх понад 600) у новому укритті однаково не зможуть через його розміри. Укриття призначене на вдвічі меншу кількість осіб. За словами директорки, якщо всі учні захочуть вчитися очно, то доведеться працювати у дві зміни.
“Хоча це вже не так важливо. Батьки та діти чекають, коли повернуться до своєї школи, – веде далі Ольга Книшук. – Нехай навіть буде двозмінне навчання, та будемо працювати у своєму приміщенні”.
Батьки в Білоцерківському районі (Київщина) хочуть будувати сховище самотужки
Галина Слободенюк зараз мешкає зі своїми трьома дітьми в селі на Київщині. Називати населений пункт жінка не наважується з питань безпеки, адже ні місцева школа, ні дитсадок не мають укриття (два заклади освіти працюють в одній споруді).
“У школі разом із дитсадком вчиться орієнтовно 100 дітей, але до закладу освіти ходять тільки учні першого класу. У будівлі є кімната з глухими стінами, яку використовують як укриття”, – розповідає Галина.
Аби на навчання могли ходити всі учні школи та вихованці дитсадка, у жінки виникла ідея збудувати укриття самотужки. Галину підтримали місцеві батьки. Разом вони готують проєктно-кошторисну документацію, щоби потім шукати фінансової допомоги серед міжнародних організацій (докладніше про ініціативу батьків можна дізнатися тут).
“Ми живемо в сільській громаді, яка просто не має коштів на укриття. Адже його доведеться будувати з нуля. Школі вже виповнилося 100 років, і вбудовувати щось у старому приміщенні не вдасться. Треба рити котлован, прокладати всі необхідні комунікації й будувати сховище. За нашими підрахунками, укриття буде коштувати від 8 до 18 млн грн залежно від геодезичних досліджень, які мають провести незабаром”, – розповідає Галина.
ХТО МАЄ ФІНАНСУВАТИ РЕМОНТ В УКРИТТІ
Якщо в сільській громаді батьки розраховують на допомогу благодійників, то в одній зі шкіл Києва адміністрація просить допомоги саме мам і тат.
Заклад освіти – новий, тож капітального ремонту його укриття не потребує. Але за літні канікули в школі хочуть полакувати чи пофарбувати бетонну підлогу нешкідливим матеріалом. Бо з потеплінням у повітрі побільшало цементного пилу, дихати яким не бажано.
У районному управлінні освіти (яке є засновником школи) пояснюють, що школи будуть отримувати кошти на ремонти в укриттях по черзі. Оскільки деякі заклади освіти взагалі не мають сховищ або вони в такому стані, де потрібен капітальний ремонт. Відповідно, спочатку кошти отримають вони.
Тож аби зробити мініремонт у шкільному укритті, адміністрація школи звернулася за фінансовою допомогою до батьків та просить здати кошти на рахунок благодійної організації, що підтримує заклад освіти. Нагадаємо, що благодійні внески від батьків у фонди школи, класу, на рахунки благодійних організацій – це їхня добровільна ініціатива.
У законі України “Про освіту” йдеться, що “утримання та розвиток матеріально-технічної бази закладу освіти…, створення безпечного освітнього середовища належить до повноважень засновника закладу освіти та його керівника“. Тобто всі фінансові витрати має брати на себе у випадку з київською школою – районне управління освіти.
А якщо це, наприклад, сільська школа, засновником якої є територіальна громада, то:керівник закладу освіти подає звернення у відділ освіти щодо потреб на підготовку, ремонт та прибирання в укриттях;
відділ освіти готує клопотання до територіальної громади про виділення коштів;
ці клопотання мають розглядати на сесії територіальної громади.
Інша справа, що на ремонти укриттів можуть бути відсутні кошти в місцевому бюджеті або ж передбачених сум не вистачає, аби стовідсотково закрити потреби закладів освіти.
ТОП-10 НАЙПОШИРЕНІШИХ ПРОБЛЕМ З УКРИТТЯМИ У РЕГІОНАХ
Саме фінансування – найпоширеніша проблема шкіл та дитсадків, яким треба робити капітальний ремонт в укритті або будувати його як окреме приміщення.
У департаментах освіти й науки ОДА (у всіх, крім Черкаської, Закарпатської, Донецької, Львівській ОДА та Києва, де не відповіли на наш запит) “Новій українській школі” повідомили, що на ремонт, прибирання, будівництво укриттів і закупівлю модульних сховищ (у кожного регіону, звісно, свої потреби), потрібно:1,7 млрд грн;
750 млн грн можуть виділити з обласних та місцевих бюджетів (завдяки цим коштам вдасться задовольнити половину потреб закладів освіти).
Докладно про кількість укриттів, плани та потреби кожної області читайте за посиланням.
Якщо підсумувати отримані дані з обласних департаментів освіти:
загалом готові до використання 8 958 укриттів у школах та дитсадках;
додатково обладнали впродовж року 2 823 укриття;
зроблять ремонт до наступного навчального року в 1 003 укриттях;
планують придбати модульні укриття чи збудувати нові 63 заклади освіти.
У своїх відповідях департаменти вказували, які найчастіше виникають труднощі з облаштуванням укриттів:звісно, як ми вже розповідали вище, найбільша складність – великі суми на ремонти, будівництво нових укриттів або придбання модульних сховищ, а в засновників закладів та в місцевих бюджетах таких коштів немає;
також у деяких закладах освіти немає приміщень, які можна облаштувати як укриття з урахуванням усіх норм ДСНС;
у деяких закладах є протирадіаційні укриття, але вони не придатні до використання, в одній зі шкіл таке укриття знаходиться в спортзалі на другому поверсі, що теж не дає змоги ним користуватися як сховищем;
укриття не можуть вмістити всіх учасників освітнього процесу;
в укритті немає опалення;
необхідно ремонтувати систему електропостачання, освітлення, вентиляції та каналізації;
треба закуповувати меблі;
відбувається підтоплення укриттів ґрунтовими водами (про це зазначали громади на Рівненщині та Чернігівщині);
є потреба в обробці стін протигрибковими засобами;
ремонтувати укриття неможливо через артилерійські обстріли або близьке розташування закладів освіти до зони бойових дій.
Щоби розв’язати ці проблеми, потрібні кошти. Джерел фінансування в засновників закладів освіти є кілька:
додатково обладнали впродовж року 2 823 укриття;
зроблять ремонт до наступного навчального року в 1 003 укриттях;
планують придбати модульні укриття чи збудувати нові 63 заклади освіти.
У своїх відповідях департаменти вказували, які найчастіше виникають труднощі з облаштуванням укриттів:звісно, як ми вже розповідали вище, найбільша складність – великі суми на ремонти, будівництво нових укриттів або придбання модульних сховищ, а в засновників закладів та в місцевих бюджетах таких коштів немає;
також у деяких закладах освіти немає приміщень, які можна облаштувати як укриття з урахуванням усіх норм ДСНС;
у деяких закладах є протирадіаційні укриття, але вони не придатні до використання, в одній зі шкіл таке укриття знаходиться в спортзалі на другому поверсі, що теж не дає змоги ним користуватися як сховищем;
укриття не можуть вмістити всіх учасників освітнього процесу;
в укритті немає опалення;
необхідно ремонтувати систему електропостачання, освітлення, вентиляції та каналізації;
треба закуповувати меблі;
відбувається підтоплення укриттів ґрунтовими водами (про це зазначали громади на Рівненщині та Чернігівщині);
є потреба в обробці стін протигрибковими засобами;
ремонтувати укриття неможливо через артилерійські обстріли або близьке розташування закладів освіти до зони бойових дій.
Щоби розв’язати ці проблеми, потрібні кошти. Джерел фінансування в засновників закладів освіти є кілька:
- обласні та місцеві бюджети;
- освітня субвенція;
- спонсорська допомога;
- спеціальні обласні чи місцеві програми для захисту населення від надзвичайних ситуацій.
Та значна частина державних витрат йде на оборонні потреби й підтримання ЗСУ. Попри це, громади шукають можливості, аби збільшити площу укриття, зробити в ньому ремонт чи придбати модульне сховище. Водночас наголошують, що передусім мають дбати про безпеку учасників освітнього процесу. Без цього ні про яке очне навчання не може йти й мови.
Інна Лиховид,
опубліковано у виданні “Нова українська школа”
Фото: Лілія Буяло, ГО “Смарт освіта” та Южненська міська рада
Немає коментарів:
Дописати коментар