На відміну від ментальної спадкоємиці Золотої Орди - Росії, Україна здавна була органічною складовою європейської цивілізації. Про це неодноразово писали різні українські історики від М. Костомарова та М. Грушевського до І. Лисяка-Рудницького та Р. Шпорлюка. «Найбільша частина національних відмін України від Московії пояснюється тим, що Україна до XVIII ст. (тобто встановлення російського панування) була більш зв’язана із Західною Європою в суспільному і культурному процесі», - писав у 1883 р. М. Драгоманов.
На принциповій різниці між народами Південної та Північної Русі наголошував російський письменник О. Толстой: «Є дві Русі. Перша - Київська, яка має своє коріння у світовій, а щонайменше - європейській культурі. Ідеї добра, честі, свободи, справедливості розуміла ця Русь так, як розумів їх увесь західний світ. А є ще друга Русь - Московська. Це - Русь Тайги, монгольська, дика, звіряча. Ця Русь зробила своїм національним ідеалом криваву деспотію і дику запеклість. Ця московська Русь з давніх-давен була, є і буде цілковитим запереченням всього європейського і запеклим ворогом Європи».
І щоб вирвати Україну із «лап загниваючого Заходу», російський а потім і радянський імперіалізм намагався знищити всі українські зв'язки із країнами Європи. Найлегше це було зробити шляхом знищення культурних та історичних пам'яток, які слугували доказами того, що наша країна є частиною європейської культурної родини та пропагує європейські цінності на противагу тим, які Росія штучно насаджувала українцям не одне століття.
Якщо детальніше описувати період радянської окупації, то церкви та інші релігійні споруди були головними ворогами тодішньої влади. За даними праці «Втрачені архітектурні пам'ятки Києва» українського архітектора та історика Тита Геврика, лише у 1920-41 роках в столиці було знищено 46 архітектурних об'єктів. Більшість – церкви(22 будівлі). Також в цей перелік входять дзвінниці, кладовища, фонтани, монастирі та різноманітні еклектичні будівлі.
Варто зауважити, що під час війни було зруйновано лише дві пам'ятки. Але не від бойових дій, а від рук Червоної армії, яка застосовувала тактику «випаленої землі» і не залишала нічого німецьким військам.
У 1960-х роках постраждала одна будівля, а саме – трапезна Микільського монастиря. На початку 1960-х років було запропоновано побудувати на місці Микільського монастиря Палац піонерів і школярів. Розвиток цього проекту збігся з короткочасним збудженням в Україні, яке було наслідком ХХІІ з'їзду Комуністичної партії України в жовтні 1961 року. Проект Палацу піонерів і школярів висунув питання про майбутню долю залишків монастирського комплексу часів гетьмана Мазепи. Правдоподібно початковий архітектурний проект нової будівлі передбачав зберегти барокову трапезну, але, попри те, що можна було б і слід було б зберегти, її зруйнували. Включення старої будівлі в новий архітектурний комплекс було відкинуто на підставі того, що будівля старої трапезної була релігійною спорудою, і побоювалися, що збереження її може пошкодити вихованню нової генерації в атеїстичному дусі.
Решта ж архітектурних пам'яток радянщина зруйнувала ще до початку Другої світової війни. Головною метою була боротьба з релігією в українському суспільстві, хрещення якого відбулося в ті часи, коли на теренах сучасної Москви мешкали фіно – угорські та балтійські племена.
Тому «Антикорупційний штаб» вирішив розпочати фіксування та облік руйнувань культурних та історичних об’єктів, які завдала Росія з 2014 року в Україні.
Мета проєкту – зібрати докази для міжнародних та національних інстанцій щодо цілеспрямованого знищення росіянами української культури та ідентичності, сприяти максимально швидкому та достатньому відновленню об’єктів, які становлять історичну і культурну цінність та були пошкоджені або знищені в ході російсько-української війни з 24 лютого 2022 року.
Адже це є елементами актів культурного геноциду, котрі росія регулярно здійснює в Україні та які розглядаються як системні кроки щодо знищення національної культури та ідентичності Українського народу, що передували актам фізичного/біологічного знищення та супроводжували їх і тривають під час повномасштабного вторгнення, яке розпочалося в лютому 2022 р.
Ми фіксуємо руйнування в різних громадах так, аби зберігались метадані світлин – відтак, це можна приймати як докази в судах, а вони щодо російських злочинів обов’язково будуть.Наші координатори працюють у Київській, Чернігівській, Харківській, Сумській та Миколаївській областях і вже зафіксували не один десяток зруйнованих та пошкоджених об'єктів.
Серед них варто виділити три:
Сумський Михайлівський кадетський корпус (Сумська область) - комплекс архітектурних пам'яток рубежу XIX та XX століття, пам'ятка архітектури національного значення. Комплекс було збудовано протягом 1903—1905 років коштом Павла Харитоненка. 2 березня росіяни завдали ракетного удару по території архітектурного комплексу, де розташовувалася 27-ма реактивна артилерійська бригада, військова кафедра СумДУ та кадетський корпус. За інформацією голови Сумської обласної державної адміністрації Дмитра Живицького після цього обстрілу корпус було фактично знищено: нанесено значної шкоди фасаду, спальним приміщенням та навчальним аудиторіям.
Наукова бібліотека імені Михайла Максимовича (Київська область) – головна наукова бібліотека КНУ ім. Т. Шевченка, заснована у 1834 році разом із університетом. Будинок Бібліотеки університету збудований у 1939—1940 роках у стилі неокласицизму за проєктом архітекторів Василя Осьмака та Павла Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотека постраждала 10 жовтня минулого року внаслідок ракетного удару Росії по середмісті Києва. В основному у будівлі пошкоджені вікна, двері та стіни. Книги при цьому вціліли.
Мироносицька церква у Харкові (Харківська область). Наріжний камінь в основу майбутньої святині заклали в 1782 році. Освячення нового комплексу (поруч з церквою розташовувалася чотиридзвінна дзвіниця) відбулося 9 червня 1783 року. У березні 1930 року її підірвали більшовики, які проголосили Харків столицею УРСР та планували на місці храму збудувати театр масового музичного дійства. Однак на повну реалізацію масштабного будівництва розважального центру коштів не знайшлося і порожній майданчик пристосували під тролейбусний парк. Але 22 серпня 2015 року святиню відкрили поновно після відбудови. Внаслідок російських обстрілів 2 березня 2022 року у церкві вибиті вікна та вітражі, пошкоджень зазнав купол та інтер'єр храму.
Немає коментарів:
Дописати коментар