Встановлення економічної свободи - актуальне завдання суспільства

На часі тепер в Україні позбавлення економічного інфантилізму, та встановлення реальної економічної свободи. Саме такий головний месидж хотів на зустрічі в Одесі послати знаний вітчизняний економіст, Павло Шеремета.

Дискусію: "Перемогти у війні і не програти миру. Підприємлива Одеса у вільній Центральній Європі" зорганізував Інститут Центральноєвропейської Стратегії, метою якого є перевідкрити та пояснити нову Україну як для неї самої, так і для її безпосередніх західних сусідів. Проєкт має 3 фокусні регіони України, а саме Закарпаття, Буковина та Одещина, та 5 фокусних країн ЄС і НАТО, а саме Польщу, Румунію, Угорщину, Словаччину та Чехію. Називається він #ReOpenUkraine.
Павло, як відмінний лектор намагався довести аудиторії що в теперішній Центральній Європі для Одеси зокрема є шанси. Але...

Публіка, що зібралась, ще не до кінця позбавилась імперського наративу та міських стереотипів. Так з приводу контрабанди, яка, як відомо, грала дієву роль у становленні сучасної одеської економіки, навіть суперечка легка з'явилась.
Павло вважає, що це: "однозначно економічний злочин проти держави", а промовеці, молоді одесити кажуть: а ви знаєте що вони - контрабандисти зупинили у 14-му році "рос.весну"?

Так й хотілось молодій людині пояснити, що той "подвиг" був не заради України, а власне проти можливої конкуренції з боку російської держави, де все підпорядковується Кремлю.

Пояснення Павла, засновника найуспішнішої української бізнес-школи KMBS, що обмеження економічної свободи неприпустимо, "натрапили" на виголошені декількома присутніми добродіями ідеї встановлення в Україні після війни воєнної хунти. (слово їм, мабуть, подобається). Короче, все як у житті! Замість послідовно виконувати класичні поради міжнародної економічної думки, щодо лібералізації, серед українців з'являються популістські ідеї. Сто років тому одних закоханих у лівацьку ідею українців НКВД постріляла в таборах чи заморила голодом. Дуже не хотілось би щоб після теперішньої по суті антиімперської війни реакція перемогла. 
Одеса, яка своїм географічним розташуванням завжди слугувала відкритості світу, торгівлі та представленню у світі має нарешті визначитись.

Як далі заробляти? На чому?

Павло висловив думку, що саме модернізація власних послуг може відчинити нові бізнес-юніти. Саме тут починається саме складне. Всі розуміють що треба щось інвестувати: час, гроші, можливості. Але тут "вмикається" звична українська скупість. Трохи нам всім "допомогла" позбавитись цього воєнна економіка. Коли ми всі приєднались до волонтерства, благодійності, сукупного дарування. Тут би відчути свободи руху інформації, комунікації, капіталів, технологій, підприємництва, економічної свободи. Але досі запит суспільний на вільний ринок не сформувався. Патерналізм та анархізм, зміняють одне одного в практиці громадських запитів. Саме так було під час дискусії в бібліотеці Грушевського: Павло говорить про Фукуяму, а Марк Гордієнко про Бонапарта та Піночета. Ну не в тренді жити з повернутою назад головою. Схожа непослідовність думок й дій супроводжує вітчизняну політику всі часи незалежності України. То ми в Європу йдемо, то до "тайожного союзу" прагнемо. Згоди немає по багатьох принципових питаннях. Економічних - передусім. Тут непочатий край роботи. Добре що Павло  в Одесі, Чернівцях та Ужгороді про це під час проекту говорив.  Організаторам треба на мій погляд було подбати про більш однорідну аудиторію. Бо коли сусідка по заходу через дві години від початку події перепитує: а хто він такий?( про спікера) а на іншому краю Одеси взагалі не змогли зареєструватись і не приїхали на зустріч, то це неефективне використання ресурсів. Не те ж саме відбувається з західною допомогою Україні?! Тепер, коли держава отримує  величезні суми вливань в економіку, а увагу всього світового політикуму концентрує дуже вправний актор Зеленський, що зараз служить президентом, важливо не втратити шанс: утримати "хвилю"!

Про це доречі П.Шеремета сказав, але зібрання якось анемічно відреагувало. Відбулась майже фокус-група. Налаштування на ефективну триваючу співпрацю відбувається дуже важко. Помічали? Як примхливі діти поводять себе: хочемо все і зараз.

Попереду - важка праця, а рішення чи бути оптимістом маємо приймати індивідуально, - закінчив Павло Шеремета зустріч з одеситами таким висновком.

В.Головченко.

Фото надане організаторами.