Таких форумів буде ще чимало, в основному ми націлюємося не на найбільші міста, а на ті, куди рідко доїжджають великі події.
Що це таке і навіщо ми це робимо?
Вчора зібралося майже 200 громадських активістів не лише з Кривого Рогу, а й з області та сусідніх областей -- Миколаївщина, Кіровоградщина, Луганщина, Донеччина тощо. Рівень дискусій, рівень запитань і пропозицій свідчать: громадянське суспільство пройшло важливу трансформацію. Виклики війни не лише збільшили й зміцнили його (попри виснаження й вигорання майже кожної конкретної людини), а й додали компетенцій, системності та згуртованості. Допомагаючи Збройним силам та переселенцям, вирішуючи інші волонтерські завдання, нові та старі команди робили набагато масштабніші й складніші речі, ніж будь-коли раніше. А ще набралися гніву й непримиренності до тих реалій нашого життя, які мають нарешті залишитися в минулому.
Коли війна завершиться нашою перемогою, перед країною постануть ще складніші виклики, і нема кому буде цим займатися, окрім того, ж громадянського суспільства (добудувати нарешті державні інституції -- ще одне наше завдання). Значить, нам потрібно збільшувати спроможність організацій громадянського суспільства, залучати більше людей до активної меншості. На Заході кажуть, що громадянське суспільство -- сторожовий пес демократії. Але це у них, в умовах розвинених і сталих державних інституцій. А у нас громадянське суспільство -- їздовий пес демократії, бере і тягне на собі.
Це важливий фактор відвернення інерційного сценарію, обговорення якого викликало стільки емоцій.
А все почалося з Луганської декларації, яку в червні минулого року підписали більше 250 організацій громадянського суспільства. Цей короткий документ висвітлював цінності, принципи й пріоритети, необхідні для того, щоб відновлення України не загальмувало й не вилетіло на узбіччя.
Тепер настав час практичної роботи. Для неї нам потрібні спільне бачення, калібрування по цінностях, спільні інструменти, нові компетенції, обмін досвідом. Не полишаючи сьогоднішніх завдань, час готуватися до майбутнього -- інакше воно настане без нас і нам не сподобається.
В.Пекар.
Немає коментарів:
Дописати коментар