Міська інфраструктура Миколаєва значно розтрощена ракетним й артилерійським вогнем. Херсон та Каховка продовжують знаходитись під вогневим ураженням майже щодня. Населення скоротилось майже навпіл. Активні громадяни поїхали. В Одесу натомість до 200 тисяч ВПО приїхало. Міські громади в Миколаєві та Вознесенську з Баштанкою та Снігурівкою мають переглядати можливі джерела наповнення бюджетів. Але...
Міський голова Сенкевич поїхав у Європу на запрошення мережі АНТS, щоб що? Відпочити? Заступника свого з собою взяв, від справ відірвав. А що в місті? Поки нарахування на високі заробітки військових, розквартированих у Миколаєві надходять в міську казну - це добре, але не вічно. Фронт посунеться далі, військові будуть гроші витрачати в інших містах. Що буде з наповненням казни? Бізнес, що залишається вже не мріє про надприбутки, хоча б всі обов'язкові платежі робити й зарплатню сплачувати. Бо кількість саме заможних містян скоротилась значно, які були економічно активні: купували, витрачали. Про заощадження хай болить голова у банкірів.
Багаторічна "милиця" місцевого бізнесу - Центр підтримки бізнесу з початку війни займається найактуальнішою справою - доставлянням та адмініструванням гуманітарної допомоги. Але де інновації? Де нові моделі бізнесу?
Їх немає. По-старому точно не ефективно, а головне безсенсовно. Порти не працюють. Тепер бізнесу треба зосередитись на вироблянні додаткової вартості від операцій з подолання агресії. Найперше - переробляти чи транспортувати величезні купи будівельного сміття, яке утворилось від ракетних обстрілів території. Не в степ та на береги річок/лиманів вивозити купи бетону та цегли, а перетворювати, наприклад на основу для нових фундаментних будматеріалів. Для цього потрібна координація з військовою адміністрацією та місцевим самоврядуванням. А купа проблем з електрикою? Невже бізнес кмітливість буде зайвою? Корпоративна команда обленерго точно всі "діри" не може заткнути. Ті ж самі проблеми з питною водою...
Багато в яких сегментах нашого життя може вже зараз, до закінчення війни спрацювати бізнес. Привнести інновації. Варто й молоді стартапи підтримувати, щоб підприємці що підростають не поїхали раніше своєї реалізації. Не шаурменну свіжу відкрити, а майстерню по ремонту дронів, наприклад. Воєнна економіка взагалі могла б серйозно допомогти Миколаєву. Але поки один НІБУЛОН взявся системно проводити протимінні процедури.
А що з безпечними містами розміщення? Місто втратило мінімум 4 великих готелі. Де будуть селитись чисельні відправлені у відрядження іноземці та місцеві? Знову в Одесі?
Чи по хатах?
Наявних хостелів може не вистачить.
І це ми тільки по вершечку айсберга(нових обставин), що насувається на героїчне місто Миколаїв, пробіглись. Без сміливого конструювання нової соціальної організації не обійтись. Запозичення іноземного досвіду - гарна річ. Тільки який досвід можуть нам ззовні запропонувати?
Табори біженців з Сирії?!
Не той масштаб. Й українці, не той народ, щоб просто стане чекати допомоги. Це вже західноєвропейці пересвідчились за рік перебування вимушеної української діаспори від Вісли до Гібралтару. А коли в місті сконцентрувались сотні родин що поїхали з розтрощеної Олександрівки, чи Партизанського, вкрай важливо створити проєкти, щоб "заякорити" їх в Миколаєві. Працьовиті люди зараз вкрай потрібні зраненому місту. Треба про це подбати. Але кому? Депутати не можуть "поділити" землю та бюджет. Чиновники, хто не поїхав - зайняті повсякденними клопотами. Медіа? Як не борються з кібератаками, то "піарять" героїчні справи влади чи ЗСУ. Громадянське суспільство щось робить, але все більше в культурологічному ключі що важливо, але може існувати поки лише на західні гранти.
Тож маємо дефіцит ідей й координації можливостей. А завдання, нагадаю: змінити соціальну організацію в місті у зв'язку з новими обставинами життя міста. Не забути про численних пенсіонерів, яки не поїхали! Жити тільки на міжнародну допомогу надалі не вийде.
А де до речі головна інвестиційна "няня" та її миколаївський підголосок?
Ну і з нерухомістю вишів треба щось вирішувати. Школи розбиті, а в університетах - порожні аудиторії простоюють. Може балансоутримувач - МОН зайве в оренду місту здасть?
Бачите як багато питань з'являється, коли починаєш "розшивати" проблеми, що війна накопичила в стінах нашої фортеці Миколаїв?
Від того, як швидко будуть вирішуватись вони, залежить утримає свій шанс на "ривок" місто, чи знову піде в "фарватері" популістської політики вправних політиканів.
В.Головченко.
Немає коментарів: