Впродовж грудня 2022 року – січня 2023 року, за сприяння Програми USAID «РАДА: наступне покоління» та Вестмінстерської фундації за демократію Комітет здійснив широке опитування практики застосування положень цього Закону українськими працівниками та роботодавцями. Дослідження здійснювалося відповідно до методики пост-законодавчого контролю (post-legislative scrutiny, PLS), що широко застосовується у світовій практиці (зокрема у парламентах Великобританії та країн ЄС).
Загалом в опитуванні взяло участь більше 66,5 тисяч осіб, з яких 65 372 особи – працівники та 1 274 особи – роботодавці. Представниця Вестмінстерської фундації за демократію в Україні Галина Шевчук звернула увагу, що створений Комітетом опитувальник відповідав гендерним та інклюзивним принципам.
«Опитування тих, на кого безпосередньо спрямовувалася дія закону, зроблено вперше за всю історію роботи Верховної Ради України, - наголосила Голова Комітету Галина Третьякова. - Цей закон, до речі, широко обговорюється не лише в Україні, але і за кордоном. Американські та європейські практики вважають, що він вплинув на ландшафт трудових відносин в Україні та дозволив забезпечити ефективну роботу підприємств та організацій як під час пандемії COVID-19, так і під час війни росії проти нашої держави».
Заступниця директора Програми USAID «РАДА: наступне покоління» Тетяна Бібік зазначила, що довіру виборців потрібно здобувати постійно і у цьому контексті комітети парламенту розуміють важливість пост-законодавчого контролю. «Особливо такий контроль потрібен в таких сенситивних темах як соціальна політика, тим більше – під час війни. Чіткість соціальної політики, залучення громадян та ефективна комунікація з ними, контроль політик – основа довіри до роботи Комітету та парламенту», – зауважила пані Бібік.
В умовах глобальних викликів, зокрема широкомасштабної військової агресії рф проти нашої держави, ситуація на ринку зайнятості України залишається доволі складною. Водночас завдяки рішенням Верховної Ради України, зокрема, прийняттю Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правового регулювання дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу» економічна активність населення утримується на достатньо високому рівні.
За даними соціологічних досліджень агенцій з працевлаштування близько 32% українців працюють дистанційно, віддаючи перевагу гнучкому графіку виконання завдань, економії часу, проведеного в дорозі на роботу, балансу між роботою та особистим життям. При цьому проведений Комітетом аналіз практики застосування Закону свідчить, що ефективність роботи найманих працівників в дистанційному форматі не знизилася, а подекуди є вищою, аніж в період їх довоєнної роботи в офісі. Переважна більшість прихильників дистанційного формату працюють за повну ставку. «Парламент ніби передбачив, що цей Закон буде дуже актуальним для України. Проведення дослідження та результати широкого опитування дуже корисні як для сьогоднішньої, так і для майбутньої роботи парламенту», - вважає заступниця завідувача відділу Дослідницької служби Верховної Ради України, яка надавала Комітету експертну підтримку у здійсненні аналізу практики застосування Закону про дистанційну роботу Ірина Гуменюк. За її словами, законодавство України стає сучасним, а Верховна Рада України приймає рішення відповідно до викликів часу та тенденцій, зокрема, на ринку праці.
Генеральний директор Директорату праці та зайнятості Міністерства економіки України Юрій Кузовий підтвердив, що законотворчий процес в трудовій сфері продовжується. Наразі Міністерство переглядає підходи до нормативного врегулювання питань, пов’язаних з режимами роботи та їх організацією. «Ми пропонуємо наступну трансформацію - відійти від договору про дистанційну працю або договору про надомну працю і перейти до розуміння, що дистанційна, надомна, гнучкий режим роботи – це певні умови і особливості, істотна умова, яка може визначатися в трудовому договорі між працівником та роботодавцем. Це набагато спростить застосування норм законодавства», - повідомив пан Кузовий.
Голова Комітету Галина Третьякова відзначила, що результати дослідження суспільної думки щодо застосування законодавчо визначених режимів роботи також дало змогу виявити важливість для багатьох українців організовано працювати безпосередньо на облаштованому робочому місці та спілкуватися з колективом і керівництвом. При цьому дистанційна робота більш популярна серед молоді. Найбільш часто застосовували дистанційну зайнятість підприємства у сфері зв’язку, надавачі ветеринарних послуг, підприємства роздрібної торгівлі, наукових досліджень та розробок, фінансової діяльності. Відповідні результати, за її словами, мають враховуватися при оновленні трудового законодавства та організації робочого процесу.
У свою чергу керівник експертної групи нормативного забезпечення менеджменту персоналу Генерального департаменту з питань управління персоналом на державній службі Національного агентства України з питань державної служби (далі – НАДС) Андрій Астапов відзначив неоціненний вплив дії норм законодавства щодо дистанційної, надомної роботи та роботи із застосуванням гнучкого режиму робочого часу на стабільність роботи органів держави в умовах пандемії COVID-19 та війни росії проти України. «Саме завдяки можливості швидко перейти на дистанційну роботу робота продовжилась. Це дозволило продовжити стабільний формат роботи практично усіх державних органів у непрості часи», - зазначив пан Астапов. Варто зазначити, що на виконання плану заходів з реалізації Концепції комунікації у сфері гендерної рівності НАДС розпочав проведення опитування серед державних службовців щодо користування чоловіками та жінками правил гнучкого графіку роботи. «Порівняємо, хто активніше використовує цей інструмент в гендерному розрізі», - зазначив Андрій Астапов.
Керівник Департаменту правового захисту апарату Федерації професійних спілок України Дмитро Лях повідомив, що профспілкове середовище позитивно оцінює законодавчі зміни щодо запровадження дистанційної роботи і гнучких форм зайнятості в умовах епідемії та воєнного часу. «Хочу подякувати народним депутатам України, стороні роботодавців, стороні органів влади за той соціальний діалог, який відбувався в робочих групах, що дозволило в цілому запровадити ці зміни», - додав пан Лях.
Заступник Голови Ради Федерації роботодавців України Сергій Біленький також відзначив ефективну співпрацю Федерації з Міністерством економіки України, Комітетом в частині розробки та доопрацювання змін до законодавства щодо гнучких умов праці. «Від ідеї закону до його прийняття пройшло всього 7 місяців. Це досить короткий термін для такого складного, комплексного та важливого законопроекту. Цей Закон дозволив нам в складні часи пандемії та під час воєнного стану більш-менш нормально працювати», - сказав пан Біленький.
Учасники засідання Комітету впевнені в тому, що аналіз застосування законодавства на практиці є одним з ключових елементів циклу формування державної політики. Адже без відповідного аналізу неможливо зрозуміти, наскільки політика держави є ефективною та чи досягає вона очікуваного результату. «Крім того, без такого контролю та аналізу неможливо зробити корегуючі заходи, які є наступним етапом кола формування політики. Сподіваюся, що така дослідницька практика, особливо в контексті соціально-трудових відносин, які є дуже чутливими для широкого кола громадян та інституцій громадянського суспільства, буде регулярною», - додав представник Міністерства економіки України.
Найближчим часом секретаріат Комітету опрацює матеріали центральних органів виконавчої влади, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, наукових установ, профспілок та організацій роботодавців та винесе на розгляд засідання Комітету низку рекомендацій для затвердження.
Схвалені рекомендації Комітету, опитувальник, результати аналізу (з урахуванням коментарів міжнародних експертів), матеріали, надіслані до Комітету, будуть включені до фінального звіту, який буде оприлюднено на публічних майданчиках парламенту.
Немає коментарів: