Хто може претендувати на компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно?

У засобах масової інформації, зокрема у статті, розміщеній у виданні «Економічна правда», зазначається, що велика війна Росії проти України позбавила нормального житла понад 2,4 млн людей.

В матеріалі Kyiv School of Economics зазначається, що загальна сума прямих задокументованих збитків житловій та нежитловій нерухомості, іншій інфраструктурі України станом на грудень 2022 року склала понад $136 млрд (за вартістю заміщення).

Зрозуміло, що це лише попередня сума, оскільки порахувати точну кількість знищеного майна, коли воєнні дії ще тривають, неможливо.

Однак, вже зараз людям, майно яких пошкоджене або знищене, необхідно вчиняти дії, пов’язані із фіксацією цих пошкоджень (знищень) та подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації.

Саме в цьому матеріалі ми про це і поговоримо.

Які нормативно-правові акти регулюють це питання?


Одним із основних документів, які врегульовують питання подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації є порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 (далі - Постанова № 380). Він визначає, серед іншого, складові частини об’єктів знищеного/пошкодженого нерухомого майна та перелік осіб, які можуть подавати інформаційне повідомлення.

На кого поширюється дія Постанови №380?

На фізичних та юридичних осіб, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, а саме:

1) фізичних осіб, які є:

власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;

членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;

особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

спадкоємцями осіб, визначених абзацами другим - четвертим цього підпункту;

2) юридичних осіб, які є:

власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;

особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);

об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;

спадкоємцями осіб, визначених абзацами другим - четвертим підпункту 1 цього пункту;

правонаступниками осіб, визначених абзацами другим - п’ятим цього підпункту.

Відповідно до Постанови № 380 створено Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - Реєстр пошкодженого та знищеного майна).

Реєстр пошкодженого та знищеного майна містить інформацію про пошкоджене та знищене майно:

з 19 лютого 2014 р., що є датою початку тимчасової окупації Російської Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” до дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”;


з дня введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні.

Знищене та пошкоджене нерухоме майно. Розглянемо ознаки та види такого майна.

Знищене нерухоме майно - це об’єкти нерухомого майна, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним:

будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);


складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;


об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;


складові частини об’єктів, визначених абзацом четвертим цього підпункту (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;


лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури).

Пошкоджене нерухоме майно - це об’єкти нерухомого майна, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції:

будівлі (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);


складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;


об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;


складові частини об’єктів, визначених абзацом четвертим цього підпункту (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;


лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури).

Як подати інформаційне повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна?

Інформаційне повідомлення може бути подане до Реєстру пошкодженого та знищеного майна наступними способами:
Перший спосіб – самостійно:

засобами Єдиного державного веб порталу електронних послуг (далі - Портал Дія);


з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;

Для подання інформаційного повідомлення фізичній особі - громадянину України (крім його представника) необхідно:

встановити мобільний додаток Порталу Дія (Дія) на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, зокрема з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підпису та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;


заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.

Для подання інформаційного повідомлення юридичною особою необхідно:

представнику юридичної особи створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;


заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.


Другий спосіб — через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.


Адміністратор центру надання адміністративних послуг або нотаріус у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1) встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);

2) заповнює інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія;

3) роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Інформаційне повідомлення повинне містити наступні дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:

тип нерухомого майна;

загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;

адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;

інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);

інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);

форму власності нерухомого майна;

наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).

Інформація, зазначена у підпункті 4 цього пункту, отримується/ підтверджується з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (за наявності).




Юрист ГО “Антикорупційний штаб” Віталій Гусак зазначає, що описані вище кроки — це процедура повідомлення, точні строки компенсації наразі не відомі, оскільки для цього необхідно дочекатись ухвалення відповідного закону.


Серед нормативно-правових актів, можна знайти і такий, як постанова Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №947 “Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації”.

Тут слід звернути увагу, що оскільки вона (постанова) хоч і чинна станом на момент написання цієї статті, однак її положення неможливо реалізувати внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації і припинення діяльності комісій.

Більше того, так і не було створено дієвий механізм надання грошової допомоги тим, чиє житло було тільки пошкоджено (але не зруйновано) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, хоча і могло внаслідок цього стати непридатним для проживання. Про це зазначається в огляді чинного законодавства та пропозицій по змінах щодо встановлення правових механізмів захисту майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України (житловий фонд) розміщеному 10.11.2022 на веб-сайті https://r2p.org.ua.



Станом на момент написання цієї статті, наявні такі законопроекти (порядковість наведена згідно дати одержання документа):

Проєкт Закону про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 7193);

Проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстраційний номер 7198);


Проєкт Закону про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій (реєстраційний номер 7237);


Проєкт Закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації (реєстраційний номер 7385).

Як зазначається в огляді чинного законодавства та пропозицій по змінах щодо встановлення правових механізмів захисту майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України (житловий фонд) а сайті https://r2p.org.ua/ із внесених законопроєктів, Проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, зареєстрований за № 7198 (далі – Проєкт № 7198) найбільш чітко регламентує правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України. Разом з тим, в ньому також не враховані деякі важливі аспекти. Зокрема, при розгляді законопроєкту важливо врахувати:


необхідність узгодженості та взаємодоповнення норм Проєкту №7198 та положень чинних рішень Уряду, згідно з якими вже здійснюються певні дії, направлені на збір та облік інформації про пошкоджене та знищене/зруйноване нерухоме майно громадян України, та створюються складові частини механізму для поновлення порушених майнових прав осіб для створення єдиної працюючої законодавчої процедури захисту прав осіб, які постраждали внаслідок військової агресії проти України;


розширення норм Проєкту №7198 щодо надання компенсації на майно, знищене або пошкоджене до 24 лютого 2022 року, оскільки Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, наповнюється інформацією через подачу інформаційних повідомлень про знищене/пошкоджене нерухоме майно з 19 лютого 2014 року;


судову практику. Так, 14 квітня 2022 Верховний Суд висловив правову позицію у справі №308/9708/19: у разі застосування «деліктного винятку» (підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну) будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом. Зазначене має бути відображене в законодавстві. Наприклад, це може бути закон про зняття імунітету з держав-агресорів по певних категоріях справ, щоб забезпечити можливість постраждалих звертатися до судів в Україні з позовами до держав-агресорів про відшкодування шкоди, заподіяної їх збройною агресією та/або порушенням законів та звичаїв війни підконтрольними їм збройними формуваннями, якщо на території України знаходиться місце заподіяння шкоди або знаходиться майно держави-агресора, за рахунок якого можуть бути задоволені позовні вимоги. Також може бути доцільно передбачити спеціальну процедуру виконання таких рішень під контролем держави, в тому числі за рахунок виплати компенсації;


можливість розширення джерел фінансування – внески юридичних та фізичних осіб; цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів; кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій. Із врахуванням механізму здійснення видатків та використання коштів з рахунка Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури доцільніше передбачити і окреме зарахуванням коштів саме на виплату компенсацій або здійснення будівництва саме житлового фонду, якщо кошти відповідного Фонду планується використовувати саме таким чином;


взаємозв’язок механізмів надання компенсації, передбачених Проєктом №7198, та інших механізмів захисту прав постраждалих від військової агресії: наприклад, Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (№7441-1) передбачає, серед іншого, що кредитор, після прощення (анулювання) заборгованості за договором про споживчий кредит, набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону. Тож, якщо в цьому випадку йдеться про компенсацію, яка без прощення (анулювання) відповідної заборгованості мала би бути одержана фізичною особою-боржником згідно з механізмом компенсації, передбаченим Проєктом №7198, то механізми і процедури, передбачені цими законопроєктами мають бути узгоджені між собою, аби забезпечити їх належне функціонування;


можливість створення механізму надання компенсації за знищення/пошкодження не тільки нерухомого, але й іншого майна постраждалих.

ГО “Антикорупційний штаб” збирає та обліковує інформацію про зруйновані в результаті російських атак об’єкти по всій Україні. Ви можете побачити їх на нашій Карті руйнувань та відновлення. На ній ми наносимо інформацію про об’єкт, який зазнав руйнувань, а також його локацію, опис руйнування із датою, джерела інформації про руйнування. В разі, якщо об’єкт вже відновлюють, додаємо про це інформацію. Зауважимо, що ми діємо відповідно до Закону та погоджуємо свої дії з військовим керівництвом щодо розміщення об’єктів на карті.