Яка частка населення хоче стати підприємцями? Криза в Японії. Global Entrepreneurship Monitor (GEM) міжнародна організація понад 20 років досліджує підприємництво. Вони проводять дослідження підприємництва та підприємницьких екосистем по всьому світу на основі опитувань: “ми єдине глобальне науково-дослідницьке джерело, яке збирає дані про підприємництво безпосередньо від підприємців”. Сам проект комунікує з різними академічними установами та об'єднує багато команд з різних країн, з яких і збираються дані.
В списку країн, якими займається GEM, на жаль, немає України, але, загалом, в проекті представлені дані по майже 100+ країнам. Не всі дані актуальні, зокрема, по Грузії дані оновлювались останній раз у 2016 році і тп. Для нас цей проект особливо цікавий, бо ми можемо перевірити настрої, які панують в тих чи інших країнах. Параметри, які можна знайти у країнах зі списку вміщують дані по опитуванням серед населення віком від 18-64 років:
📌 які бачать хороші можливості для створення фірми в районі свого проживання;
📌 які вважають, що вони мають необхідні навички та знання для початку бізнесу;
📌 які мають намір розпочати бізнес протягом найближчих трьох років;
📌 які є або підприємцями-початківцями, або власниками-керуючими нового бізнесу;
📌 які в даний час є власниками-керуючими існуючого бізнесу, тобто володіють та керують чинним бізнесом, який виплачує заробітну плату…
Загалом, параметрів, що відслідковуються багато. Для прикладу, давайте відкриємо Японію та США. На що одразу можна звернути увагу? Перше, результати надзвичайно сильно відрізняються. Зокрема, люди, які мають намір розпочати бізнес в найближчі три роки (Entrepreneurial Intentions Rate) в Японії на 2021 рік складали всього 3.15%, при цьому по відношенню до 2019 відбулось зниження на 1.19%, в США в той же час, на 2021 рік 14.84%, при цьому параметр зріс по відношенню до 2020 року. Аналогічна ситуація і з іншими даними: вони всі у Японії набагато гірші, ніж в США. На додачу, процент жінок-підприємиць в США також набагато вищий.
Щодо такої різниці між жінками та чоловіками можна зауважити, що після виходу жінок на ринок праці в середині ХХ століття, пройшло не так багато часу. Відповідно в суспільстві все ще є стереотипи з приводу ролі жінок. До слова, в статті міністерки фінансів США Джанет Луїз Йеллен вона зазначала, що вплив жінок на економіку колосальний: «Їхній вихід на оплачувану роботу був основним фактором процвітання Америки впродовж останнього століття». Відповідно, трансформаційні процеси(+культурні особливості) в суспільстві в США просто почались і завершились набагато швидше, ніж в Японії, від того така різниця в параметрі Female/Male TEA Ratio.
Загалом, підприємства малого та середнього бізнесу (МСП) в Японії знаходяться на грані, якщо не вимирання, то значного скорочення. Причина таких проблем не через «творче руйнування» Шумпетера, коли підприємці-інноватори руйнують старі порядки, і, як наслідок, компанії, а у відсутності у японських МСП спадкоємців. В силу не тільки того, що за тих чи інших причин саме населення не проявляє інтерес до підприємництва, але й через демографічні та структурні причини. Зокрема, в Японії існує значна кількість малих та великих фірм, якими управляють династії впродовж сотень років. І подібно монархічним домам Європи – занепадають. Відомим прикладом є компанія Hagoromo, яка мала долю в 30% на японському ринку крейди і була популярна в світі. Однак, 72-річний власник Такаясу Ватанабе так і не зміг знайти собі заміну, бо його доньки відмовились продовжити справу, як наслідок, він продав компанію. Але в більшості випадків, навіть прибуткові бізнеси МСП в Японії просто закриваються, бо нікому передати бізнес.
Які можуть бути причини підприємницького голоду? Як завжди їх багато, але такі ораганізаці, як GEM допомагають краще їх зрозуміти, і про це будемо говорити далі. Проте, найголовніше, що варто пам'ятати, що умови для ведення бізнесу в державі є однією з основ для довгострокового економічного зростання.
Немає коментарів: