Раніше координаційна група по втіленню вищевказаних положень розробила ряд зауважень та пропозиції по покращенню ключового містобудівного документа.
«Фактично сьогодні у Миколаєві єдиним стратегічним документом є концепція річок та судноплавства. Це документ, узгоджений міськрадою», – зазначив керівник Центру підтримки бізнесу, Артем Ващиленко.
Він також зауважив, що пропозиції до майбутнього генплану міста міг надіслати будь-який мешканець.
«Аналізуючи пропозиції, ми зрозуміли, що треба обговорювати та доносити інформацію разом з судновласниками, річковими перевізниками, власниками маломірного флоту, спортшколами водних видів спорту. Це не тільки дозволить розвинути прибережні території, а й включити профільні галузі в економічне життя міста», – зазначив пан Ващиленко.
Після перемоги Миколаєву треба конкурувати з іншими містами України за повернення жителів та бізнесу і козир у нашого міста, безперечно, є – це ріки.
Представник Регіональної платформи реформ Валерій Вєтров зазначив, що необхідно забезпечити доступні вимоги для жителів до річок.
«Мер міста зазначив, що Миколаїв повинен рівнятися до Копенгагену, з точку зору доступу до водних територій. Але давайте відповімо, чому такі місця стають магнітами, бо там сконцентрований ремонт, причали, виготовлення парусів і т.д. На жаль, зараз такі міста у Миколаєві знаходяться у занепаді».
Він нагадав, що саме річки стали елементом порятунку, зокрема у Херсоні: жителі, у яких були човни, змогли евакуюватися на підконтрольну Україні території та врятувати своє життя.
Також пан Вєтров нагадав, що потенційно треба передбачити організацію судноплавства через територію Миколаївського суднобудівного заводу – це дозволить організувати річкові перевезення у віддалені райони та навіть села. Необхідно облаштувати і нові причали, зокрема понтони на головній набережній.
«При проведені проходу через завод висота прольоту моста склала 3,5 метри. У перспективі після реконструкції Аляудського мосту можна продовжити маршрут до Коларово, Пересадівки. До війни велась переписка з «Укроборонпромом», але її треба поновити після війни. Також необхідно запланувати у генплані реконструкцію пішохідного Інгуського мосту».
В свою чергу, Сергій Мірошник зауважив, що у місті фактично відсутній річковий флот, а використання річок мінімальне.
«Населені пункти пропоную зв’язати з містом по найкоротшому шляху – через річку, так включити ці маршрути у загальноміські. Слідом це збільшить попит на проживання у цих населених пунктах», – сказав він.
Заступник головного архітектора міста Євген Поляков розповів про співробітництво з Європейською економічною комісією та компанією One Works.
«59% опитаних мешканців вважають, що у Миколаєві фактично відсутній доступ до водних об’єктів, річкових перевезень. Наразі завершується аналіз зібраної інформації від містян щодо майбутнього генплану. Ми маємо план роботи на весь 2023 рік. Це довготривала робота щодо планування, яка необхідна для адекватного розроблення документа. Одна з ключових сторінок містобудівного документа – транспортна стратегія, в якій ми також хочемо вивчити можливість використання водного транспорту».
Також у планах – створення архітектурних концепцій щодо прибережних та зелених зон, з облаштуванням необхідної інфраструктури. Не виключено залучення і коштів європейських партнерів для втілення проєктів в життя. Зокрема, головний архітектор міста Андрій Цимбал підкреслив, що наразі підхід до роботи базується у залученні громади – наприклад, у майбутніх ідеях щодо оформлення головних набережних міста.
Учасники зустрічі мали змогу послухати досвід роботи сучасного яхт-клубу на прикладі естонського міста Нарва.
Наприкінці зустрічі було одноголосно прийнята ідея, про майбутнє створення у Миколаєві сучасної марини – яхт-клубу на базі причальних споруд на місці спортшколи «Комунарівець», також використовуючи прилеглі території.
"Вечірній Миколаїв"
Немає коментарів:
Дописати коментар