Ще одна знайома червонодипломниця юридичного вишу 36 років зізналась вчора що на межі психічного зриву через інформацію з соцмереж(телевізор вона не дивиться).
Знову й знову переглядаючи відео та світлини жахів війни що триває молоді жінки як й деякі з чоловіків впадають "у ступор". Чому? Бо образ - це теж сама зброя. Десятки фахових й популярних семінарів після 2014-го сповідували потребу долучення медіаосвіти до обов'язкових курсів з вищої освіти. У
деяких вишах з'явились факультативи. Серед шкільних вчителів поодинокі аматори почали впровадження навчання читання й переглядання новин. У більшості шкіл в країні як не було, так й відсутній цей компонент.Що це?
Інфантилізм освітян, чи навмисне підігрівання ворогу?
Мабуть, і те, й - інше!
Вплив мілітарними образами через медіапродукт на населення України розпочався задовго до 2013-го. Жадали "засліпити". Намагались вплинути й сформувати думку що нема чого "пручатись" величі Росії. Увага! Це робилось в сотнях серіалів та книг, яки вільно поширювались серед дорослих та дітей в Україні. Ще й заробляли на цьому. А скільки по фаховим виданням "нашпиговано" порад "здаватись"? У ситуації з Кримом навесні 2014-го, вкупі з 15 тисячами озброєних людей, українці не особо пручались. І тільки на Донеччині іскра війни спрацювала.
Було зроблено висновки про важливість медіаосвіти громадян?
Непомітно.
Чому?
Знову запропоную 2 версії. Одна - логічна, друга - з теорії змов. Організатори української освіти (!) не були носіями суверенної ідеї. Прийняли акт про незалежність до відома, але не робили для опірності рос.імперії нічого. Бо започаткували б медіаосвіту ще задовго до "Нової української школи". Декілька проєктів неформальної освіти+один-два дослідники цієї теми в галузевих наукових установах - не були загрозою впливів Росії. Навчати людей "пручатись" інформаційній зброї виявилось майже неможливо. Європейці теж "прокинулись" вже після початку нашої війни. Глава дипломатії тільки в жовтні 22-го наголосив перед послами: комунікації - наше поле бою!
Образи - дієва психічна зброя. Формування картини світу через образи, та ще без критичного мислення - це подарунок ворогові, який не полишав пропагандистської війни.
"Ви - ніякі!" Цей наратив не транслювали в українському медіа пространстві тільки праски. В одного Медведчука десятиліттями була ціла "колода" телеканалів. А куди дивились в Нацраді з питань телебачення? Тепер, цей поважний конституційний орган "пробив" собі ще повноваження регулювати діяльність текстових медіа (газет/сайтів). А що зміниться в плані захисту громадян від інформаційних маніпуляцій?
Гадаю, пояснювальна записка з прийняття Закону "про медіа" не обґрунтовує питання медіаосвіти. Вона каже "на виконання угоди України - ЕС про асоціацію"...
І знову, виявляється, що навчання сучасників розрізняти правдиву від фейкової інформації - це власне завдання самих "утопаючих"/громадян!
Моя знайома, з зізнання якої ми розпочали, надивившись повідомлень, начитавшись, ще зі своїми дітьми поділившись інформацією стає слабкішою. Добре що на фронті зв'язок з новинами поганий. Опірність нації залежить від вміння читати та сприймати інформацію. А постійні маніпуляції з інформацією як з тими яйцями в контрактах МО, до речі застосовуються не тільки ворогом, а й власним урядом та законодавцями. Так може тому й в освіті немає медіаосвіти, бо тоді процедура влади стає утрудненою?!
А якщо згадати епопею з МММ, коли один чувак з телевізором "ошукав" цілу країну на початку 90-х минулого сторіччя, напрошується висновок про гроші! Навчання народу медіаграмотності значно ускладнить ту ж саму корупцію, інші засоби маніпуляцій з економічною вигодою. То ж виявляється, вигодонабувачі від НЕ навчання сприймати й розрізняти інформацію не тільки імперці з Москви. Власним бюрократам обізнаність громадян теж не до вподоби. Згадайте тільки свіжий законопроєкт 5655 про "самочинне будівництво", який вводить монополію одного міністерства на ринок будівництва. Громадяни від того отримують здорожчення кожного метра квадратного.
Ну а купа відеокадрів останньої декади про процесуальні дії правоохоронців в різних помешканнях та кабінетах, та "натяки" на боротьбу з корупцією через звільнення посадових осіб, слугують яскравим підтвердженням гіпотези що місцевим маніпуляторам не треба грамотні глядачі. Арестович, як колись Кашпіровський вам все розповість...
Саме так гають цивілізаційні шанси цілого народу - через брак освіти про сприйняття інформації.
В.Головченко,
адепт медіаосвіти з 2003 року.
Немає коментарів: