Рік воєнних дій в Україні не міг не породити не цікавість, а значну потребу у інформації з поля боя. І хоча в одних місцях, як у фронтовому Миколаєві 8 місяців це було вкрай важливо, щоб залишитись живим, то в інших, тилових - цікавість просиналась зранку.
- Що там в наших на фронті?
Не міг не з'явитись цілий загін тлумачів воєнної та навколофронтової інформації. І це тільки в офіційному медіа середовищі. Ми вже не кажемо за різні месенжери та чати, які до 2/3 "нашпиговані" вістями з фронту. Психологи до речі не радять цивільним тепер щодня зранку до ночі скролить воєнну інформацію. Можна захворіти. Але ж - цікаво!..
Загін "експертів" цієї війни очолював громадянин А. й парочка військових пенсіонерів. Потім додались дівчати ризиковані. Далі - кількість обізнаних на інформації, точніше інтерпретації бойової обстановки втратила глузд. Кожна притомна редакція намагається "завести свого" воєнного експерта. Генштаб, який відповідальний за кожну інформацію назовні у воюючій державі в цілому досить коректно видає її. Але суспільство, підгодоване єдиним інформаційним марафоном й залученісттю не вдовольняється дозами інформації. Ось і з'являються нові й нові автори, блогери про нашу війну. Стратком, який сформували виробляти інфо контент день й нічь працює. А ще з десяток речників та прес-офіцерів, яки щодня в ефірі все одно не можуть задовільнити інформаційну спрагу.
Суспільство весь час шукає нову інформацію. Але ж її іноді банально немає в цю хвилину, чи добу. Ворог цим теж користується й через улюблені тг-канали з гучними чи пихатими назвами "підгодовує" українських громадян дезінформацією. Їм це вкрай важливо. Щоб тривогу викликати, та невпевненість. Це як відомо зброя. Генштаб ворога "тримає" в підрозділах військової пропаганди не тільки "дурнуватого" конашенкова, а й сотні більш розумних офіцерів та експертів. Тому, треба бути пильним: яку інформацію споживати. Чи точніше, якою інформацією слід щодня цікавитись?
Точно не варто всю стрічку воєнного зведення з фронту щодня читати. Врятуйте власну психіку. Якщо рідні на фронті, читайте саме про той напрямок, чи ділянку де напевно(думаєте ви) знаходиться чоловік, коханий, сват, брат. Тільки з маркером Генштабу інформацію можна брати до уваги. І боронь боже звертати увагу на супер-пупер гучні назви західних змі чи розвідок. Погоня за переглядами, породила 9-й вал, в "клікбейт"- стилі матеріалів. Це такі, на які читач має обов'язково звернути увагу! Зазвичай саме такі "броские" заголовки несуть "завірушену" фейками інформацію. Будьте свідомими й самостійно не годуйтесь лайном.
Краще обрати 2-3 джерела інформації яким довіряєш та яки не "хайпують" на фронтових новинах. Вчора тільки відзначали день військового журналіста України. В нас є багато професійних авторів. Вітаю колег й раджу знайомитись саме з контентом від них. Є з кого обирати. Воєнна справа, як будь яка - це робота. Про неї можуть професійно розповідати, а можуть - популярно, чи воду лити. Озирніться навколо й пошукайте саме свіжі "джерела" інформації. І досить від різних радників тлумачення, чи паніку споживати, навіть якщо їх обрав сільський голова, чи міністр...
Вячеслав Головченко, випускник ЛВВПУ 1988.
Немає коментарів:
Дописати коментар