Той що описав теорію підприємництва

Йозеф Шумпетер - родоначальник теорії підприємництва, економіст.
Загалом сама «теорія» є скоріш продовженням концепції Шумпетера про «Творче руйнування». Суть концепції досить проста і являє собою процес еволюції економіки або ж її постійного оновлення. Себто, економіка переживає хвилі появи нових технології та ідей, які руйнують старі, в результаті чого одні компанії/технології зникають або зменшуються (General Electric), а на їхнє місце приходять нові. Простими словами, система постійно руйнує старі порядки і зводить нові.

Головною рушійною силою за Шумпетером є підприємець (можу вживати синонім «діловик») - саме він своїми діями штовхає прогрес. До того, сам економіст вже тоді розділяв поняття «капіталіст» та «підприємець». Розмежування проходило досить просто, у «капіталіста» право власності на майно (підприємство) не означає, що він підприємець. В свою чергу ж діловик - є інноватором, який є джерелом конкуренції та рушійною силою постійного оновлення економіки, і, як наслідок, економічного зростання. Саме підприємець вкладається в ризиковані справи, вишукує нові технології та ринки для їхньої реалізації, у такий спосіб штовхаючи прогрес людської цивілізації далі.

Цей концепт чудово, можна побачити на прикладі США. Де спочатку епоха залізних доріг підняла на Олімп капіталізму Вандербільта, однак згодом Олімп вже підкорювали нові індустрії та підприємці на кшталт Карнегі з його сталлю, Рокфелером з нафтою та бізнес-імперія Моргана. Вони всі руйнували стару структуру економіки і зводили нову. Цікавий момент: одночасно з тим лампочка Едісона нищила монополію Рокфелера на продажі керосину для відповідних ліхтарів, якими освітлювали домівки, бо американці поступово переходили на електрику. Вже згодом Олімп капіталізму підкорював Форд з його новою індустрією - автомобілебудування. Фактично, цей процес відбувається нескінченно, мало того, він проходить і на наших очах.

Шумпетер описав свого роду типи підприємців або як інновації в його теорії проникають на ринок. Перший тип, це ті хто привносять саму технологію на ринок, так звані «інноватори», а другий тип «підприємці-імітатори», які поширюють її (дифузія) та розвивають. Більш влучно «імітаторів» чи, можна сказати, наслідувачів, описав Вільям Баумоль. Вони своєю чергою являти собою більшість підприємців, які запозичують вже чинні технології чи методики удосконалюючи та адаптуючи їх:

Історія має багато прикладів істотних поліпшень, внесених наслідувачами. Частково ці поліпшення викликані необхідністю адаптувати технологію до місцевих умов, включаючи відмінності в розмірі ринку, характер споживчих переваг, кліматичні умови та характер доступних ресурсів. Таким чином, у процесі наслідування іноземної технології немає нічого поганого.
Примітка: Баумоль наводить цікаву цитату історика (De Camp, L. Sprague), який казав: “кожен винахід містить якесь запозичення, а кожне запозичення - якийсь винахід”.

Український слід в теорії

Нещодавно в українському перекладі побачила світ праця Йозефа Шумпетера «Теорія економічного розвитку: дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та економічного циклу». Книжка має українське коріння — більшу її частину автор написав, викладаючи в Чернівецькому університеті (1909—1911). Але для сучасної України, мабуть, важко знайти актуальніший трактат з економічної теорії, ніж це фундаментальне дослідження. Те, що в нас називають «реформами», насправді є «латанням дірок». Учений доводить, що консервація такого стану, який він називає «традиційним колообігом», неминуче призводить до фінансово-економічної кризи, бо на засадах простого підтримання цієї ситуації не може базуватися справжній розвиток. За Шумпетером, економіка, яка орієнтується на відтворення й прогресування традиційної структури виробництва, неспроможна суттєво збільшувати суспільний капітал.

Шумпетер та мейнстрім економічної науки? 

Сама теорія підприємництва, як і Шумпетер, стоїть уособлено від неокласичної чи, тим паче кейнсіанської школи. Тим менш як правильно зазначав Вільям Баумоль, сама теорія є недооціненою мейнстримом. Однак, вона і не є повноцінною. Шумпетера в свій час критикував Кузнец, бо в своїй теорії він справді не пояснює, які умови потрібні для появи інновації. Мало того, він здебільшого просто констатує процес появи інновацій без урахування факторів для їх появи (інститут захисту прав власності, освіта тощо).
Роботи Шумпетера, Баумоля та інших нагадують нам, що економічне зростання, це не просто абстрактні робочі місця, продуктивність праці, інвестиції, а підприємці, які штовхають ці компоненти вперед.

А в нашому випадку - й перемога у війні з імперією, яка колись підкорила козацьку державу.

В.Миколаїв.